ПРІОРИТЕТИ І МОЖЛИВОСТІ КРУПНИХ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРІОРИТЕТИ І МОЖЛИВОСТІ КРУПНИХ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ КОРПОРАЦІЙ НА ГЛОБАЛЬНИХ РИНКАХ

25.12.2018 19:36

[Секція 10. Світова економіка та міжнародні економічні відносини]

Автор: Мединська Тетяна Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент, Рівненський державний гуманітарний університет


Центральним субʼєктом глобальної трансформації світового економічного зростання вже протягом більше, ніж 3-х десятиліть, являються транснаціональні корпорації (далі ТНК), які поступово завойовують нові ринки, розміщуючи в різних країнах світу свої філії. Про масштаби їх діяльності свідчать наступні дані: чистий прибуток будь-якої з найбільших ТНК світу порівнянний до річного бюджету України, а обсяг їх товарно-грошового обороту часто перевищує ВВП декількох країн, разом узятих. 

Злиття промислового і фінансового капіталу з інтелектуальним і політичним обумовили масовий прорив національних кордонів, небачену досі економічну інтервенцію капіталу у країни третього світу та появу нового економічного феномену. Цей процес супроводжується подальшим утвердженням промислово-фінансових обʼєднань як у розвинутих державах, так і у країнах, що перебувають в умовах перехідної економіки [1, с. 221–276]. Сьогодні зі 100 найбільших економічних систем світового господарства тільки 60 є національними, решта 40 – це приватні ТНК [2].

Приймаючи рішення збільшити випуск готових товарів або напівфабрикатів на визначеному зовнішньому ринку, ТНК враховує такі умови, як перспективи зростання, конкурентоспроможність місцевих виробників, курси валют, торгові обмеження і транспортні витрати. Інтеграційний підхід ТНК полягає в оптимальній конфігурації субʼєктів галузі та можливому просторі координації першої. При розвʼязанні проблеми територіального розміщення підприємств ТНК керуються широкою шкалою варіантів: від граничної концентрації до дисперсного розміщення її філій у багатьох країнах [3, с. 440–445].

Важливою умовою для підтримання, а також відновлення конкурентоспроможності нових ринків у післякризовому становищі, поновлення довіри інвесторів і забезпечення стабільного економічного зростання сьогодні являється удосконалення стандартів корпоративного управління. Саме за його допомогою менеджерам крупних ТНК вдається регулювати діяльність останніх на декількох ринках різних держав, враховуючи їх особливості. Природно, що управління міжнародними компаніями вимагає від менеджерів не тільки знання культури країни-реципієнта філій або дочірніх компаній ТНК, починаючи з мови, але й інших якостей. Далеко не завжди успішний менеджер національної компанії є настільки ж успішним у транснаціональній компанії [4, с. 14–17].

Як відомо, провідну роль у світовій економіці відіграють 100 найбільших ТНК. Більшість з них розміщуються в промислово-розвинутих країнах, вони контролюють 70% світових прямих іноземних інвестицій. Географічна структура розміщення 100-та найбільших ТНК: США приблизно 30%; Японія - 20%; Німеччина і Франція по 10%; Великобританія - 7%; Швейцарія - 5% (за даними доповідей ЮНКТАД). Загалом у цих шести країнах розміщено 82-ві із 100-та найбільш крупних ТНК. 

Щодо загальної суми активів 100-та найбільших компаній світу, то на дві країни: США і Японію припадає 70%. Регіональний розподіл активів ТНК: 40% вартості майна 100-та найбільших ТНК перебуває за межами країни базування. В промислово-розвинутих країнах іноземний капітал виробляє близько 25% промислової продукції, в країнах, що розвиваються ʼ близько 50% і більше. Наприклад, в Пуерто-Ріко 80% промислової продукції виробляють американські компанії. Обсяг випуску всіх закордонних філіалів ТНК США рівний обсягу матеріального виробництва в самих США, інколи філіали американських ТНК за кордоном називають “другою економікою США”.

Під час реалізації стратегії розширення масштабів своїх операцій усередині окремих зарубіжних ринків, все більшу увагу транснаціональна компанія (ТНК) повинна приділяти розв’язанню проблем координації своєї міжнародної діяльності. Серед потенціалів для ТНК, що актуалізують цю тенденцію, виділяють наступні: 

- уникнення дублювання зусиль (насамперед, маркетингових) між різними країнами завдяки використанню потенціалу глобального синергізму; 

- можливості адекватного трансферту продуктів, торгових марок, а також менеджерського досвіду з однієї країни в іншу, адаптуючи їх до конкретного культурного середовища; 

- зростання стандартизації купівельних переваг до усе більшого спектра промислових і споживчих товарів; 

- відповідь на виклики посилення конкуренції у глобальному масштабі; 

- передумови формування транскордонної, регіональної і, нарешті, глобальної маркетингової інфраструктури.

Якщо говорити про найбільших ТНК-інвесторів у дочірні компанії, філії та спільні підприємства в Україні, то, американські корпорації за обсягом вкладень займають лідируюче положення, а також 5-те, 7-ме і 9-те місця серед 10-ти найкрупніших [5, 6]. При цьому варто відмітити, що три з них – це такі компанії, як “McDonald’s Corporation”, “Coca-Cola”, “PepsiCo” галузі харчової промисловості, продукція яких відноситься до “швидкого”, тобто не зовсім здорового харчування. Тобто шляхом проникнення на вітчизняний ринок такі ТНК привносять не найкращі аспекти власної культури.

Література

1. Авдокушин Е. Ф. Международные экономические отношения / Е. Ф. Авдокушин. – М.: Экономист, 2003. – 366 с.

2. Ковтун О.І. Інноваційні стратегії в системі забезпечення конкурентоспроможності для вітчизняних підприємств: теоретико-методологічні засади формування та реалізації: монографія. – Львів: Видавництво ЛКА, 2013. – 352 с.

3. Рогач О. Міжнародні інвестиції України: теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій / О. Рогач. – К. : Либідь, 2005. – 720 с.

4. Грищенко А. Економіко-правові форми транснаціональних корпорацій / А. Грищенко // Міжнародна економіка: зб. наукових праць. – 2000. – № 30. – С. 13–19.

5. Дмитришен П. В. Особливості стратегії транснаціональних корпорацій в українській економіці / П.В. Дмитришен, В.А.Гарбар [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://www. rusnauka.com.

6. Молчанова Е. Взаємодія транснаціональних корпорацій з національними економіками на прикладі України / Е. Молчанова // [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://library.fes.dе/pdf-files/bueros/ukraine/09718.pdf.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота