ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ТА ПРЕДМЕТА ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ТА ПРЕДМЕТА ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ПРАЦІВНИКОВІ ПРАВООХОРОННОГО ОРГАНУ ЧИ ЙОГО БЛИЗЬКИМ РОДИЧАМ

30.11.2018 20:08

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Волошин Володимир Вікторович, економіко-правове відділення, спеціальність «Право», Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж


Однією з передумов становлення України як правової держави, здатної утверджувати права й свободи людини, захищати її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність та безпеку, є створення таких умов функціонування вітчизняної правоохоронної системи, за яких її представникам гарантується можливість виконувати свої повноваження без будь-якого незаконного стороннього впливу.[1] Цьому сприяє впровадження системи заходів охорони законних інтересів осіб, службова діяльність яких спрямована на реалізацію правоохоронної функції держави. Важливою складовою цієї системи є кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, вчинене у зв'язку з виконанням ним своїх службових обов'язків, підстави якої в чинному законодавстві містить ст. 347 Кримінального кодексу України.[2, c.347] Дослідження підстав кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронного органу, вивчення закономірностей та проблем її реалізації є теоретично й практично важливими завданнями, які стосуються вдосконалення механізмів захисту правоохоронної системи України, реального забезпечення прав і законних інтересів її працівників. До цього часу на рівні самостійного кримінально-правового дослідження вони не вирішувалися, хоч деякі їх аспекти висвітлено у працях  Г. В. Андрусіва, С. В. Антонова, М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, І. Г. Богатирьова, В. Т. Дзюби, М. І. Мельника, М. І. Меньшагіна, В. В. Сташиса, та деяких інших вітчизняних й зарубіжних науковців. Недостатньо дослідженими є ознаки предмету злочину «майно, яке належить працівникові правоохоронного органу», характеристика потерпілих, передбачених в ст. 347 КК, об’єктивні ознаки знищення (пошкодження) вказаного майна, особливості кримінально-правової оцінки актів його руйнування з урахуванням виду майна, мотивів та цілей вчиненого, його обстановки тощо. Негативними наслідками недостатньої теоретичної розробки цих та деяких інших питань є помилки у практиці застосування норм про відповідальність за руйнування майна, яке належить правоохоронцям чи їх близьким родичам, неточна кримінально-правова оцінка таки діянь, зниження превентивного й охоронного потенціалу закону про кримінальну відповідальність щодо забезпечення ним захисту сфери правоохоронної діяльності. Зазначені обставини в комплексі визначають актуальність теми наукової роботи. Метою дослідження є розробка питань та особливостей встановлення об’єкта та предмета знищення або пошкодження майна, що належить працівникові правоохоронних органів за ознак складу злочину, передбаченого статтею 347 КК. Цій меті підпорядковані такі задачі дослідження: здійснити характеристику об’єктів злочину, передбаченого ст. 347 КК; визначити й охарактеризувати потерпілих від вказаного посягання (працівник правоохоронного органу, близькі родичі працівника правоохоронного органу). Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у зв’язку із забезпеченням охорони кримінально-правовими засобами правоохоронної діяльності. Предметом дослідження є кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. 

Література:

1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001р. № 2341-I//[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI // Голос України від 19.05.2012 р. № 90-91. 

__________________________

Науковий керівник: Голобородько Наталія Володимирівна, викладач, Таращанський державний технічний та економіко-правовий коледж



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота