КОЛИ ТА ЯК ОФОРМЛЮЮТЬ НАКАЗ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ? - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОЛИ ТА ЯК ОФОРМЛЮЮТЬ НАКАЗ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ?

13.12.2018 13:40

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Соболева Ірина Валеріївна, викладач, Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського; Байрак Катерина Сергіївна, студентка, Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського


Перехід до ринкових відносин та відповідні зміни в економіці, що зумовили збільшення рівня ризику ведення господарської діяльності, призвели до необхідності реформування бухгалтерського обліку в Україні. Для того, щоб господарюючий суб’єкт мав можливість своєчасно і ефективно реагувати на численні загрози та негативні чинники зовнішнього і внутрішнього середовища, необхідно зосередити увагу на організаційних аспектах облікової політики.

Питання визначення сутності та порядку формування облікової політики, її основних принципів та методів досліджували такі фахівці у галузі економіки, як Ф.Ф. Бутинець, О.М. Ганяйло, С.Ф. Голов, А.Г. Загородній, М.Т. Левочок, Л.В. Чижевська та інші. У працях цих вчених розкриваються проблеми формування облікової політики, основних аспектів її реалізації в практичній діяльності підприємства. Проте, вимоги до формування облікової політики на даний час недостатньо висвітлено, що  зумовлює актуальність дослідження за даним напрямом. 

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", облікова політика – це сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності [1]. Необхідно відмітити, що облікова політика – це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, а й вибір методики обліку, яка дає змогу використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя [3].

Кожне підприємство, залежно від конкретних умов своєї діяльності та розмірів, обирає найбільш оптимальний для себе варіант контролю за ефективним використанням своїх ресурсів. Цей вибір і становить суть сучасної облікової політики, де підприємство зазначає принципи та методи ведення обліку. Організація бухгалтерського обліку на підприємстві включає самостійне визначення підприємством облікової політики на підставі нормативно-правових актів із бухгалтерського обліку за погодженням із власником (власниками) або вповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів [1]. 

Наказ про облікову політику – це документ, який регулює організацію та регулювання бухгалтерського обліку всередині підприємства, однією з головних цілей розпорядчого документа про облікову політику є вибір тих способів,  методів та принципів, які зможуть забезпечити їх одноманітну та точну реалізацію у практиці підприємства, починаючи від структурних підрозділів до кожного працівника окремо. Наявність зазначеного документа дозволить уникнути проблемних моментів, позбавить від зайвих питань контролерів при перевірці та непорозумінь щодо вибраних варіантів обліку, що спрощує роботу бухгалтера й стосовно того, що кожного разу, зіштовхуючись із тим, коли П(С)БО передбачає декілька варіантів, методів чи процедур для обліку (наприклад, методи оцінки вибуття запасів або методи нарахування амортизації основних засобів) бухгалтеру не потрібно буде постійно приймати рішення, який варіант обрати й погоджувати його з власником.

Існує ряд чинників, які здійснюють вплив на формування облікової політики підприємства, а саме: форма власності та організаційно-правова форма підприємства, галузева специфіка підприємства, вид діяльності, організаційна структура управління та наявність структурних підрозділів, обсяги діяльності, обсяги продажу, чисельність персоналу, наявність відокремлених підрозділів, обрана система оподаткування, поточна та довгострокова мета підприємництва, стратегія фінансово-господарського розвитку, матеріально-технічне оснащення, кваліфікація кадрів, технологічні особливості виробництва, системи та форми розрахунків з покупцями та постачальниками, взаємини з фінансовими структурами, система звітності перед власниками та іншими користувачами фінансової інформації, законодавство й перспективи його зміни та інші [4].

Формування і затвердження наказу про облікову політику повинно безпосередньо керуватися принципом послідовності, адже принцип послідовності передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. При цьому якщо потрібно змінити якісь положення чи додати корективи — це не є проблемою, достатньо просто ввести зміни в уже діючий наказ. Якщо зміни суттєві (охоплюють більшу частину тексту та істотно впливають на неї) – доцільно видати наказ в новій редакції. Щороку затверджувати облікову політику не є обов’язковою вимогою для підприємства, проте й помилкою вважати це не можна. Розроблення облікової політики слід розпочати до нового звітного року і завершити до 31 грудня, щоб з нового фінансового року працювати за новими вимогами. 

При підготовці положення (наказу) про облікову політику підприємства потрібно забезпечити вимоги Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, незмінність прийнятої методології відображення окремих господарських операцій і оцінки активів, повноту відображення в обліку за звітний період всіх господарських операцій, повноту і правильність визначення доходів і витрат у відповідних звітних періодів, відповідність даних аналітичного обліку даним синтетичного обліку. У Наказі про облiкову полiтику наводять принципи, методи i процедури, якi використовуються пiдприємством для ведення бухгалтерського облiку, складання i подання фiнансової звiтності, а також попереднi оцiнки, якi використовуються пiдприємством з метою розподiлу витрат мiж вiдповiдними звiтними перiодами. Одноварiантнi методи оцiнки, облiку i процедур до такого розпорядчого документа включати недоцiльно [2]. Варто зазначити, що у Рекомендаціях щодо Наказу про облікову політику підприємства зібрано фактично усі основні елементи, на які варто звернути увагу при складанні цього розпорядчого документа.  

Отже, затвердження облікової політики  спростить подальшу роботу бухгалтера, а відсутність - може збільшити ймовірність бухгалтерських помилок при веденні обліку і складання фінансової звітності, а також кількість запитань при перевірці контролерами та непорозумінь щодо обраних варіантів обліку. Формувати облікову політику підприємство повинно чітко, якісно і раціонально, а також підходити до цієї справи досить серйозно, оскільки вона встановлюється не на один рік. Саме тому підприємствам необхідно визначитися з вибором облікової  політики, яка б сприяла ефективному здійсненню своєї господарської діяльності.

Список використаних джерел

1. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 №996-XIV. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua

2. Мінфін у Методичних рекомендаціях щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом від 27.06.2013 р. № 635.

3. Бутинець Ф. Ф. Організація бухгалтерського обліку: / Підруч. для студ. спец. «Облік і аудит» вищ. навч. закл. / За ред. Ф. Ф. Бутинець. 3-є вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 592 с.

4. Водоп’янова О. Облікова політика: починаємо новий рік. / О. Водоп’янова. // Дебет-Кредит № 05 (1.2.2010). [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://dtkt.com.ua/show/1cid04362.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота