ВХІДНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ У НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВХІДНЕ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАЛУЧЕННЯ КОШТІВ У НАЦІОНАЛЬНУ ЕКОНОМІКУ

29.10.2019 16:25

[Секція 6. Банківська справа. Гроші, фінанси і кредит]

Автор: Стулій Марія Дмитрівна, бакалавр, Вінницький національний аграрний університет


Реформування державного регулювання у сфері перестрахування та запровадження страховими компаніями інноваційних перестрахових послуг, сприятиме процесу інтеграції до міжнародного перестрахового простору та залученню коштів в економіку держави за допомогою активізації вхідного перестрахування, що є ще одним напрямком удосконалення розвитку ринку перестрахування. Частка ринку вхідного перестрахування в Україні є невеликою, проте даний сегмент перестрахового ринку має вагомі перспективи, враховуючи вступ України до СОТ та прагнення повного членства в ЄС. 

Вагомим чинників, який визначає необхідність розвитку вхідного перестрахування в Україні є глобалізація світового страхового ринку. Страхові та перестрахові ринки країн не є закритим середовищем. Закони світового ринкового середовища стають визначальними в розвитку окремих страхових (перестрахових) ринків. Ми погоджуємося із твердженням Кнейслер О. В., яка наголошує, що «у світовому страховому просторі неможливо виокремити суто національні ринки перестрахування, оскільки через систему перестрахування ризиків на зарубіжних перестраховувальних ринках, експансію іноземного капіталу, створення спільних перестрахових компаній посилилися взаємозв’язки і взаємозалежності між ними» [1, с. 309].

Розглянувши структуру надходження перестрахувальних премій за видами страхування іншого, ніж страхування життя, зазначимо, що впродовж 2015-2018 років близько 90% ризиків прийнято на перестрахування за договорами добровільного майнового страхування (страхування фінансових ризиків, страхування іншого майна, страхування вантажів і багажу, страхування вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, страхування наземного транспорту (крім залізничного). 

Однак менше, ніж по 1% у загальному обсязі перестрахувальних премій займають добровільні види: особистого страхування (медичне страхування (безперервне страхування здоров’я), страхування здоров’я на випадок хвороби), майнового страхування (страхування залізничного транспорту, страхування повітряного транспорту, страхування водного транспорту), страхування відповідальності (страхування відповідальності власників повітряного транспорту, страхування відповідальності власників водного транспорту). 

Відкритість перестрахового ринку України та можливість приходу іноземних перестраховиків, варто виділити ряд переваг, що супроводжуватимуть прихід іноземних перестраховиків на вітчизняних ринок:

• вирішення проблеми недостатності капіталу вітчизняних страхових компаній за рахунок притоку фінансових потужностей пере страховиків нерезидентів; 

• зростання місткості ринку перестрахування, забезпечення страховим захистом об’єктів від наслідків великих ризиків; - значні зрушення у андерайтинговій політиці, покращення якості обслуговування в сфері страхування і перестрахування, передача нових технологій, досвіду; 

• посилення конкуренції між учасниками перестрахового ринку із приходом іноземних компаній, що сприятиме зростанню якості перестрахового захисту;

• значне акумулювання коштів у вигляді надходжень перестрахових платежів та, як наслідок, зростання інвестицій в економіку України;

Список літератури:

1. Стецюк В. М. Асиметрія оподаткування страхових компаній / В. М. Стецюк // Збірник тез за матер. IV Міжн. наук.-практ. конф. “Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки” (11–12 травня 2011 р.); відп. ред. С.І. Юрій. – Тернопіль: ТНЕУ, 2011. – С. 155–156.

2. Підсумки діяльності страхових компаній [Електронний ресурс] / Національна комісія, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг. – Режим доступу: http://nfp.gov.ua/files/sektor/sk_%.pdf.

___________________________

Науковий керівник: Марценюк-Розарьонова Олена Василівна, доцент, Вінницький національний аграрний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота