ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ – ОБОВ’ЯЗОК БОРЖНИКА - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАБЕЗПЕЧИТИ НАЛЕЖНЕ ВИКОНАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ – ОБОВ’ЯЗОК БОРЖНИКА

12.11.2019 18:30

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Горностай Ірина Володимирівна, здобувач вищої освіти Навчально наукового інституту №4 Національної академії внутрішніх справ


Кожен договір, від простого до складного його змісту, від детально закріплених його істотних умов до простого не деталізованого їх переліку, в першу чергу пов’язаний із діями сторін договору. Саме в цій площині знаходяться усі особливості виконання договірних зобов’язань. В той же час суспільство на протязі всього свого існування намагалося і намагається віднайти такий механізм гарантій, які б змушували кожну сторону договору діяти таким чином, щоб уникнути матеріальних збитків, а при їх наявності була б реальна можливість щодо швидкого їх відшкодування за рахунок забезпечувальних засобів, які передбачаються законом чи договором. 

Стан економіки будь-якої держави, стабільність і ефективність цивільного обороту перебувають у прямій залежності від сумлінності й старанності учасників цивільного обороту, від належного виконання договірних зобов’язань. Характерною особливістю сучасного цивільного обороту стали низький рівень договірної дисципліни, значне збільшення кількості невиконаних чи неналежно виконаних зобов’язань. Це, у свою чергу, обумовило нагальну потребу в підвищенні захисту інтересів споживачів різного роду робіт та загострило проблему забезпечення належного виконання споживчих договорів.

У сучасній доктрині зобов’язального права, яке забезпечує виконання договірних зобов’язань прийнято буквальне розуміння цього поняття: а) це є забезпечувальні міри, які спонукають до точного, якісного і вчасного виконання договірних зобов’язань; б) це способи охорони і захисту майнових прав кредитора, які досягаються за рахунок вимог закону чи договору, оскільки саме його права захищаються в першу чергу. 

Цивільне законодавство України, регулюючи ринкові відносини в сфері приватного права, основу якого складають договірні зобов’язання, передбачає цілий ряд засобів (видів) забезпечення виконання зобов’язань. До таких засобів відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України відносяться: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток [1].

Договором або законом можуть бути встановлені і інші види забезпечення виконання зобов’язання. При цьому законодавець не робить посилань на те, який вид забезпечувальних засобів є кращим, а тому повинен відноситись до того чи іншого цивільно-правового договору. В той же час кожен вид забезпечувального засобу має своє закріплення в окремому письмовому правочині. 

Саме письмова форма закріплення засобів забезпечення договірних зобов’язань дає точне уявлення того, який саме засіб забезпечення обрано в тих чи інших зобов’язаннях, при яких умовах такий правочин здійснює забезпечення договірних зобов’язань, які з тих чи інших причин було не виконано, або виконано неналежним чином.

Таким чином, під забезпеченням договірних зобов’язань необхідно розуміти обособлені спеціальні зобов’язання – прив’язки, які є невід’ємною частиною цивільно-правових договорів, спонукаючи боржника до належного виконання своїх договірних зобов’язань на кожному його етапі виконання, які набувають своєї активної форми лише при невиконанні чи неналежному виконанні договірних зобов’язань, являючи собою цивільно-правові санкції, та продовжуючи при цьому договірні зобов’язання. 

Для кожного виду забезпечення договірних зобов’язань характерним є точність його змісту по відношенню до конкретного об’єкта забезпечення та суб’єктів договірних зобов’язань, їх реквізитів тощо, оскільки кожен вид забезпечення є мірою відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань, а тому вона повинна мати обособлено – персоніфіковане закріплення чи то в договорі чи в законі на основі постійності, а тому вона не може змінюватись сама по собі. 

При визначенні конкретного виду забезпечення виконання зобов’язання в законі чи договорі він набуває своєї сили автоматично, характеризуючись пасивною формою. Активної форми він набуває лише на основі сукупності двох фактів: а) наявності щодо невиконання чи неналежного виконання договірних зобов’язань; б) волевиявлення кредитора [2, с. 124].

Таким чином, вивчення забезпечення зобов’язань, виокремлення ознак та видів дає можливість дійти висновку про те, що способи забезпечення зобов’язань, які використовуються в цивільно-правових відносинах, є умовами, що являють собою міру майнового характеру та забезпечують інтереси кредитора у випадку невиконання або неналежного виконання боржником своїх зобов’язань.

Нaлежне викoнaння зoбoв'язaнь пoкpaщує змiцнення мaйнoвoгo стaнoвищa учaсникiв цих вiднoсин, фopмувaння у них впевненoстi в pеaлiзaцiї пoстaвлених зaвдaнь i, зpештoю, стaбiлiзує в цiлoму кoмеpцiйний oбopoт. Сaме метi нaлежнoгo викoнaння зoбoв'язaння пiдпopядкoвaнi piзнi спoсoби зaбезпечення, якi poзглядaються в юpидичнiй лiтеpaтуpi як у шиpoкoму, тaк i вузькoму poзумiннi.

Список використаних джерел:

1. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15.

2. Логінов О.А. Цивільний процес України / О.А. Логінов, О.О. Штефан. К.: Юрінком Інтер, 2012. 368 с.

3. Гриняк А. Б. Теоретичні засади правового регулювання підрядних зобов’язань у цивільному праві України : моногр. / А. Б. Гриняк. К. : НДІ приватного права і підприємництва НАПрН України, 2013. С. 248–249

________________

Науковий керівник: Полішко Наталія Леонідівна, старший викладач кафедри цивільного права і процесу Національної академії внутрішніх справ 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота