РОЛЬ ОСОБЛИВОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЖІНКИ, ОБУМОВЛЕНОГО ПОЛОГАМИ, В СКОЄННІ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 117 КК УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ ОСОБЛИВОГО ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНОГО СТАНУ ЖІНКИ, ОБУМОВЛЕНОГО ПОЛОГАМИ, В СКОЄННІ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО СТ. 117 КК УКРАЇНИ

27.12.2018 12:05

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Посторонко Євген Валерійович, магістрант Інституту управління і права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Кримінальний кодекс України 2001 року виділив в самостійний привілейований склад менш небезпечний вид умисного вбивства – вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117). Однак дана правова конструкція не є досконалою, притягнення до кримінальної відповідальності за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або одразу після пологів часто на практиці спричиняє труднощі під час кваліфікації злочинів та винесенні вироку в суді у зв’язку зі складністю тлумачення деяких понять і положень цього складу. Одним з найдискусійніших моментів є роль особливого психофізіологічного стану жінки, обумовленого пологами, в скоєнні злочину.

Проблеми кримінальної відповідальності за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини розглядали такі вітчизняні та зарубіжні наковці, як: М.І. Бажанов, А.В. Байлов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, С.В. Бородін, В.К. Грищук, М.І. Загородников, М.Й. Коржанський, В.М. Куц, М. І. Мельник, В.Д. Набоков, В.О. Навроцький, Л.А. Остапенко, А.А. Піонтковський, О.М. Попов, О.Л. Старко, В.В. Сташис, В.Я. Тацій, А.Н. Трайнін, М.Д. Шаргородський, О.В. Шевченко та ін.

За загальноприйнятою позицією суб’єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується умисною виною. Момент виникнення умислу вбити новонароджену дитину на кваліфікацію вбивства не впливає. Стаття 117 застосовується і тоді, коли такий умисел виник ще до пологів, а був здійснений в період пологового процесу або відразу після нього [7, c. 47]. Проте з цією позицією не можна погодитися, оскільки вона протирічить визнанню цього складу злочину привілейованим.

У більшості кримінальних кодексів країн Європи як обов’язкова ознака досліджуваного злочину передбачається особливий психофізіологічний стан жінки, обумовлений пологами,. Так, наприклад, ст. 131 КК Литовської республіки вказує – мати, яка вчинила вбивство свої новонародженої дитини під впливом викликаного пологами стану [13, с. 243]; ст. 140 КК Республіки Білорусії – вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини під час пологів або безпосередньо після них, вчинене в умовах психотравмуючої ситуації, викликаної пологами [14, с. 213]; ст. 116 КК Швейцарії – якщо мати вбиває свою дитину під час пологів або в період того часу, коли вона знаходилася під впливом процесу пологів [15, с. 161]; КК РФ – вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини під час або ж відразу після пологів, а так само вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини в умовах психотравмуючої ситуації або в стані психічного розладу, не виключає осудності [2]; та ін. Це прямо протирічить позиції вітчизняного законодавця, який вказує як обов’язкову ознаку – ознаку об’єктивної сторони – «під час пологів або відразу після пологів», що не має належного кримінологічного підґрунтя. Це спричиняє певні проблеми під час застосування цієї статті на практиці. Відсутнє також посилання на особливий психофізичний стан жінки-породіллі під час пологів або відразу після пологів і в Постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров’я особи» від 7 лютого 2003 р. № 2 щодо застосування ст. 117 КК України [1]. Що призводить до того, що будь-які дії матері-дітовбивці, спрямовані на умисне позбавлення життя своєї дитини, під час пологів або відразу після них (незалежно від психоемоційного стану жінки) слід розцінювати як умисне вбивство, вчинене за пом’якшуючих обставин [10, c. 161].

Проте реальність свідчить про інше. Досить часто матері-дітовбивці усвідомлено та сплановано вчиняють вбивство новонародженої дитини [5, с. 9; 12, с. 197 – 198]. Вивчення судової практики у справах про дітовбивство свідчить про те, що здебільшого цей злочин вчиняється обдумано, коли винна заздалегідь готується позбавитися від дитини і з цією метою приховує вагітність, не стає на облік у жіночій консультації [4, с. 218]. Наприклад, за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області за ст. 117 КК України була засуджена Особа_2, у якої свідомо виник умисел, направлений на вбивство своєї новонародженої дитини, у зв’язку з тим, що дитина була для неї небажаною, та, крім цього, народження дитини також не бажав її співмешканець, з яким у неї були тісні стосунки, та який для неї був дорогою людиною [16]. Тож постає питання, чи можна такі дії розцінювати як вбивство, вчинене за пом’якшуючих обставин?

Хоча на сьогодні побудова ст. 117 КК України дійсно дає підстави кваліфікувати дії матері, яка вбила свою новонароджену дитину під час пологів або одразу ж після пологів, як вбивство з привілейованим складом, однак ми не можемо погодитися з позицією О. Л. Старко, який стверджує, що дітовбивство може бути вчиненим із заздалегідь обдуманим умислом, і робить висновок про те, що цей фактор жодним чином не впливає на кваліфікацію, оскільки злочин вчинено в зумовленому пологами стані [11, с. 11]. Оскільки, як слушно зазначає Н. Антонюк, такий підхід суперечить підставам виділення окремого складу вбивства [3, с. 201].

Сучасні знання в галузі медицини свідчать про те, що процес народження дитини є потужним стресовим фактором, що настільки сильно впливає на психіку породіллі, що вона нерідко втрачає здатність до адекватної поведінки і стає подібною у такій ситуації людині, що діє у стані фізіологічного афекту [10, c. 161]. Такий стан характеризується наступними особливостями: 1) емоційною напругою, викликаною вагітністю й пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв’язку із чим вона є обмежено осудною [8, с. 284]. Зазначений психоемоційний стан породіллі повинен обов’язково бути короткостроковим та пов’язаним з пологами [6, с. 59], оскільки саме цей факт є підставою віднесення злочину, що розглядається, до складів з пом’якшуючими обставинами. Проте тривалість цього стану ніяк не може бути прив’язана до 1, 7 чи 28 діб, а залежить від психологічних характеристик матері-породіллі, складності пологів, інших обставин життя жінки. Тому в кожному конкретному випадку для виявлення в жінки особливого психофізичного стану необхідно призначати психолого-психіатричну експертизу [9, c. 238].

Тобто, основним криміноутворюючим фактором повинен виступати саме психофізіологічний стан жінки, який вона відчуває в період пологів або відразу після пологів. Проте законодавець у диспозиції ст. 117 КК України таку ознаку суб’єктивної сторони складу злочину як «особливий психоемоційний стан матері» не називає взагалі. 

З огляду на зазначене, ми вважаємо за необхідне підтримати позицію тих науковців [4, с. 218; 5, с. 9; 6, с. 59; 3, с. 205], які стверджують, що у випадку встановлення заздалегідь спланованого вбивства матір’ю (за наявності заздалегідь обдуманого умислу), є недоцільним пом’якшення кримінальної відповідальності за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини і дії такої матері слід кваліфікувати за ст. 115 КК України. Разом з тим, ми не можемо погодитися з С. В. Бородіним та В. І. Зубковою у тому, що такі дії слід кваліфікувати або за ч. 1 або за ч. 2 ст. 115 КК України [4, с. 218; 6, с. 59]. Такі дії необхідно кваліфікувати за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК, оскільки новонароджений безперечно є і малолітнім. І ніяких підстав для кваліфікації таких дій за ч. 1 ст. 115 КК України не вбачається [10, c. 163].

Таким чином, вважаємо, що законодавець у ст. 117 КК України має вказати на обов’язкову ознаку суб’єктивної сторони цього злочину – особливий психофізіологічний стан жінки, обумовлений пологами, оскільки саме ця ознака є підставою віднесення цього складу злочину до привілейованих. Наявність особливого психофізіологічного стану жінки, обумовленого пологами має встановлюватися на підставі психолого-психіатричної експертизи. У випадку якщо експертизою не буде встановлено наявність такого стану, то діяння має кваліфікуватися за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК.

Література: 

1. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 1. – С. 37–41.

2. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.1996 N 63-ФЗ // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_10699/

3. Антонюк Н. Вдосконалення законодавчої конструкції скаду «умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини» (ст. 117 КК України) / Н. Антонюк // Вісник Львівського університету. 2009. – Вип. 49. – С. 198–206.

4. Бородин С. В. Преступления против жизни / Бородин С. В. – С.Пб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2003. – 467 с.

5. Волкова Т. Правовая защита права на жизнь новорожденного / Т. Волкова // Законность. – 2004. – № 4. – С. 6–10.

6. Зубкова В. И. Ответственность за преступления против личности по законодательству России / Зубкова В. И. – М.: Норма, 2005. – 256 с.

7. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. – 5-те вид., допов. – Х. : Право, 2013. - Т. 2 : Особлива частина / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. – 2013. – 1040 с. 

8. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / А.М. Бойко [та ін.] ; ред. М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. – К. : Каннон, 2001. – 1104 с.

9. Олійник О. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України) / О. Олійник // Підприємництво, господарство і право. - 2017. - № 3. - С. 236-239.

10. Павленко Т. А. Кримінальна відповідальність за вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини / Т. А. Павленко // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. "Право". - 2011. - Вип. 17. - С. 157-164. 

11. Старко О. Л. Умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини (кримінальноправове та кримінологічне дослідження): автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / О. Л. Старко / Київський національний університет внутрішніх справ МВС України. – К., 2007. – 22 с.

12. Трубников В. М. Концепція криімнальноправової охорони права людини на життя / В. М. Трубников, Т. А. Павленко: монографія. – Х.: Харків юридичний, 2009. – 288 с.

13. Уголовный кодекс Литовской республики / Науч. ред. докт. юрид. наук В. Павилониса; предисл. канд. юрид. наук. Н. И. Мацнева / Пер. с лит. канд. филос. наук В. П. Казанскене. – С.Пб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 470 с.

14. Уголовный кодекс Республики Беларусь / Предисл. проф. Б. В. Волженкина; Обзорн. ст. А. В. Баркова. – С.Пб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2001. – 474 с.

15. Уголовный кодекс Швейцарии / Науч. ред., пред. и пер. с немецкого канд. юрид. наук А. В. Серебренниковой. – С.Пб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2002. – 350 с. 

16. Вирок суду за справою № 1-137/10 НовоградВолинського міськрайонного суду Житомирської області: Єдиний державний реєстр судових рішень. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/11069492



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота