ЩОДО ПИТАННЯ ПОДВІЙНОЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ОРЕНДИ ЗЕМЛІ - Наукова спільнота

Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

ЩОДО ПИТАННЯ ПОДВІЙНОЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ОРЕНДИ ЗЕМЛІ

24.06.2019 12:43

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Петровська Іванна Василівна, студентка, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця, Україна


Мораторій на відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення призвів до того, що панівною формою земельних правовідносин в Україні протягом багатьох років стала саме оренда землі. Разом з тим юридична неграмотність орендарів, відсутність повної узгодженості даних Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно довгий час створюють сприятливі умови для здійснення протиправної діяльності, пов’язаної з подвійною державною реєстрацією прав оренди, що призводить до захоплення земель.

Законодавство, що регулює питання державної реєстрації речових прав на майно, в тому числі й на землю, є неефективним та не дозволяє попередити порушення, що пов’язані з подвійною реєстрацією прав.

Питання державної реєстрації права оренди досліджувались такими вченими як М.В. Шульга, П.Ф. Кулинич, С.В. Гринько, К.О. Настечко, Н.Кучаковської та іншими. Однак за наявності значної кількості наукових досліджень залишається низка невирішених та дискусійних питань, які потребують подальшого пошуку шляхів їх розв’язання.

Вказане свідчить про актуальність теми дослідження, метою якого є розробка пропозицій щодо державної реєстрації права оренди землі.

Проблема подвійної реєстрації договору оренди склалася через те, що до 2013 року здійснювалася реєстрація самого договору оренди землі в органах земельних ресурсів, але після внесення змін до законодавства державній реєстрації підлягає вже право оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ведення якого покладено на інші державні органи. У зв’язку з цим, більшість інформації до цього реєстру не було перенесено .

Відтак, часто виникають ситуації, коли на одну земельну ділянку зареєстровано два права оренди — право орендаря, що уклав договір до 2013 року та зареєстрував його відповідно до законодавства, що діяло на той момент, проте відомості про таку реєстрацію не були перенесені до Державного земельного кадастру, та право орендаря, що уклав договір після 2013 р. та зареєстрував своє право оренди в Державному реєстрі речових прав.

В 2017 році до законодавства про реєстрацію речових прав було внесено доповнення щодо обов’язковості перевірки державним реєстратором прав на земельну ділянку, а саме, під час формування та реєстрації заяви щодо державної реєстрації прав на земельну ділянку отримуються відомості Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку, у тому числі з метою перевірки її кадастрового номера щодо його наявності та автентичності, а також з метою встановлення наявності відомостей про власників, користувачів такої земельної ділянки. Однак незважаючи на це, мають місце порушення і зловживання з боку державних реєстраторів, а саме через неналежне виконання їх законних обов’язків, наприклад реєстратори не направляють запит у Державний земельний кадастр, навіть не замислюючись, реєструють договір оренди земельної ділянки, яка вже в оренді, що призводить до подвійної державної реєстрації права оренди землі.

Про обов'язок реєстратора перевіряти відомості, щодо наявності реєстрації на земельну ділянку, згадується в Постанові Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який, очевидно, державні реєстратори не завжди беруть до уваги [1].

Однак державний реєстратор не завжди може повноцінно провести оперативну звірку й уникнути подвійної реєстрації.  

Позиція щодо обов'язку державного реєстратора перевіряти інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих прав оренди з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації також була сформульована Верховним Судом України (постанови Верховного Суду України від 29.09.2015 р., від 30.03.2016 р., від 15.11.2016 р. тощо).

Щодо огляду судової практики у даному питанні, то з 2013 року, відколи виник цей різновид спорів, орендарі земельних ділянок у більшості випадків звертались до адміністративних судів з позовами про скасування державної реєстрації права оренди нових орендарів. З 2015 року Верховний Суд України дотримувався однозначної позиції, що реєстрація права оренди, здійснена пізніше, має бути скасована, оскільки наявність вже зареєстрованого права оренди на одну і ту ж земельну ділянку є підставою для відмови в державній реєстрації. З огляду на це, суди визнавали незаконними дії реєстраторів щодо реєстрації права оренди за новими орендарями та скасовували реєстраційні дії. Проте у квітні 2018 року Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 р. дійшов висновку, що в подібних справах спір стосується не законності чи незаконності дій державного реєстратора, а права на земельну ділянку, а тому подібні спори є спорами про право та мають розглядатись в господарських чи цивільних судах. При цьому, Суд зазначив, що подібна позиція висловлювалась раніше Верховним Судом України у постановах від 14.06.2016 р. та від 11.04.2017 р., і суд не знаходить підстав для відступу від неї [2]. Таку ж позицію Верховний Суд висловив і в постанові від 18.04.2018 році [3].

Відповідальність у сферах державної реєстрації встановлена Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» [4] та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» [5].

Так, відповідно до вказаних законів  державні реєстратори, суб’єкти державної реєстрації прав за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Варіантом вирішення вказаної проблеми є посилення кримінальної відповідальності для державних реєстраторів за порушення законодавства у сфері державної реєстрації, а також, внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству (законопроект 8121), щоб дані зміни були внесені, адже даний законопроект дозволить власнику право вносити до реєстру прав вносити заборону реєстрації оренди без наторіального посвідчення договору, забов’язує відцифрувати усі документи на землі, які на сьогодні присутні в паперовому вигляді, тобто ті, що складалися до 2004 року за державний рахунок та ін.

Завдяки внесенню таких змін, будуть запроваджені дієві запобіжники, проти неправомірного заволодіння землями шляхом подвійної реєстрації договорів.

Література:

1. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127. Офіційний вісник України. 2015. Ст. 18.

2. Постанова Верховного суду України від 4 квітня 2018 р. у справі № 817/1048/16. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73304854.

3. Постанова Верховного суду України від 18 квітня 2018 р. у справі № 804/1001/16. Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73770654.

4. Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Закон України від 15 травня 2003 р. № 755-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2003. № 31-32. Ст. 37. (Із змінами).

5. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 1 липня 2004 р. № 1952-IV. Відомості Верховної Ради України. 2004. № 51. Ст. 38. (Із змінами).

____________________________

Науковий керівник: Липницька Євгенія Олександрівна, старший викладач, Донецький національний університет імені Василя Стуса



допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014