ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ДОСВІД ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ФУНКЦІОНУВАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ ЩОДО ЗАХИСТУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В КОНТЕКСТІ СТВОРЕННЯ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ

25.03.2019 13:55

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Вакарєва Карина Олександрівна, студентка магістратури, ОП «Інтелектуальна власність», Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, зростання кількості об’єктів права інтелектуальної власності, перехід до конкурентних ринкових відносин, активне використання у цивільному обороті результатів інтелектуальної діяльності - усе це призвело до численних порушень у сфері інтелектуальної власності та стало об’єктивною причиною у розумінні того, що дана сфера потребує ефективного та надійного механізму захисту прав суб’єктів інтелектуальної власності. 

Зважаючи на тенденцію до збільшення спорів цієї категорії, необхідність забезпечення в державі належного захисту прав інтелектуальної власності, сьогодні є беззаперечним фактом. На нашу думку, саме судовий захист виступає ефективною гарантією забезпечення прав та свобод громадян, підтвердженням чому є існування у багатьох країнах світу спеціалізованих судових органів, що розглядають справи про порушення прав інтелектуальної власності.

Як підтверджує досвід, саме в країнах, де виокремлені суди, палати чи підрозділи з розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності, підвищується інвестиційна привабливість самої країни, відбувається уніфікація судової практики, що сприяє можливості передбачити, яким буде судове рішення по наступному спору у цій сфері. 

Спеціалізовані органи, що здійснюють судовий розгляд справ інтелектуальної власності функціонують в Швейцарії, Німеччині, Японії, Росії, Австрії, Франції, Мексиці, Португалії, Кореї, Тайланді, Великобританії та інших країнах, й, власне, досвід роботи таких установ є надзвичайно корисним для України, в контексті створення в нашій державі Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

У Франції справи щодо інтелектуальної власності розглядаються судом вищої інстанції, проте можуть бути розглянуті в спеціалізованих палатах у дев’яти окружних судах, що, на нашу думку, відповідає принципу територіальності. Справи про незаконне присвоєння ноу-хау розглядаються комерційними судами [2, с. 168]. 

В Німеччині створений Федеральний патентний суд, який є найвищою федеральною судовою інстанцією, до підсудності якої входять справи, пов’язані з охороною промислової власності. Цей суд не займається питанням про порушення прав – до його компетенції входить дві основні функції: перша та основна функція стосується заслуховування апеляцій на рішення Німецького патентного відомства щодо заявок на видачу патентів та реєстрації торговельних марок; друга – заслуховувати позови про дійсність патентів. Даному суду притаманний колегіальний розгляд справ [1, с. 67-68].

Цікавою особливістю функціонування даного суду, вважаємо те, що він створений виключно для розгляду справ у сфері промислової власності, що обумовлює специфічні вимоги до суддів. Мова йде про те, що більшу половину суддівського складу становлять особи, які мають технічну освіту. Це, в свою чергу, дозволяє повно та всебічно розібратися в матеріалах справи без призначення додаткових експертиз.

У Великій Британії (а саме, Англії та Уельсі, оскільки на них припадають найбільше спорів у сфері інтелектуальної власності) існує два рівні судового розгляду – Високий суд, частиною якого є Патентний суд та Патентний суд графства. Основна різниця між ними полягає у розмірі суми позову – якщо сума не перевищує £50,000, то справа належить розгляду судом графства, тому процедура щодо розгляду справи останнім є значно дешевшою. На відміну від колегіального розгляду Патентним судом, Патентний суд графства розглядає справи у кількості одного судді, хоча у випадку необхідності дозволяється мати заступників судді [3].

Порівняно з Німеччиною та Великобританією, в Росії спори щодо порушення прав даної категорії розглядаються Судом з інтелектуальних прав незалежно від сфери – винаходи, корисні моделі, засоби індивідуалізації, об’єкти авторського права та суміжних прав (щодо спорів у сфері авторського права та суміжних прав, то Суд здійснює перегляд таких справ в касаційному порядку). 

Встановлені особливі вимоги для суддів, можливість звернення із запитами до громадян, установ та організацій, що робить Суд з інтелектуальних прав активним учасником судового процесу. На відміну від Німеччини, кількість «технічних» суддів є незначною, тому в арбітражному процесі передбачена можливість притягнення спеціаліста чи технічного експерта [5, с. 66].

В Японії створено Вищий суд з Інтелектуальної власності, який спеціалізується виключно на інтелектуальній власності, а в шести окружних (райони Токіо і Осака) і в одному суді другої інстанції (Осака) в Японії існують особливі колегії, які займаються інтелектуальними правами. Вищий Суд здійснює прийняття рішення щодо касації і нагляду, діє як суд першої інстанції за позовами проти Японського патентного агентства і в випадках, якщо сума позову (незалежно від його предмета) перевищує 1,4 мільйона йен. Вищий суд розглядає справи про захист як промислової власності, так і авторських і суміжних прав [4].

Для України досвід іноземних держав є надзвичайно корисним, особливо в розрізі становлення окремого судового органу з питань інтелектуальної власності, що формально створений, проте ще не функціонує. Сьогодні науковці та практики виділяють низку проблем, пов’язаних із особливостями правового статусу даної судової установи – територіальність, кількість суддів, затрати на проведення судових експертиз у зв’язку з браком осіб з технічною освітою в числі кандидатів на зайняття вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності. 

Поки даний суд ще не почав свою роботу, важко стверджувати, якою буде його подальша діяльність. У будь-якому разі, орієнтація на економічно розвинені держави та досвід іноземних країн щодо функціонування подібних установ є запорукою створення надійного механізму захисту прав громадян та зростання науково-технічного та інноваційного потенціалу держави. 

Література:

1. Андрощук Г.А. Защита интеллектуальной собственности в Германии: экономико-правовой аспект / Г.А. Андрощук // Наука та інновації. – 2010. - № 3 (6). – с. 66-83.

2. Блажівська О. Аналіз судових систем інтелектуальної власності Франції, США, Німеччини та України, перспективи створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні // Право України : юридичний журнал : науково-практичне фахове видання / Нац. акад. правових наук України ; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; Нац. юрид. ун-т ім. Я. Мудрого ; Конституційний Суд України ; голов. ред.: Святоцький О.Д. [та ін.]. – Київ, 2016. – № 11. – с. 167-174. 

3. Данилюк А. І. Цивільно-правовий захист суб’єктивних цивільних прав інтелектуальної власності судом: дис. канд. юр. наук : 12.00.03 / Даниляк Андрій Ігорович – Київ, 2016. – 231 с.

4. Казарян А. В. Специализированные суды по интеллектуальным правам [Електронний ресурс] / А. В. Казарян – Режим доступу до ресурсу: http://ipcmagazine.ru/legal-issues/specialized-courts-for-intellectual-property-rights. 

5. Хрисанов В.А., Михайликов В.Л., Тищенко И.В., Свиридов С.В. Особенности защиты интеллектуальных прав на современном этапе развития общества / В.А. Хрисанов, В.Л. Михайликов, И.В. Тищенко, С.В. Свиридов // Пробелы в российском законодательстве. – 2014. - № 3. – с. 63-67.

___________________________

Науковий керівник: Огнев'юк Ганна Зіновіївна, кандидат юридичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота