ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ: ЗА ЧИ ПРОТИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФЕДЕРАЛІЗАЦІЯ ДЛЯ УКРАЇНИ: ЗА ЧИ ПРОТИ

26.12.2018 19:45

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Пуканюк Денис Миронович, студент Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


У теорії держави та права розрізняють такий важливий елемент форми держави, як форма державного устрою. Так, форма державного устрою – частина форми правління, яка визначає територіальну організацію держави, спосіб поділу території держави на складові частини та порядок їх взаємовідносин між собою та державою в цілому.

Форма державно-територіального устрою показує:

- з яких частин складається внутрішня структура держави;

- яке становище цих частин і які взаємозв’язки їх органів;

- як будуються відносини між центральними і місцевими державними органами;

Усі держави за формою державного устрою поділяються на прості та складні. До простих держав належать унітарні держави.

Унітарна держава – це форма державного устрою, за якої адміністративно-територіальні одиниці не мають ознак суверенітету і не можуть бути суб’єктами політичних міжнародних відносин.

Складні держави – це такі держави, які складаються з окремих державних утворень, що мають  певні ознаки державності, зокрема і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, переважно у сфері зовнішньої політики, передали центральним союзним органам держави. Це також одна або декілька суверенних держав, які створили велику і централізовану державу в результаті завоювання інших суверенних держав або політичного насильства чи неоколоніальної політики. До складних держав належать федерація, конфедерація та імперія.

Федерація – це складна союзна держава, частинами якої є державні утворення, що володіють суверенними правами .

Конфедерація – це держава, яка складається з кількох суверенних держав – суб’єктів конфедерації. 

Імперія – створена у результаті насильницького об’єднання певних територій держава, структурно-територіальна організація котрої заснована на безроздільному пануванні центральної влади над владою і населенням її підлеглих територіальних частин (захоплених племен, народів, державних утворень).

Згідно статті 2 Конституції України наша держава є унітарною державою. Питання вибору державного устрою України завжди було предметом гострих дискусій і інструментом в політичній боротьбі. Попри факт, що Україна є унітарною державою неодноразово піднімається питання про зміну її устрою на федеральний тип. Для визначення правильного вибору державного устрою потрібно зрозуміти який з типів несе для країни найбільшу користь і відповідає національним, культурним та історичним особливостям. Федерація є доцільною в багатонаціональних країнах або країнах, що сформувались на основі експансії і завоювань великих територій та різних народів і етносів. За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року у національному складі населення України переважна більшість складає українці – 77,8%. Тому створення федерації в Україні за національною ознакою населення в різних регіонах країни є неможливим. Крім того, багато прихильників федералізації аргументують свою позицію культурними відмінностями серед регіонів країни. Однак це результат історичних подій, перебування різних регіонів України в складів багатьох держав. Федералізація України тільки збільшить наявність цих відмінностей, що в подальшому може загрожувати цілісності держави. Ще одним наріжним камнем у питанні державного устрою України є широке самоврядування і збереження місцевих доходів на місцях, а не передача їх в центральні органи України. У зв’язку з цим політичними партіями неодноразово роздмухувався міф про годування одними регіонами країни інших. Однак задля втілення цієї ідеї не обов’язково запровадження федералізації, достатньо розширити фінансові ресурси на місцях. Сьогодні це можна побачити в урядовій програмі децентралізації. 

Одним з головних аргументів проти федералізації України є той факт, що цю ідею активно підтримує країна-агресор Російська Федерація. Тому не можна виключати, що після впровадження федералізації, надання широких повноважень територіальним одиницям, це не буде використано іноземними державами, зокрема РФ, у підриві національної безпеки України. 

Можна підсумувати, що питання вибору форми державного устрою країни залежить від історичних, культурних національних передумов, а також від тих викликів, які стоять перед країною на даний час. Ті переваги, що Україна могла б отримати від федералізації можна здобути в рамках децентралізованої унітарної держави і водночас уникнути можливих загроз територіальній цілісності та суверенітету держави в цілому.

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР//Відомості Верховної Ради України, 1996, №30 (23.07.96), ст. 141.

2. Ведєрніков Ю.А. Теорія держави та права: навч. посіб./Ю.А. Ведєрніков, В.С. Грекул, А.В. Папірна. – Д.: Юрид. акад. МВС, 2005. – 224с.

3. Кириченко В.М., Куракін О.М. Теорія держави і права: модульний курс.: навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2010 – 264с.

4. Теорія держави та права: підручник/Є.О. Гіда, Є.В. Білозорьов, А.М. Завальний та ін.; за заг. ред. Є.О. Гіди. – К.: ФОП О.С. Ліпкан, 2011. – 576с.

5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права/ О.Ф. Скакун; пер. з рус. – Х.: Консум, 2008. – 656с.

6. Машков А.Д. Теорія держави і права: підручник. – Київ: ВД «Дакор», 2016. – 492с. 

7. Електронний ресурс: http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота