АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ «BULLY» ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

АКТУАЛЬНЕ ПИТАННЯ «BULLY» ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

30.11.2018 21:57

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Багнюк Діана Вікторівна, студент, юридичний факультет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Актуальність проблеми «bully» - булінгу  полягає в тому, що це явище глобальне та масове. Численні досліждення та статистичні опитування підтверджують факт наявності булінгу в школах. 

Проблему щодо насильства висвітлено в працях зарубіжних І. Бердишев, І. Кон, X. Лейманн, Д. Лейн, К. Лоренц, Д. Ольвеус, тощо.

Поняття булінг трактують від вузького (відеозйомка бійки) до масштабного (насильство взагалі). Булінг – соціально-педагогічна, психологічна проблема сучасності. Це соціальне явище, властиве переважно організованим колективам, отож з огляду на зазначене, виділяють основні місця булінгу: булінг у школі; булінг на робочому місці (мобінг); булінг в армії («дідовщина»); кібербулінг (насилля в інформаційному просторі) тощо. 

Уперше термін булінг (з англ. ‘bully’ – хуліган, забіяка, грубіян, насильник; «bullying» – цькування, залякування, третирування) з’явився на початку 70-х рр. XX ст. у Скандинавії, де група дослідників вивчала явище насильства між дітьми в школі. Швеція була однією з перших країн в Європі, що сфокусувалася на проблемі введення суворого контролю за булінгом.

За даними нещодавнього дослідження ЮНІСЕФ, з проблемою булінгу в Україні протягом останніх трьох місяців стикалися 67% опитаних віком від 11 до 17 років. Майже чверть самі стали жертвами булінгу, при цьому майже половина з них нікому не розповідали про ці випадки. Наголошується, що за поширеністю булінгу серед 11-15-річних дітей Україна входить до першої десятки європейських країн. За цими показниками вона залишила позаду не лише найбільш соціально благополучні Данію чи Норвегію, але й, приміром, Угорщину та Грецію. Про це свідчать дані ВОЗ. 

Тому 2 жовтня 2018 року, Верховна Рада у першому читанні ухвалила законопроект №8584 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу", яка встановлює відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим співробітником, керівником або засновником навчального закладу, у вигляді накладення штрафу від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення). 

Також ухвалений законопроект передбачає внесення змін до закону про освіту, де з'явиться визначення булінгу. Це - "моральне, або фізичне насильство, агресія у будь-якій формі або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого ставлення". Крім того, змінами до статті 73 Закону, Освітньому омбудсмену надається право: здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в навчальному закладі, повноту і своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва і засновника навчального закладу; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки за загальною кількістю випадків булінгу в навчальних закладах за певний період. 

У головному науково-експертному управлінні парламенту розкритикували цей законопроект і закликали його авторів доопрацювати його. Було виокремлено декілька основних зауважень: недоцільне формулювання терміну «булінг» та за більшість діянь, які законодавці назвали терміном «булінг» можно знайти відповідальність в Адміністративному та Кримінальному кодексах. Наприклад, в ККУ є покарання за розбій, нанесення легких(тяжких) тілесних ушкоджень, доведення до самогубства тощо. 

На думку автора, незрозумілим залишається питання - на підставі чого і яких чином буде визначати ознаки вчинення булінгу, як сказано в експертному висновку ГНЕУ ВР. Прояви булінгу мають місце не тільки в закладах освіти, але й на вулиці, закладах відпочинку та спортмайданчиках.

Автор дотримується думки Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби, де зазначено, що однозначно цей законопоект необхідний, оскільки: по-перше, важливо, що з’явився термін «булінг»; по-друге, зростає покарання до розміру адміністративного штрафу за дрібне хуліганство. До другого читання будуть внесені видозміни, але покладено початок і правильний рух, проте треба дещо термінологічно змінити. Також Уповноважений Президента України з прав дитини вказує на те, що, окрім прийняття закону, в Україні необхідно провести спеціальні антибулінгові кампанії та широкомасштабні кампанії «нульової толерантності».

Отже, на нашу думку булінг – явище, що може виникнути в більш-менш організованих, сталих дитячих колективах, стосується і впливає на всіх його учасників, призводячи до порушення навчально-виховного процесу в школі, викликає тривалі наслідки для особистості, інколи віддалені в часі. Тому постає гостра потреба усвідомлення того, що ця проблема є; підготовки фахівців з певними теоретичними знаннями, спеціальними уміннями, навиками для виявлення, попередження та подолання такого негативного соціально-психолого-педагогічного явища, як булінг; а також прийняття спеціального законодавства та широкомасштабних антибулінгових кампаній.

Ми вважаємо, що вказаний вище законопроект має певні недоліки, проте після їх усунення його прийняття буде вагомим кроком для протидії булінгу в Україні.

_________________________

Науковий керівник: Теремцова Ніна Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського національного університету ім. Т.Шевченка 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота