ЖОРСТОКІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ШКІЛЬНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЖОРСТОКІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ШКІЛЬНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ

24.12.2018 15:30

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Мулюкова Ельвіра Шамілівна, студентка Інституту прокуратури та кримінальної юстиції Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Проблемами детермінації підліткової злочинності займалися багато українських і зарубіжних вчених. Очевидно, що більшість із підлітків мають девіантну поведінку, постійні проблеми із правоохоронцями, батьками і вчителями. Проте мова йде не про підлітків, що опинилися у складних життєвих ситуаціях та виховуються у неблагополучних сім’ях і мають проблеми у стосунках з вчителями та погану успішність у навчанні та не стосовно злочинів, що вчиняються у позашкільний час. Об’єктом даного дослідження є детермінація злочинів, що вчиняються у стінах шкіл і спрямовані проти вчителів та учнів, які неможливо попередити, через те, що їх вчинюють школярі.

Все частіше у засобах масової інформації з’являються новини про напади старшокласників на школи, де вони вбивали чи калічили своїх вчителів і брали школярів у заручники. Восени 2018 р. майже у всіх засобах масової інформації пролунала звістка про те, що у Києві учень 8 класу, який був невдоволеним результатами самостійної роботи, напав на вчителя та заподіяв їй тяжких поранень ножицями пробивши голову та кинув в неї стільцем. Як з’ясувалося цей учень мав абсолютно нормальну характеристику, за медичними показниками був здоровий, на обліку у органах поліції не знаходився та зовсім ніяк не привертав до себе уваги своєю поведінкою.

Більш шокуючими є випадки у школах Сполучених Штатів Америки, коли 14 лютого 2018 року у двох містах було відкрито вогонь по школярах, в результаті чого сумарно загинуло 18 осіб.

Звичайно, наука кримінологія дає відповідь на причини виникнення підліткової злочинності взагалі, але вказані шкільні інциденти не завжди детерміновані за загальними правилами.

Початком такої масштабної злочинності у школах є випадок масового вбивства у середній школі Колумбайн, штат Колорадо, що є одним з найбільших вбивств у школах США. 20 квітня 1999 року двоє учнів цієї школи Дилан Кліболд та Ерік Гарріс із застосуванням вогнепальної зброї вбили 13 людей та поранили ще 21 інших, після чого вчинили самогубство. Шкільний психолог, що спілкувався з цими підлітками відмічав їх високий рівень інтелекту, але при цьому й виявили наявність агресивних нахилів. У школі вони навчался добре, але мали проблеми з однолітками. Вже після вчинення нападу на школу, у результаті розслідування, психіатри, визначили, що Ерік Гарріс страждав на клінічну психопатію, а Дилан Кліболд мав глибоку депресію і можливо опинився під впливом Гарріса, який був основним організатором бійні. Незважаючи на психічні розлади, хлопці діяли планомірно, вони записували етапи своєї підготовки на відео, демонстрували власноруч виготовлену зброю та боєприпаси. Всі відео вони викладали у мережу Інтернет, де знайшли купу прихильників, створивши неформальну групу «Армія плащів». Вся підготовка до вчинення злочину зайняла більше року і вчинення нападу підлітки готували на день народження Адольфа Гітлера. В результаті нападу на школу Колумбайн Ерік Гарріс та Ділан Кліболд стали культовими особами, надихнувши інших школярів на вчинення злочинів. Американський соціолог Ральф Ларкін, вивчаючи найбільш гучні випадки нападів на школи після Колумбайну виявив у 8 з 12 випадків шкільного насильства відсилання до подій Колумбайна. Можна сказати про появу нового так би мовити «тренду», моди на уявний авторитет того, хто фізично сильніший чи того, хто має зброю.

Тому виникає питання, яким чином феномен школи Колумбайн розповсюдився світом та досі продовжує впливати на школярів? По-перше, цьому сприяють соціальні мережі, у яких розповсюджують відеозаписи, на яких школярі наслідують образи «крутих хлопців». По-друге, це музика, відеоігри, кіно, яка пропагує культ насильства та жорстокості та надихає звичайних школярів на вчинення злочинів. До того ж у 2005 році також вийшла рольова відеогра «Super Columbine Massacre RPG!», яка відтворюівала події у школі Колумбайн, внаслідок якого школярі могли вжитися у роль своїх «кумирів». По-третє, це байдужість батьків та вчителів до життя школярів. Навіть якщо дитина ззовні є спокійною та добре навчається і не має істотних проблем у спілкуванні, але зазвичай її життям ніхто не цікавиться. У школах також набуло розповсюдження таке явище як «булінг», що у перекладі з англійської означає цькування. За даними дослідження ЮНІСЕФ у 2017 році випадки шкільного булінгу в Україні мали місце стосовно 67% дітей у віці від 11—17 років, при цьому про більшість випадків ані вчителі, ані батьки не знали. Діти, що стають об’єктами цькування замикаються у собі, накопичують внутрішню агресію та починають вчиняти злочини, демонструючи суспільству свою здатність постояти за себе. Таким чином вони виражають свій протест проти байдужості суспільства до проблеми боулінгу, хоча оцінити потенційну небезпеку з боку дитини, проаналізувавши з ким вона спілкується та чим займається у вільний від навчання час, якими зображеннями заповнена її особиста сторінка у соціальній мережі або які контенти у її ґаджетів.

Тож існує безліч чинників, що впливають на кримінальну поведінку школярів. Є очевидними вплив на антисуспільну мотивацію наявність проблем у сім’ї, а також вплив оточуючого середовища. Але існують і такі, що приховані від суспільства і ще не до кінця вивчені. Одним із таких чинників є сам факт ототожнення авторитету з небезпечністю. Це зсередини впливає на школярів і вони роблять вибір, чи наслідувати цьому жорстокому тренду сучасності чи ні. Тому батьки і адміністрація шкіл повинні бути уважними до всіх дітей, незважаючи на їхнє походження, місце навчання, успішність, поведінку. Вчителі мають цікавитися стосунками, що складаються у шкільному колективі, налаштовувати дітей на дружнє ставлення один до одного. Батьки ж зі свого боку мають дбати про навчання та дозвілля дітей, обмежувати доступ дітей до контенту у мережі Інтернет, які пропагують жорстокість та насильство. А суспільство повинно засуджувати жорстокість у будь-якому прояві і просувати ідею про те, що людина досягає авторитету не завдяки фізичній перевазі, а завдяки своєму прагненню допомагати оточуючим.

Література:

1. Ralph W. Larkin «The Columbine Legacy Rampage Shootings as Political Acts» American Behavioral Scientist Volume 52 Number 9 May 2009 1309-1326, 2009. SAGE Publications 10.1177/0002764209332548 http://abs.sagepub.com hosted at http://online.sagepub.com

______________________

Науковий керівник: Гальцова Олена Володимирівна, асистент кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота