ЩОДО ПИТАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ПИТАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

01.10.2018 20:06

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Коробська Альона Олександрівна, здобувач кафедри інформаційних і дистанційних технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України


Вдосконалення процесу управління у сфері використання земель сільськогосподарського призначення необхідне, в першу чергу, для досягнення цілей збалансованого розвитку аграрного сектору, що направлений на задоволення економічних, екологічних та соціальних потреб. Тому, для того щоб досягти оптимального співвідношення між всіма складовими збалансованого використання земельних ресурсів, необхідне використання комплексного підходу до еколого-економічного обґрунтування механізму управління земельними ресурсами. Такий механізм передбачає створення умов для ведення господарської діяльності таким чином, щоб виробники сільськогосподарської продукції в найкоротший термін пристосовувались до змін ринкової економіки, а також звели до мінімуму негативний вплив на земельні ресурси у результаті своєї діяльності.

Основною метою функціонування еколого-економічного механізму управління земельними ресурсами агросфери є досягнення співвідношення інтересів різних суб’єктів господарювання в сільськогосподарській галузі, беручи за мету збереження навколишнього середовища та досягнення балансу між всіма складовими землекористування.

Еколого-економічний механізм управління земельними ресурсами повинен складатися з таких елементів як: землеустрій та землевпорядкування, інфраструктура ринку земель, земельний кадастр, охорона та відтворення земель, моніторинг та контроль, екологічний аудит, фіскальне регулювання, фінансове забезпечення [1].

Земельний кадастр складає систему захисту прав власників земельних ділянок та землекористувачів, сприяє врегулюванню питання отримання бюджетом виплат за користування земельними ділянками та договорів, що укладаються на цих ділянках. Земельно-кадастрова інформація необхідна для того, щоб можна було гарантувати права власності на об’єкти земельно-майнового комплексу; реєструвати права власності на об’єкти земельно-майнового комплексу; вирішувати земельні спори; підтримувати економічно ефективний оборот земель; планувати землекористування [6, с. 47–49].

Моніторинг та контроль за ефективністю використання земельних ресурсів необхідний для того, щоб спостерігати за змінами стану земель, які відбуваються внаслідок нераціонального їх використання; проведення оцінки заходів по охороні земельних ресурсів, а також розробка плану по відновленню їх якісного стану; уникнення впливу несприятливих екологічних ситуацій на земельні ресурси та створення спеціальних заходів по їх подоланню та недопущенню [2].

Що стосується інфраструктури земель, то з цього боку він визначається як система врівноваження інтересів учасників ринкової угоди щодо умов взаємодії, а також способів відчуження та привласнення земель. 

Фіскальне регулювання використання земель сільськогосподарського призначення необхідно для того, щоб бути стимулювальним фактором у залученні коштів на охорону та відтворення земельних ресурсів [7, с. 55–59]. 

Фінансове забезпечення направлене на те, щоб суб’єкт господарювання мав можливість накопичувати кошти для раціонального використання та охорони земельних ресурсів, а також для забезпечення виконання державних про¬грам розвитку земельних відносин.  

Необхідне впровадження екологічного аудиту в систему управління земельними ресурсами головним завданням якого передбачається організація засобів стимулювання екологічно збалансованого використання земельних ресурсів [1].

Взагалі, управління земельними ресурсами визначають як - цілісний процес безперервного покращення стану земельних відносин та форм їх використання, основою якого є досягнення та розвиток раціонального володіння, користування земельними ресурсами та їх впорядкування, визначення оптимального співвідношення щодо розподілу угідь між галузями економіки із врахуванням економічних та екологічних умов. 

Основним його завданням є  забезпечення сталого землекористування, у відповідності до якого, земельні ресурси, забезпечуючи запланований обсяг виробництва сільськогосподарської продукції чи розміщення виробничих, інфраструктурних, соціальних чи інших об’єктів, не втрачають своїх властивостей та не погіршуються показники родючості, стійкості до ерозії і т.д. [4, 5].

На сьогоднішній день для того, щоб забезпечити ефективне та раціональне використання земельних ресурсів у сільському господарстві не достатньо мати відомості лише про якісний стан земель. Необхідно систематизувати такі поняття як особливості управління сільськогосподарськими земельними ресурсами, форми власності суб’єктів господарювання, обґрунтування та прийняття управлінських рішень тощо.

Підвищення ефективності використання земельних ресурсів передбачає запровадження та використання такого підходу до еколого-економічного механізму управління земельними ресурсами, що направлений на поєднання інтенсивного розвитку суспільного виробництва та дотримання заходів по охороні земельних ресурсів та оточуючого середовища [1].

Література:

1. Богатирчук-Кривко С.К. Удосконалення еколого-економічного механізму управління земельними ресурсами в сільському господарстві / С.К. Богатирчук-Кривко // Збалансоване природокористування. – 2016. – № 1. – С. 120-127

2. Ібатуллін Ш.І. Теоретико-методологічні за¬сади управління земельними ресурсами при¬міських зон великих міст: автореф. дис.... докт. екон. наук: 08.00.06 / Ш.І. Ібатуллін; Рада по вивченню продуктивних сил України. — К., 2008. — 36 с.

3. Мартин А.Г. Управління земельними ресурсами: пріоритетні завдання на сучасному етапі реформ / А.Г. Мартин // Земельне право України. — 2009. — № 11/09. — С. 9–16.

4. Березівський П. Основні засади сталого розвитку сільських територій [Електронний ресурс] / П. Березівський, А. Железняк. – Режим доступу : http: 

105 //www.nbuv.gov.ua›Portal/Soc_Gum…2009_3… pdf/09bpsora.pdf/ 

5. Замула І. В. Оцінка земель сільськогосподарського призначення / І. В. Замула //Міжнародний збірник наукових праць. – Випуск 1(10). – 2012. – С. 97-107. 

6. Кваша С.М. Земельні відносини в контексті моделей розвитку сільського господарства України / С.М. Кваша // Економіка АПК. — 2009. — №3. — С. 54–58.

7. Паленичак О.В. Раціональне землекористу-вання в умовах збалансованого розвитку агро-промислового виробництва / О. В. Паленичак // Економіка АПК. — 2012. — № 2. — С. 32–37.


___________________

Науковий керівник: Попрозман Наталія Василівна, доктор економічних наук, професор кафедри інформаційних і дистанційних технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота