ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ З ВИЛУЧЕННЯМ ТА ФІКСАЦІЄЮ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ З ВИЛУЧЕННЯМ ТА ФІКСАЦІЄЮ РЕЧОВИХ ДОКАЗІВ

27.09.2018 23:06

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Оперук Віталій Ігорович, кандидат юридичних наук, Прикарпатський факультет (м. Івано-Франківськ) Національної академії внутрішніх справ; Бичай Назарій Романович, курсант 4 курсу, Прикарпатський факультет (м. Івано-Франківськ) Національної академії внутрішніх справ


Розкриття і розслідування злочинів, розгляд і вирішення кримінальних проваджень - це сфера кримінально-процесуальної діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

Важливе місце в розкритті та розслідуванні злочинів посідає огляд місця події, як одна з найскладніших слідчих (розшукових) дій, під час проведення якої вирішують багато завдань розслідування та отримують різні фактичні дані. Тому проведення огляду місця події з боку слідчого вимагає значних зусиль і часу.

Огляд місця події – це слідча (розшукова) дія, мета якої полягає в дослідженні матеріальної обстановки місця події шляхом безпосереднього особистого її сприйняття слідчим, іншими учасниками огляду з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів, – з’ясування механізму події та інших обставин, що мають значення для провадження [1, с. 419]. 

Місце події містить значну інформацію про подію суспільно-небезпечного діяння та осіб, які його вчинили. Воно являє собою фрагмент об’єктивно існуючої події, де відбиті її окремі сторони, моменти, тобто містить об’єктивну інформацію про подію злочину, яка відображається в зміні обстановки, слідах перебування злочинця, слідах його дій, їхніх наслідків, намірах злочинця та інших даних, що дозволяють побудувати уявну або частково матеріальну модель злочину, його обставин [3,  с. 66–67]. Кожний злочин призводить до певних змін матеріальної обстановки, відображається у свідомості людей. Зміни в обстановці місця події можуть бути виявлені, зафіксовані, досліджені і використані як докази [4,  с. 230].  

Таким чином, завданням огляду місця події є: виявлення слідів злочину; встановлення обстановки події, механізму вчинення злочину, напрямів розслідування та розроблення загальних версій стосовно події злочину та його учасників; одержання вихідної інформації для організації пошуку злочинця і проведення першочергових невідкладних слідчих (розшукових) дій.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є складання протоколу. Способами фіксації також є складання планів (схематичних чи масштабних), фотозйомка та відеозапис, кінозйомка, звукозапис; копіювання та моделювання; вилучення знайдених предметів разом зі слідами.

Особливу увагу слід приділити фіксації речових доказів, правильності їх вилучення та оформлення.

Відповідно до вимог ст. 78 КПК України речовими доказами є предмети, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі сліди злочину або були об’єктом злочинних дій, а також гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом, і всі інші предмети, які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи пом’якшення відповідальності, зокрема будь-які предмети матеріального світу, якщо вони містять у собі важливі для вирішення справи відомості.

Незамінність речових доказів полягає в тому, що вони створюються фактом і обстановкою вчиненого кримінального правопорушення. Утрата чи незворотне пошкодження, включаючи порушення необхідної процесуальної форми, означає неможливість відтворення речового доказу, оскільки для цього потрібно було б повернутися в минуле, коли формувався відповідний доказовий факт. Копіювання ж речового доказу в тій чи іншій формі (виготовлення зліпків, макетів, фотографування) не може заповнити цієї втрати, оскільки веде до виникнення іншого похідного доказу, який володіє іншою доказовою силою. Утрата ж речового доказу (як самостійного процесуального джерела) може бути компенсована отриманням з того самого джерела іншого, який матиме таку саму доказову силу [2, с.124].

Отже, характерною особливістю речових доказів є відомість про певні об’єктивні обставини їх виникнення, місця та часу знаходження, стосунку до кримінального правопорушення та порядок їх процесуального оформлення, вилучення. Адже речі інколи безпосередньо можуть і не містити в собі інформації, яка має значення для провадження, - основне значення має їх зв’язок із указаними обставинами.

Література:

1. Криміналістика [текст]: підручник / В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Іщенко, та ін. – К.: «Центр учбової літератури», 2015. – 544 с.

2. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі. Науково-практичний посібник / Грошевий Ю. М., Стахівський С. М. - К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2006. - 272 с.

3. Коновалова В.  Е. Правовая психология / В.  Е. Коновалова. – Харьков  : Консум, 1997. – 160 с.

4. Чуфаровский Ю. В. Юридическая психология : учебное пособие / Ю. В. Чуфаровский. – М. : Право и закон, 1997. – 320 с.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота