СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ США ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СТИМУЛЮВАННЯ ЕКСПОРТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ США ЯК МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ

23.11.2018 14:03

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Конохов Сергій Вікторович, аспірант кафедри Міжнародного обліку та аудиту, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана


Системність і комплексність заходів з підтримки аграрного виробництва, що реалізуються американським урядом в останні десятиліття, високий рівень інноватизації і неухильне зростання продуктивності праці у сільському господарстві значно загострили проблеми товарного перевиробництва в аграрному секторі та акумуляції зростаючих обсягів надлишків сільськогосподарської продукції. Як результат – у число стратегічних пріоритетів державної політики США в останнє десятиліття висувається питання всебічної підтримки і стимулювання з боку держави експортних поставок фермерськими господарствами продовольства і сільськогосподарської сировини на світові ринки. Красномовним підтвердженням масштабності такої підтримки є такі дані: щорічний обсяг фінансування програм і проектів державної підтримки експорту сільськогосподарської продукції, що реалізуються Службою сприяння зовнішньоекономічній діяльності фермерських господарств США (Foreign Agricultural Service – FAS), становить біля 6% загального бюджету Міністерства сільського господарства США, або близько 9 млрд дол. США у 2017 р. [1] (для порівняння у 2000 р. – 3,3 млрд, у 2010 р. і 2011 р. – по 5,7  млрд) [2]. 

Загалом же, реалізація Службою сприяння зовнішньоекономічній діяльності фермерських господарств США програм і проектів у сфері державної підтримки експорту аграрної продукції на світові ринки протягом 1977-2014 рр., мала своїм результатом зростання сукупних експортних доходів американських фермерських господарств до 309 млрд. дол. США, або 8,2 млрд у щорічному вираженні. Крім того, не слід скидати з рахунків і таких економічних ефектів як щорічний приріст доходів державного бюджету США на рівні 39,3 млрд. дол., доходів населення – на 2,1 млрд., валового внутрішнього продукту – на 16,9 млрд. І це не враховуючи майже 240 тис. нових робочих місць в американській економіці, у тому числі – близько 90 тис – в аграрному секторі [3]. Як бачимо, саме державна підтримка експортних поставок продовольства американських фермерів на міжнародні ринки дає змогу Сполученим Штатам не тільки оперативно стабілізувати пропорції внутрішнього продовольчого ринку, але й забезпечити реалізацію цілої низки національних інтересів держави на світових ринках з динамічним розширенням сфер економічної експансії держави через вивіз сільськогосподарських надлишків та посилення політичної й економічної залежності від них країн-імпортерів американського продовольства. 

Ще одним важливим інструментом державної підтримки експортних поставок продовольства американських фермерів на міжнародні ринки є експортне кредитування. Його механізми охоплюють нині як надання кредитних ресурсів зарубіжним компаніям і державам для закупівлі ними сільськогосподарських товарів американського виробництва; так і рефінансування експортних кредитів комерційних банків; кредитування національних експортерів аграрної продукції за пільговими процентними ставками; а також державне гарантування експортних кредитів [4]. Багаторівневий характер і багатоцільова орієнтація експортного кредитування американських експортерів обумовлюють лідерські позиції Сполучених Штатів Америки у глобальному рейтингу країн за його вартісними обсягами. Зокрема, середньорічний обсяг кредитних лімітів за експортними операціями становив у період 2013-2016 рр. близько 78 млрд дол. США, а вартісні обсяги страхового відшкодування за експортними кредитами економічних агентів з причин неплатежів покупців та інших боржників – майже 200 млн [5]. 

Характеризуючи інструментарій державної підтримки експорту сільськогосподарських товарів США, не можна оминути увагою й експортні субсидії. Їх визначальною рисою є насамперед значна частка державних витрат у рамках «зеленої скриньки». Достатньо сказати, що у період 1995-2012 рр. її вартісні обсяги зросли з 48 до майже 130 млрд дол. США [6]. Нарощування аграрної підтримки в рамках «зеленої скрині» пов’язане з постійно зростаючими обсягами внутрішньої продовольчої допомоги населенню, на яку, згідно нотифікації США, щорічно витрачається майже 85% її загального бюджету.

На другому місці підтримки аграрного сектору за обсягами фінансування «зеленої скрині» перебувають загальні послуги (8% загального бюджету), далі йдуть платежі на екологічні цілі і незв’язану підтримку доходів, частка яких становить у період 1995-2012 рр. відповідно 4% і 3,7% [7], або 5 – 6 млрд дол. щорічно.

Поряд з постійним збільшенням витрат на внутрішню продовольчу допомогу населенню [9] у структурі витрат «зеленої скрині» в останні роки спостерігається незначне зменшення фінансування загальних послуг аграріям насамперед на основі зниження субсидування державних послуг з маркетингу, просування продукції на глобальні ринки і науково-дослідні роботи в аграрній сфері [8]. 

Яскраво вираженою стагнацією характеризується і динаміка державних витрат у рамках «бурштинової скриньки»: якщо у 2000 р. її вартісний обсяг становив близько 18 млрд дол., то у 2012 р. – лише 7 млрд. Подібна тенденція повільного скорочення характерна і для аграрного субсидування в рамках рівня De Minimis: у 2012 р. його обсяг скоротився на 30% порівняно з показниками    2004 р. Традиційно найбільшу частку (близько половини) у структурі витрат «бурштинової скрині» припадає на субсидування молочних товарів (вершкового масла, знежиреного сухого молока, сиру чеддер) у формі підтримки ринкових цін на них. Частка такої цінової підтримки у валовому виробництві становить нині близько 9%, тоді як у 2004 р. – 17%, у 2005 р. – 19%, у 2006 р. – 21% [10]. Таким чином, американські експортери молочної продукції мають змогу отримати експортні субсидії за Програмою стимулювання експорту молочної продукції; а розмір самих субсидій розраховуються на основі експортних і внутрішніх ринкових цін на молочні товари.

Підбиваючи підсумок, наголосимо, що сучасна система забезпечення продовольчої безпеки Сполучених Штатів Америки реалізується багатьма каналами, важелями і механізмами, що охоплюють диверсифікований багаторівневий інструментарій інституційного, економічного, фінансового й організаційного характеру. Він зорієнтований як на пряме бюджетне фінансування аграрної сфери та субсидування фермерських господарств, так і пряму державну підтримку споживачів сільськогосподарської продукції, нарощування платоспроможної місткості внутрішнього ринку продовольчих товарів, субсидування експорту, а також масштабну державну підтримку просування продукції АПК на глобальних ринках. 

Запорукою високої ефективності діючої системи продовольчого забезпечення у США є і масштабне впровадження в аграрному секторі останніх досягнень науки, техніки й аграрної науки, а також активне використання нею переваг економічної глобалізації, міжнародного поділу праці, процесів кооперування та інтегрування виробництва. При цьому вплив науково-технічного прогресу на сільськогосподарський сектор США виявляється не тільки у докорінній технічній, технологічній й організаційній його модернізації, але й у впровадженні новітніх методів ведення бізнесу і підприємництва, а також механізмів державної підтримки національного аграрного виробника, навіть за умов панування ринкової економіки. Своєю чергою, сам інструментарій державної підтримки сільськогосподарського сектору у Сполучених Штатах Америки органічно вбудований у загальну систему антициклічного регулювання, повною мірою, відбиваючи стратегічні цілі і пріоритети національних економічних інтересів і економічного розвитку держави у глобальному середовищі. 

Література:

1. Розраховано автором за даними: Министерство сельского хозяйства США. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: https://ru.wikipedia.org/wiki/

2. Мальцева В. Государственное симулирование экспорта сельскохозяйственной продукции в США / В. Мальцева // Международная экономика. – 2012. – №1. – С. 58, 60 (с. 55-63).

3. USDA Awards Funds for Fiscal Year 2017 Market Development Programs. – New Releases. – United States Department of Agriculture. Foreign Agricultural Service, November 15, 2016. – [Electronic Resource]. – Available from: https://www.fas.usda.gov/newsroom/usda-awards-funds-fiscal-year-2017-market-development-programs

4. Скок П. О. Експортно-кредитні агентства в системі фінансових механізмів торговельної політики держави / П. О. Скок // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2016. – Випуск 21. – Частина 2. – С. 174 (с. 173-176).

5. Побудовано автором за даними: Berne Union Statistics 2010-2014. – Berne Union, 2015. – P. 11, 13. Berne Union Statistics 2012-2016. – Berne Union, 2015. – P. 9, 11.

6. Schnepf R. Agriculture in the WTO: Rules and Limits on Domestic Support / R. Schnepf. – Congressional Research Service, April 20, 2015. – Р. 11.

7. Анализ мировых тенденций государственной поддержки сельского хозяйства. – Департамент сельскохозяйственной политики Евразийская экономической комиссии. – М., 2015. – С. 50.

8. Анализ мировых тенденций государственной поддержки сельского хозяйства. – Департамент сельскохозяйственной политики Евразийская экономической комиссии. – М., 2015. – С. 51.

9. Schnepf R. Agriculture in the WTO: Rules and Limits on Domestic Support / R. Schnepf. – Congressional Research Service, April 20, 2015. – Р. 11.

10. Анализ мировых тенденций государственной поддержки сельского хозяйства. – Департамент сельскохозяйственной политики Евразийская экономической комиссии. – М., 2015. – С. 52.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота