МІСЦЕ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК ОБЄКТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МІСЦЕ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЯК ОБЄКТА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

26.11.2018 14:55

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Маглюк Петро Вікторович, магістр юридичного факультету, Тернопільського національного економічного університету


Кожна держава, незалежно від її економічного чи політичного устрою та форми правління, для здійснення своїх функцій і забезпечення розвитку повинна мати ефективний механізм забезпечення національної безпеки, основу якого становлять відповідні спеціально уповноважені органи. Обсяг, зміст, ступінь та форми здійснення функцій такими органами, насамперед, залежать від їх місця і ролі у системі державного управління, а також особливостей їх від правового статусу.

Відтак у сучасних реаліях державотворення в незалежній країні особливого значення набуває  розбудова діяльності Служби безпеки України, здатної в межах своєї компетенції оперативно та дієво реагувати на загрози національним інтересам і національній безпеці України. 

Служба безпеки України посідає одне із найголовніших місць у забезпеченні територіальної цілісності України, а отже, у її становленні та розвитку.

Служба безпеки України відповідно до законодавства має статус державного правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. СБУ також є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності, охорони державної таємниці та головним органом у сфері боротьби з тероризмом[1; 241].

Необхідність удосконалення адміністративно-правових засад діяльності Служби безпеки України, недостатня розробленість теоретичних положень та недосконалість адміністративного законодавства, що її регулює, зумовлюють актуальність дослідження системи та особливостей адміністративно-правового регулювання діяльності органів Служби безпеки України.

Служба безпеки України виступає учасником адміністративно-правових відносин, які здебільшого характеризуються правоохоронною спрямованістю, а отже, цілком можна говорити про наявність у неї адміністративно-правового статусу   [3; 122]. Система правоохоронних органів України на сучасному етапі її розвитку перебуває у процесі реформування, що є одним з напрямів реформування національної правової системи України.

Служба безпеки України відповідно до законодавства має статус державного правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. СБУ також є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності, охорони державної таємниці та головним органом у сфері боротьби з тероризмом. Відповідно до статті 2 Закону України «Про Службу безпеки України», на СБУ покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. [2 ;56].

На Службу безпеки України покладаються завдання, пов’язані з існуванням самої держави. Їх можна визначити як першочергові, оскільки незабезпечення державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності тощо неминуче призводить до неможливості забезпечити права і свободи людини та громадянина, економблагополуччя тощо. Тому головним напрямом діяльності Служби безпеки України була і є контррозвідка. Завданнями Служби безпеки України як спеціально уповноваженого органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є такі: 

1) добування, аналітична обробка та використання інформації, що містить ознаки або факти розвідувальної, терористичної й іншої діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп і осіб на шкоду державній безпеці України; 

2) протидія розвідувальній, терористичній та іншій діяльності спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп і осіб на шкоду державній безпеці України; 

3) розроблення та реалізація заходів щодо запобігання, усунення й нейтралізації загроз інтересам держави, суспільства та правам громадян [2 ;57]. 

Спеціальний статус Служби безпеки України виявляється й у тому, що вона не може бути настільки ж прозорою, наскільки прозора діяльність інших органів державної влади. Більшість питань, як правило, не можуть публічно обговорюватися та піддаватися критиці. Оприлюднення інформації, пов’язаної з досягненнями й можливостями спецслужби, може призвести до розкриття їхньої мети та методів роботи, що суттєво зменшить ефективність їхньої діяльності.

Особливістю діяльності СБУ є те, що вона не може бути настільки ж прозорою, наскільки прозора діяльність інших органів державної влади. Більшість питань, як правило, не можуть публічно обговорюватися та піддаватися критиці. Оприлюднення інформації, пов’язаної з досягненнями та можливостями спецслужб, може призвести до розкриття їхньої мети та методів роботи. Звичайно, це суттєво зменшить ефективність їх діяльності. 

Щоб виконувати поставлені завдання на високому рівні, певні сфери діяльності необхідно залишати в секреті. Передусім, це стосується відомостей щодо джерел, операцій, методів та засобів збору даних, а також анонімності співробітників та захисту накопиченої спецслужбами інформації. Як відомо, переважну більшість розвідувальної інформації розвідка отримує завдяки людям. Однак якщо спецслужби не зможуть гарантувати захист та конфіденційність у роботі з «джерелами», бажаючих співробітничати з ними, очевидно, поменшає  . [1; 244]. 

Служба безпеки України взаємодіє  із іншими правоохоронними органами, зокрема з органами внутрішніх справ, прокуратури, охорони державного кордону, органами, що здійснюють розвідувальну та контррозвідувальну діяльність.

Діяльність Служби безпеки України відрізняється від діяльності інших правоохоронних органів характером виконуваних завдань, їх різноманітністю та обсягами.

Таким чином, Служба безпеки України покликана сприяти дальшій розбудові суверенної демократичної, правової, соціальної держави, допомагати керівництву країни в нарощуванні її економічного потенціалу. В процесі реформування своєї правоохоронної системи відповідно до вимог ЄС слід  знайти оптимальний баланс між проведенням європейської інтеграції та забезпеченням ефективного функціонування всіх своїх правоохоронних органів.

Використана література:

1. Грек М. Завдання Служби безпеки України як правоохоронного органу / М. Грек // Публічне право. – № 3 (7). – (2012). – С. 240-247. Загальне адміністративне право : [підручник] / [І.С. Гриценко, Р.С. Мельник, А.А. Пухтецька та ін.] ; за заг. ред. І.С. Гриценка. – К. : Юрінком Інтер, 2015. – 568 с.

2. Кумейко А. В. Місце й особливості Служби безпеки України в системі суб’єктів протидії злочинності [Електронний ресурс]  А.В. Кумейко  // Visegrad journal on human rights . – 2015. - 3 (2). – с. 55-60. - Режим доступу:  http://vjhr.sk/archive/2015_3_2/12.pdf

3. Пономарьов С. П.  Адміністративно-правовий статус органів Служби безпеки України [Електронний ресурс] / С. П. Пономарьов // Право і Безпека. - 2012. - № 3. - С. 121-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pib_2012_3_28

4. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. № 2229- ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота