КОМУНІКАТИВНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА ВНУТРІШНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОМУНІКАТИВНА СКЛАДОВА ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТА ВНУТРІШНЬОГО РОЗСЛІДУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

26.02.2019 11:30

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Гуменюк Ірина Олегівна, здобувач вищої освіти факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України


При виконанні своїх обов’язків суб’єкту недержавної системи безпеки, зокрема, працівнику служби безпеки підприємства, часто доводиться взаємодіяти з учасниками («фігурантами») внутрішніх розслідувань на підприємстві. Можлива протидія з боку таких осіб, вимагає від суб’єкта розслідування реалізації певної поведінкової стратегії, рефлективного управління поведінкою осіб, які протидіють розслідуванню правопорушення, використанню доцільних у певній ситуації спілкування тактичних прийомів.

Базою дій у даному випадку, є певні інформаційні процеси. Однак, якщо під час розшуку правопорушника криміналістично значуща інформація переважно отримується із обставин вчиненого правопорушення, то в ході взаємодії з особами, які є «фігурантами» внутрішнього розслідування, інформаційні процеси обумовлені психічними станами таких осіб, їх позицією по відношенню до встановлення істини в ході внутрішнього розслідування на підприємстві, і відповідно відношенням до цього суб’єкта розслідування правопорушення.

Варто зазначити, що спілкування є об’єктом дослідження психології, соціології (спілкування на рівні соціальних груп, соціальні конфлікти), етики (моральні нормативи у спілкуванні), педагогіки (спілкування як процес, який впливає на формування особистості), криміналістики та юридичної психології (комплексне дослідження процесів спілкування, зокрема, і професійного, у ракурсі виконання завдань кримінального і цивільного судочинства) і інших наук. Ці сторони об’єкта дослідження, у світлі виявлених наукою закономірностей, являють собою аспекти вивчення спілкування, тобто предмет дослідження конкретної науки.

У психології та соціології поняття «спілкування» визначається дещо по різному, так на думку В. І. Курбатова, спілкування – є процесом взаємозв’язку і взаємодії між людьми, в ході якого відбувається взаємообмін діяльністю, інформацією, емоціями, навичками, вміннями, результатами праці [1, с. 345]. А на думку Є. В. Руденського, спілкування – є формою діяльності, яка здійснюється між людьми як рівними партнерами, і призводить до виникненню психічного контакту [2, с. 39].

На думку О. В. Полстовалова, з якою варто погодитися, спілкування не може розглядатися лише як спрощений вид обміну інформацією при безпосередній взаємодії суб’єктів. Адже, таке спілкування є системним утворенням різних сторін міжсуб’єктної взаємодії: інтерактивної (власне взаємодія; невербальне спілкування на рівні жестів, міміки і інше), комунікативної (обмін інформацією на рівні другої сигнальної системи) і перцептивної (взаємне сприйняття людини людиною) [3, с. 9].

Психологами та соціологами виокремлені такі основні наукові категорії спілкування:

– предмет спілкування (інша людина, партнер у спілкуванні);

– потреба у спілкуванні (прагнення людини до пізнання і оцінки інших людей, а через них і з їх допомогою – до самопізнання, до самооцінки);

– комунікативні мотиви (те, за ради чого задумувалося спілкування);

– завдання спілкування (це мета, на досягнення якої в конкретній комунікативній ситуації, спрямовані різноманітні дії, що здійснюються в процесі спілкування);

– засоби спілкування (це ті операції, з допомогою яких здійснюються дії спілкування);

– продукт спілкування (це утворення матеріального і духовного характеру, що створюються у підсумку спілкування) [2, с. 45].

Суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві доведеться адекватно відобразити позицію і реальну поінформованість осіб, і створити психологічні передумови для інформаційного спілкування, зокрема, і з потерпілим від правопорушення.

В ході спілкування суб’єкта внутрішнього розслідування на підприємстві із потерпілим від правопорушення, можуть виникнути наступні типові ситуації:

– потерпілий володіє інформацією потрібною для здійснення внутрішнього розслідування, однак приховує її;

– потерпілий володіє необхідною інформацією, однак навмисно її перекручує;

– потерпілий добросовісно передає суб’єкту внутрішнього розслідування певні відомості, однак інформація неадекватна дійсності, через спотворення сприйняття чи неправильну реконструкцію матеріалу в пам’яті потерпілого;

– потерпілий не володіє інформацією, яку потрібно отримати суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві [4, c. 262].

З метою здійснення об’єктивного, усебічного та повного внутрішнього розслідування обставин правопорушення, суб’єкт розслідування повинен здійснити ефективну комунікативну діяльність, у тому числі з потерпілим від такого правопорушення.

Звичайно, на початку такого розслідування, його суб’єкт, часто зіштовхується з комунікативною невизначеністю. У такому випадку, суб’єкт розслідування висуває припущення про найбільш ймовірні дії протидіючої сторони. У цьому випадку, оптимальність рішень залежить від рівня рефлективності суб’єкта розслідування правопорушення [4, c. 262].

Здійснюючи імітацію позицій протидіючої сторони – недобросовісного потерпілого, який намагається вивести розслідування на хибний шлях, суб’єкт розслідування рефлексивно управляє його діями.

Отже, суб’єкту внутрішнього розслідування на підприємстві слід враховувати важливість комунікативної складової у спілкуванні з потерпілим від правопорушення. При цьому, спілкування із потерплим не може розглядатися лише як спрощений вид обміну інформацією при безпосередній взаємодії суб’єктів такого спілкування. Суб’єкту розслідування, в ході спілкування з потерпілим, слід постійно враховувати комунікативні мотиви здійснюваного спілкування, тобто те, за ради чого спілкування й відбувається. Перед, і в ході спілкування з потерпілим, доцільно створити відповідні передумови для «інформаційного» спілкування, щоб «відчути» адекватну позицію потерпілого, та його реальну поінформованість про подію, яка відбулася. Ефективна комунікативна діяльність суб’єкта розслідування, повинна відштовхуватися від типових ситуацій, що можуть виникнути в ході спілкування. А це в свою чергу, дозволить висувати правильні припущення про найбільш ймовірні дії протидіючої сторони, що дозволить суб’єкту розслідування ухвалювати оптимальні рішення щодо здійснення рефлексивного управління спілкуванням та використання, за потреби, тактичних прийомів з метою отримання об’єктивної інформації про подію з приводу якої здійснюється внутрішнє розслідування на підприємстві.

Література

1. Курбатов В. И. Искусство управлять общением. Ростов-на-Дону : Феникс, 1997. 352 с.

2. Руденский Е. В. Социальная психология : курс лекций. Москва : ИНФРА – М, Новосибирск : Изд-во НГАЭиУ, 1998. 180 с.

3. Полстовалов О. В. Основы профессионального общения следователя : учебное пособие. Уфа : изд-во «Гилем», 2005. 146 с.

4. Еникеев М. И. Общая и юридическая психология (в двух частях). Москва : Юрид. лит., 1996. Часть II «Юридическачя психология». 560 с.

______________________________

Науковий керівник: Старушкевич Анатолій Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Національного університету державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота