ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОБНИЦТВА БІОГАЗУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОБНИЦТВА БІОГАЗУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

25.09.2018 12:03

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Пришляк Наталя Вікторівна, кандидат економічних наук, старший викладач кафедри адміністративного менеджменту та альтернативних джерел енергії, Вінницький національний аграрний університет; Даровік Оксана Олегівна, студентка, Вінницький національний аграрний університет


У зв’язку з прогнозованим вичерпанням основних видобувних енергоносіїв у найближчі 50-100 років, енергія з відновлювальних ресурсів є однією з найбільш обговорюваних тем в Європі та в усьому. Проте Україна перебуває на початковому етапі запровадження відновлюваних джерел енергії, недостатньо вивченими є науково-технічні та економічні проблеми виробництва біогазу.

Біогаз – це газ, отриманий з біомаси, що використовується як паливо [3]. В якості сировини для виробництва біогазу можуть використовуватися як органічні агропромислові чи побутові відходи, так і рослинна сировина – силос кукурудзи, трав’яний силос, зерно і силос злакових культур (рис.1).




Біогаз складається, в основному, з метану та вуглекислого газу, а також із залишкових газів, таких, як аміак, сірководень і водяна пара. Виробництво біогазу дозволяє скоротити кількість викидів метану в атмосферу. Біомаса, яка залишається після переробки відходів може використовуватись в сільському господарстві як високоякісне органічне добриво. 

В Україні щорічно накопичується значна кількість органічних відходів, що потребують ефективної та безпечної переробки. Для багатьох компаній, що займаються утилізацією відходів птахівництва, тваринництва, рослинництва, та стічних вод вирішення проблеми негативного екологічного впливу даних відходів на довкілля сьогодні є першочерговим завданням. Найбільш ефективним способом перетворення відходів у стабільний дохід є виробництво біогазу. 

Вінниччина – один з найважливіших аграрних регіонів України, де виробляється 7,9% валової продукції сільського господарства держави, у тому числі продукції рослинництва – 7,8%, тваринництва – 8,1% [2]. 

Згідно з даними Державної служби статистики України можна навести такі дані, щодо потенціалу виробництва біогазу з відходів тваринництва в Україні та у Вінницькій області (табл. 1).




Біогазові установки у Вінницькій області, як і по всій Україні можливо розміщувати на всій території, де є відходи різного походження. В першу чергу варто звернути увагу на індивідуальні біогазові установки, які можуть розміщуватися в сільській місцевості у індивідуальних господарствах Також варто звернути увагу, що у Вінницькій області вже створено певні передумови для розвитку біоенергетики і забезпечується масштабна підтримка обласної ради по розвитку енергії біомас.

Аналіз світового досвіду реалізації біогазових проектів показує, що основними статтями доходу у цій царині можуть бути [1]: дохід від продажу чи економії на купівлю електроенергії/ теплової енергії; дохід від продажу біометану з подачею в газові мережі або в разі використання його як автомобільне паливо; дохід від продажу органічного добрива або економії на придбання мінеральних добрив; економія на екологічних платежах і штрафах.

Таким чином, Вінниччина – надзвичайно привабливий регіон в плані розвитку альтернативної біоенергетики як в плані науковиих досліджень та розробок, так і в плані налагодження ефективного промислового виробництва альтернативних видів палива.

Література

1. Гелетуха Г.Г. Перспективи виробництва та використання біогазу в Україні : аналітична записка / Г.Г. Гелетуха, П.П. Кучерук, Ю.Б. Матвєєв. – 2013. – № 4. – С. 22.

2. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Закон України “Про альтернативні види палива” [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1391-14

4. Пришляк Н. В. Досвід Китаю у будівництві індивідуальних біогазових установок. Економіка АПК. 2011. №. 1. С. 165-169.

5. Kaletnik G. Production and use of biofuels: Second edition, supplemented: textbook. Vinnytsia: LLC “Nilan-Ltd”, 2018. 336 p.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота