ПРАВО НА НЕДОТОРКАНІСТЬ ЖИТЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВО НА НЕДОТОРКАНІСТЬ ЖИТЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОБШУКУ В ОСОБЛИВИХ УМОВАХ

22.03.2019 13:10

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Колотуха Катерина Анатоліївна, Донецький національний університет імені Василя Стуса


Фундаментальною засадою демократичного гуманного суспільства є дотримання прав людини, вагоме значення серед яких має право на недоторканість житла. Зазначене право закріплено положеннями ст. 30 Конституції України (далі КУ) [1], ст. 12 Загальної декларації прав людини [2], ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [3], ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права [4]. Так, відповідно до ст. 30 КУ, кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Однією із найважливіших гарантій забезпечення права особи на недоторканість житла у ході проведення обшуку є наявність визначених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) [5] підстав застосування даного заходу. Кожна процесуальна дія, а тим більше та, що забезпечується державним примусом, має проводитись виключно за наявності певних визначених підстав. Саме встановлення підстав провадження процесуальних дій обмежує суб’єктивний підхід до прийняття рішення про їх проведення, забезпечує перевірку їх законності та обґрунтованості. Тому, дуже важливим та актуальним є питання дотримання права на недоторканість житла під час проведення обшуку. Актуальні проблеми інституту слідчих дій, в тому числі обшуку, розкриваються в роботах Ю. Аленіна, В. Бахіна, Ю. Білозерова, В. Зажицького, Н. Карпова, В. Кукліна, О. Ларіна, І. Лузгіна, Є. Лук’янчикова, В. Маляренка, О. Михайленка, М. Михеєнка, В. Нора, О.В. Швидкової та інших.

12 серпня 2014 року КПК України був доповнений новим розділом IX-1, яким закріплено особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції. Сутність цих доповнень полягає в тому, що на місцевості (адміністративній території), на якій діє правовий режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції, у разі неможливості виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 163, 164, 234, 235, 247 та 248 КПК України, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109–114-1, 258–258-5, 260–263-1, 294, 348, 349, 377–379, 437–444 Кримінального кодексу України, повноваження виконує відповідний прокурор. 

У зв’язку з веденням бойових дій на Сході, основним завданням держави є здійснення всіх можливих заходів спрямованих на збереження територіальної цілісності, тому доповнення КПК України вищезазначеною нормою є доцільним та необхідним, однак викладення її саме в такому змісті викликає суперечності та неузгодженості.

По-перше, варто зазначити, що назва такого розділу є не зовсім доречною, оскільки 30 квітня 2018 року Президент оголосив про заміну антитерористичної операції (АТО) на операцію об'єднаних сил (далі – ООС) для здійснення заходів щодо забезпечення «національної безпеки і оборони, стримування російської агресії у Донецькій та Луганській областях» [6, с. 1]. Тобто, АТО завершилася ще 30 квітня 2018 року.

По-друге, надання повноважень прокурору проводити обшук житла без рішення слідчого судді в зоні проведення бойових дій незалежно від того чи підпадає конкретна ситуація під невідкладний випадок, пов'язаний із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, може призводити до необґрунтованих зловживань прокурора своїм правом, що матиме наслідком порушення права людини на недоторканість житла чи іншого володіння.

Варто погодитися з думкою Швидкової О.В., яка наголошує, що обшук є суттєвим обмеженням конституційних прав особи. Тому його застосування підлягає судовому контролю [7, с. 7]. Зазначене відтворюється в змісті ч. 2 ст. 234 чинного КПК України, якою передбачено, що обшук проводиться за ухвалою слідчого судді. 

Статтею 64 КУ визначено, що окремі права та свободи людини можуть бути обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану. Однак в КУ немає положень про те, що такі обмеження можуть застосовуватися «у районі проведення антитерористичної операції» у разі, якщо воєнний чи надзвичайний стан в Україні не оголошено. Також, варто звернути увагу, що район проведення АТО (ООС), його конкретні межі нині чітко не визначені, тому складно зрозуміти, на якій території України діє зазначена норма закону, що істотно обмежує права людини. 

Так, на підставі проведеного аналізу норм чинного законодавства, можна стверджувати, що положення ст. 615 КПК України суперечать не тільки КУ і міжнародним актам з прав людини, а положенням КПК України, а саме: основним засадам кримінального провадження – верховенству права і законності. 

Вирішенням вищевказаних проблем вбачається приведення назви розділу IX-1 КПК України «Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції» та назви ст. 615 КПК України з аналогічною назвою у відповідність з чинним законодавством та викладення їх наступним чином: «Особливий режим досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у районі проведення антитерористичної операції або операції об'єднаних сил».

Щодо проблеми можливості виникнення посягань на фундаментальні права людини в зв’язку з розширенням повноважень прокурора варто скасувати надане повноваження, що забезпечить недопущення зловживання власними правами прокурором та непорушність права на недоторканість житла чи іншого володіння особи, відповідність норм КПК України КУ та міжнародним нормам. 

Література:

1. Конституція України: Основний Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. ст. 141 (Із змінами).

2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 р. № 995_015. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата звернення 11.03.2019).

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 (дата звернення 10.03.2019).

4. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. № 995_043. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 (дата звернення 11.03.2019). 

5. Кримінальний процесуальний кодекс: Закон України від 13 квітня 2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9–10, № 11–12, № 13. ст. 88 (Із змінами та доповненнями).

6. УВКБ ООН в Україні: Огляд законодавчих змін, що стосуються внутрішньо переміщених осіб, підготовлений УВКБ ООН. Квітень 2018. Тематичний огляд. 2018. 7 с.

7. Швидкова О.В. Обшук як спосіб збирання доказів. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2014. №2. С. 1–16.

______________________________

Науковий керівник: Жданова Інна Євгеніївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, міжнародного і кримінального права, Донецький національний університет імені Василя Стуса



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота