ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОСТІ

30.10.2018 11:43

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Островерх Євгенія Юріївна, Донецький національний університет імені Василя Стуса


У контексті соціальних, політичних та економічних змін, а також безперервного розвитку промисловості нашої країни, визначення правового режиму земель промисловості відіграє ключову роль. Адже, від кількості та якості землі, на якій розташовані промислові об’єкти, а також від її просторового розташування залежить як ефективність та результативність діяльності промислових підприємств, так і ступінь впливу результатів їх функціонування на оточуюче середовище, в тому числі і земельний фонд. Так, визначення особливостей правового режиму земель промисловості дозволить вирішити низку проблем виділення та використання земель промисловості на даному етапі розвитку української держави. 

Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визначається нормативними приписами, які зосереджені в Земельному кодексі України (глава 13) (далі – ЗК України) [1] та низці інших нормативних актів. Більшість правових норм, які регулюють правовий режим зазначених земель, закріплені в окремих нормативно-правових актах, при¬свячених в основному спеціальній діяльності тих чи інших підприємств, установ та організацій, зокрема у Повітряному кодексі України [2], законах України «Про державний кордон» [3], «Про оборону України» [4], «Про транспорт» [5], «Про телекомунікації» [6], «Про залізничний транспорт» [7] та інших. Однак, окремого законодавчого акту який би враховував особливості правового режиму земель промисловості та яким врегульовано питання функціонування даного правового режиму наразі немає. Враховуючи той факт, що чинне законодавство не встановлює чіткі правила користування землями промисловості відповідно до їх особливостей, це провокує підприємства до їх нецільового використання. 

Серед науковців, які досліджували питання правового режиму земель взагалі, так земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення можна виділити: Н.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, В.М. Баранова, Д.Н. Бахрах, Н.О. Багай, Н.В. Бондарчук, С.В. Бобровник, В.І.Гордєєва, В.Б. Ісакова, Т.В. Лісову, А.В. Малько, Н.І. Матузова, М.В. Шульгу, Л.В. Томаш та ін. 

Метою даного дослідження є визначення особливостей правового режиму земель промисловості.

Відповідно до ст. 19 ЗК України самостійною категорією земель є землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Безпосередньо землі промисловості є окремим видом земель у складі вищевказаної категорії земель. До них належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд (ст. 66 ЗК України). Саме на цих землях підприємства здійснюють відповідну діяльність, пов'язану з виробництвом продукції, переробкою сировини, розробкою надр та ін. У зв'язку з цим серед промислових підприємств розрізняють, такі, що виробляють продукцію, оборонні, добувні тощо. Землі, які забезпечують функціонування промислових підприємств, неоднорідні за своїм складом в зв’язку з неоднаковим використанням цих земель в залежності від специфіки конкретного підприємства - землекористувача. Об'єкти нерухомого майна (будівлі та споруди промислових та інших підприємств) нерозривно пов'язані з відповідними земельними ділянками, що призначені для їх обслуговування [8, с. 455]. 

При визначенні особливостей правового режиму земель промисловості вагоме місце займає принцип цільового призначення землі, адже саме він вказує на її відповідне призначення – конкретну ціль, з якою її використовують.

Саме за цією ознакою встановлюється відповідний правовий режим земельної ділянки. Під правовим режимом землі розуміють встановлений нормами права порядок та умови використання за цільовим призначенням земель усіх категорій і всіх форм власності на землю, забезпечення та охорона прав власників землі і землекористувачів, здійснення державного управління земельними ресурсами, контролю за раціональним використанням землі і додержанням земельного законодавства, ведення земельного кадастру, проведення землеустрою, моніторингу землі, справляння плати за землю і застосування юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства [9, с. 607].

Із змісту ст. 65 ЗК України випливає, що визначальним фактором у виділенні земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення є їх надання в установленому порядку для певних потреб. Отже, якщо земельна ділянка ще не надана, а лише призначена для цих потреб планувальною документацією, то вона не належить до земель цієї категорії. Але такий підхід, як зазначається в літературі, виглядає непослідовним. Землі, призначені для здійснення відповідної діяльності, повинні вважатися землями цієї категорії.

У ст. 65 ЗК України йдеться про надання земельних ділянок відповідного призначення лише підприємствам, установам та організаціям. Разом з тим, перебування відповідно до закону окремих видів земель цієї категорії не тільки у державній і комунальній власності, а й у приватній власності, обумовлює можливість їх використання й іншими суб’єктами. Отже, до суб’єктного складу можна віднести і фізичних осіб-підприємців за умови, якщо до них законом не встановлені окремі обмеження чи заборони з приводу набуття у власність чи в користування земельних ділянок для зазначених потреб [8, с. 454-455].

Таким чином, на землях промисловості, як правило, здійснюється спеціальна несільськогосподарська діяльність відповідними підприємствами, установами й організаціями, а також фізичними особами-підприємцями, які здійснюють установлене законом використання даної категорії земель. 

Як підкреслює Т.В. Лісова, специфіка експлуатації земель промисловості зумовлена: (а) особливостями функціонування розташованих на них об’єктів, призначенням яких є обслуговування несільськогосподарських потреб, і (б) специфічним статусом суб’єктів, яким вони надаються. Крім того, землекористувачі здійснюють використання землі на юридичному титулі користування, а власники – на титулі власності [10, с. 100-101]. 

Враховуючи вищевикладене, серед особливостей правового режиму земель промисловості можна виділити: конкретне цільове призначення земельної ділянки – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд; особливий характер діяльності суб’єктів прав на дану категорію земель; особливий характер функціонування об’єктів, що розташовані на цих земельних ділянках та, відповідно, визначений відносно режиму користування обсяг прав землекористувачів.

Література:

1. Земельний кодекс України: Закон України від 25 листопада 2001 року (із змін. і допов.) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. -  № 3-4. - Ст.27.

2. Повітряний кодекс України: Закон України від 4 травня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 

3. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1777-12

4. Про оборону України: Закон України від 06 грудня 1991 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12

5. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80

6. Про телекомунікації : Закон України від 18 листопада 2003 року  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1280-15

7. Про залізничний транспорт: Закон України від 04 липня 1996 року  [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80

8. Земельне право : підручник / М.В. Шульга, Н.О. Багай, В.І. Гордєєв та ін. : за ред. М.В. Шульги. – Х.: Право, 2014. – 520 с.

9. Бондарчук Н. В. Правовий режим земель: до визначення сутності і змісту / Н. В. Бондарчук // Правова держава. – 2012. – Вип. 23. – С. 606–610.

10. Лісова Т. В. Актуальні питання правового регулювання використання земель промисловості / Т. В. Лісова // Проблеми законності. - 2013. - Вип. 124. - С. 99-107.

_________________________

Науковий керівник: Липницька Євгенія Олександрівна, доцент кафедри господарського права, кандидат юридичних наук, Донецький національний університет імені Василя Стуса

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота