БЕЗРОБІТТЯ, ЯК НЕГАТИВНЕ ЯВИЩЕ В УМОВАХ ТРУДОРЕСУРСНОЇ ВОЛАТИЛЬНОСТІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

БЕЗРОБІТТЯ, ЯК НЕГАТИВНЕ ЯВИЩЕ В УМОВАХ ТРУДОРЕСУРСНОЇ ВОЛАТИЛЬНОСТІ

16.07.2019 09:51

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Міщенко Світлана Олегівна, аспірант Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України, асистент кафедри «Соціології та соціальної роботи», Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет»


Характерним явищем сучасної економіки України стає безробіття, основною причиною якого можна назвати тривалі економічні кризи, які постійно супроводжувались спадом виробництва та сприяли зниження сукупного попиту. 

Протягом останніх років безробіття в Україні має тенденцію до збільшення (рис. 1).




Негативні тенденції на українському ринку праці є ознакою тривалої відсутності державного регуляторного впливу. Так, протягом багатьох років негативні ланцюгові реакції на ринку праці помножувались та створювали різні проблеми соціально-економічного характеру, однією з яких стала професійно-кваліфікаційну деградація робочої сили.

Отже, охоплюючи велику чисельність працездатного населення, безробіття стає масштабною проблемою української сучасності яка підкреслюється трудоресурсною волатильністю країни - негативними демографічними процесами, які впливають на формування перспективної робочої сили (рис.2)




Визначаючи чисельні показники безробітного населення складно оцінити їх якісну складову. В свою чергу невідповідність попиту та пропозиції на ринку праці, за даними Державної служби зайнятості підтверджує професійно-кваліфікаційну асиметрію (рис. 3).




Аналізуючи данні рис. 3 можна зазначити, що при наявності вакансій за відповідними професійними групами існує чисельна кількість зареєстрованих безробітних, які не здатні приступити к труду за різних обставин. Така тенденція, підкреслює не лише недостатній рівень кваліфікації щодо вимог вакансії, а і вказує на низький рівень мобільності та вмотивованості до праці безробітного населення, що і стає перепоною реалізації трудової активності. 

В таких умовах український ринок праці потребує розробки та реалізації комплексу заходів спрямованих на забезпечення раціонального використання безробітного населення, як активної але незалученої до економіки частини трудових ресурсів. Отже, першочерговим завданням держави, в умовах трудоресурсної волатильності, стає підвищення рівня конкурентоспроможності безробітного населення, що вимагає гнучкості державної політики та швидкої реакції інститутів на зміни, які відбуваються на ринку праці. 

Професійне навчання безробітного населення є фактором підвищення його конкурентоспроможності, саме тому у сучасних умовах професійне навчання повинно бути розглянуто, як професійний розвиток який стає дієвим інструментом збалансування попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці. 

Питання розвитку освіти безробітного населення, набуття додаткових навичок і можливостей підвищення конкурентоспроможності, завжди знаходяться у полі зору науковців. Досліджуючи досвід розвинених країн світу підтверджено, що збалансування потреб економіки та освітньої системи може здійснюватися в  різних обсягах, формах та мати різний зміст [1]. 

Проте, у всьому світі дуальне навчання, як система взаємодії освіти та бізнесу набула поширення, що дозволяє визнати її доцільність [1]. Результатом такої освіти стає підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників та фахівців, оскільки це пов’язано з практичним навчанням здобувачів освіти безпосередньо на підприємстві, з їх «зануренням» у професійну діяльність в період проходження навчальної, виробничої практики. 

Поділ навчання на теоретичний та практичний модулі при дуальній освіті, в першу чергу, спрямовано на освоєння певної професійної компетенції. Так, отримання практичних навичок безпосередньо на підприємстві підтверджувало власну ефективність на протязі декількох десятиліть у західних країнах  [3].

Залучення безробітного населення до активної зайнятості, яке забезпечує формування особистісного потенціалу, визначено основною функцією Державної служби зайнятості України. 

Система Державної служби зайнятості Україні передбачає одинадцять навчальних закладів - Центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, які згідно зі Статуту здійснюють професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, а також працюючих осіб та незайнятого населення.

Станом на 01.01.2019 року у різних регіонах України, на базі Центрів професійно-технічної освіти ДСЗУ здійснюється професійне навчання безробітного населення більше ніж за 86 ліцензованими, в установленому порядку, професіями, спеціальностями та обсягами навчання. 

Оскільки головним завданням Центрів професійно-технічної освіти стає забезпечення права громадян України на професійне навчання з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках, навчальні заклади почали поступово запроваджувати елементи дуальної освіти. 

В свою чергу, низький рівень просторової мобільності безробітного населення, у тому числі з освітньою метою не сприяє збільшенню професійно-кваліфікаційного рівня безробітного населення.

Проаналізував основні тенденції розвитку освітніх форм у західних країнах, визначено, що дистанційне навчання зарекомендувало власну ефективність  масовістю та доступністю, індивідуалізацією та гнучкістю, а також самостійним опануванням навичок[1].

З огляду на низький рівень освітньої мобільності безробітного населення  існує потреба до пріоритетів професійного навчання безробітного населення включити дуальну форму навчання з елементами дистанційного-теоретичного модуля на базі Центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості. Така віртуальна форма теоретичного навчання стане значним потенціалом доступності освіти та її регіональної спрямованості, що дозволить частково переорієнтувати безробітне населення на реальні потреби економіки.

Підсумовуючи можна зазначити, що урізноманітнення форм професійного навчання безробітного населення на базах Центрів професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості України сприятиме подоланню бар’єрів територіальної недоступності та залученню більшої чисельності безробітного населення до освітнього процесу, що в свою чергу забезпечить підвищення конкурентоспроможності та задоволення потреб роботодавців у робочій силі.

Література:

1. Лук’янова Л. Законодавче забезпечення освіти дорослих: зарубіжний досвід / Лариса Лук’янова; Українська Асоціація освіти дорослих. – Київ: ТОВ «ДКС-Центр», 2017. – 147с. 

2. Офіційний сайт: Державна служба статистики - [Електронний  ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

3. Радкевич В.О. Модернізація професійної освіти і навчання: проблеми, пошуки і перспективи: зб. наук. пр. / [ред. кол. : В.О. Радкевич (голова) та ін.]. – К.: Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, 2015. – Вип. 7. – К.: «НВП Поліграфсервіс».– 201 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота