НОРМАТИВНЕ РЕГЛАМЕНТУВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ У ВИХОВАННІ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НОРМАТИВНЕ РЕГЛАМЕНТУВАННЯ ГЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ У ВИХОВАННІ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

13.11.2019 12:06

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Третяк Віталія Олександрівна, студентка Київського університету імені Бориса Грінченка


Сучасний етап суспільного розвитку характерний тим, що політика України спрямовується на входження держави до Європейського Союзу. Триваючі політичні, соціокультурні, інтеграційні та економічні процеси формують передумови удосконалення української педагогічної освіти згідно вимогам Європейського освітнього простору.

У Загальній декларації прав людини (1949 р.) п. 1 ст. 2 мова йде про те, що «Кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища» [1]. Зміст даного документа декларує, що всі люди – чоловіки і жінки – рівні незалежно від статі та інших відмінностей.

З метою забезпечення щасливого дитинства у «Декларації прав дитини» (1959 р.) проголошені права дітей на ім’я, громадянство, любов, розуміння, матеріальне забезпечення, соціальний захист та освіту, можливість розвиватися фізично, розумово, морально і духовно в умовах свободи і гідності. У Декларації зазначається, що «ці права повинні визнаватися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі ...» [2]. Дана декларація є першим міжнародним документом, що закликає людство до дотримання прав дітей, у тому числі на отримання освіти, яка має бути безкоштовною і обов’язковою, принаймні, на початкових стадіях, без дискримінації за статтю та іншими відмінностями.

Згодом декларовані права дітей, у тому числі право на освіту, «без будь-якої дискримінації, незалежно від раси, кольору шкіри, статі» у Конвенції ООН про права дитини (1989 р.) набули більш серйозного характеру [3]. Здійснений аналіз Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (1979 р.) [4] показав, що даний документ не тільки відображає формальну рівноправність чоловіків і жінок, а й зобов’язує країни-учасниці здійснювати певні кроки проти ґендерної дискримінації. Зокрема, даний документ зобов’язує країни-учасники вживати «усіх необхідних заходів для того, щоб ліквідувати дискримінацію щодо жінок, з тим, щоб забезпечити їм рівні права з чоловіками в галузі освіти» [4].

Серед запропонованих заходів, на наш погляд, найбільш важливими є ті, що спрямовані на «усунення будь-якої стереотипної концепції ролі чоловіків і жінок на усіх рівнях ... шляхом перегляду навчальних посібників … програм і адаптації методів навчання» [4]. Тобто, дана Конвенція ООН зобов’язує країни-учасниці вжити заходів по ліквідації ґендерної дискримінації щодо жінок за допомогою позитивно оновлених програм навчання, навчальних та методичних посібників, що відбивають егалітарний світогляд на соціальні ролі жінок і чоловіків, особливо їх нормативну поведінку в сучасному суспільстві.

Наступний документ міжнародного характеру – прийнята четвертою Всесвітньою конференцією ООН зі становища жінок (м. Пекін, 4-15.09.1995) – «Пекінська декларація» [5], вона включає 12 напрямів діяльності щодо поліпшення становища жінок, у тому числі в галузі освіти. З шести стратегічних цілей в сфері освіти, для нас найбільш важливими є «забезпечення рівного доступу до освіти, розроблення недискримінаційних підходів до освіти» [5]. Пекінська платформа дій, як будь-яка декларація ООН, рекомендує державам включення ґендерного компонента в освіту підростаючого покоління на всіх рівнях. У змісті даного документа описуються права дівчаток і жінок в різних областях. Але не можна забувати про існуючу дискримінацію хлопчиків і чоловіків у різних сферах життєдіяльності і вони так само, як жінка і дівчинка, потребують підтримки з боку держави.

Як доповнюючий документ до Середньострокової стратегії ЮНЕСКО на період 2014-2021 роки [6] розроблений план дій ЮНЕСКО по пріоритету «Ґендерна рівність» на 2014-2021-ті роки (37 C / 4-C / 5 – Compl. 1.). У даному документі вказані завдання, спрямовані на «вирішення проблем зберігається ґендерної нерівності та забезпечення ґендерної рівності в освіті в рамках усієї системи освіти, а саме: щодо участі в освіті (доступ), в процесі освіти (зміст, умови та практика викладання і навчання, форми надання освіти і оцінка) і за допомогою освіти (підсумки навчання, життєві навички та можливості працевлаштування)» [6]. На відміну від інших документів розроблений ЮНЕСКО план дій «Ґендерна рівність» направляє світову спільноту до системного вирішення проблеми ґендерної нерівності в освіті. Проаналізовані нормативно-правові документи є міцною міжнародно-правовою базою для вирішення і врегулювання ґендерних проблем у внутрішньодержавних інститутах, стратегіях.

Стратегія ґендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки, що ухвалена Радою Європи 07.03.2018, спрямована на досягнення ефективної реалізації ґендерної рівності і розширення можливостей жінок та чоловіків у державах-членах Ради Європи. Вона розрахована на шість років і містить серед цілей: запобігання ґендерним стереотипам і сексизму та боротьба з такими явищами; реалізація стратегії досягнення ґендерної рівності в усіх політиках та заходах [7].

2018 року урядовий комітет з питань соціальної політики та гуманітарного розвитку підтримав проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії впровадження ґендерної рівності у сфері освіти «Освіта: ґендерний вимір – 2021». Проект Стратегії – є комплексним документом, розробленим Міністерством освіти і науки у співпраці з найкращими українськими та міжнародними експертами. За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І. Климпуш-Цинцадзе, Стратегія забезпечить комплексне впровадження ґендерної рівності та недискримінації у вітчизняній системі освіти. Метою Стратегії є забезпечення комплексного впровадження принципів ґендерної рівності у сфері освіти та визначення шляхів ґендерного підходу в зазначеній сфері відповідно до світових демократичних засад. Зокрема, документ передбачає розширення практики включення ґендерного компонента до освітніх програм, впровадження ґендерного підходу в нормативно-правових актах у сфері освіти, а також підготовку фахівців із питань ґендерної рівності та формування професійної спільноти [8]. Стратегія окреслила політику МОН України, розкрила сутність проблеми, необхідні дії, наступні кроки, індикатори результативності та ризики за трьома магістральними напрямами: 1) комплексне впровадження ґендерного підходу у нормативно-правових актах у сфері освіти; 2) удосконалення змісту та організації освітньої діяльності з урахуванням принципу ґендерної рівності; 3) підготовка спеціалістів / спеціалісток з питань ґендерної рівності та формування професійної спільноти [9].

Законом України «Про освіту» передбачена норма про обов’язковість здобуття учнями ґендерної компетентності – здатності усвідомлювати рівні права і можливості.

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» орієнтована на виховання особистості з усіма притаманними їй рисами та особливостями. У цій програмі уперше йдеться про необхідність орієнтуватися на особистість як на представника певної статі. Крім того, у Базовій програмі «Я у Світі» вперше започатковано роботу із статевого виховання. Тобто, під час перебування в дитячих садках діти повинні отримувати важливі знання з ґендерних стосунків, має сформуватися їх ґендерна самосвідомість. А тому, актуальною проблемою ґендерного виховання є формування ґендерної компетентності дошкільників в процесі організації навчально-виховної роботи дошкільного навчального закладу [10].

Отже, ґендерний підхід в освіті, як механізм досягнення ґендерної рівності та утвердження рівних можливостей для самореалізації кожної особистості, передбачає: відсутність орієнтації на «особливе призначення», заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості; пом’якшення ґендерних стереотипів; урахування соціально-статевих відмінностей.

Ґендерний підхід – це індивідуальний підхід до прояву дитиною своєї ідентичності, що дає надалі людині велику свободу вибору і самореалізації, допомагає бути досить гнучким і уміти використовувати різні можливості поведінки. Такий підхід у педагогіці спрямований на виховання дітей різної статі, однаково здібних до самореалізації і розкриттю своїх потенційних можливостей наданих статтю у сучасному суспільстві.

Література:

1. Загальна декларація прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015

2. Декларація прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1959). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384

3. Конвенція про права дитини від 20.11.1989. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021

4. Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (прийнята резолюцією 34/180 Генеральної Асамблеї ООН 18.12.1979). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_207

5. Пекінська декларація (прийнята четвертою Всесвітньою конференцією ООН зі становища жінок (м. Пекін, 4-15.09.1995)). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_507

6. Середньострокова стратегія ЮНЕСКО на період 2014-2021 роки (прийнята Виконавчим радою ЮНЕСКО на 190-й сесії (м. Париж, 10-26.04.2012 (190 ЕХ / 19)). URL : План действий ЮНЕСКО по приоритету «Гендерное равенство» на 2014-2021гг. URL : http://unesdoc.unesco.org/images/0022/002272/227222r.pdf

7. Стратегію гендерної рівності Ради Європи 2018-2023 в Україні обговорили у Києві 12.12.2018. URL : https://auc.org.ua/novyna/strategiyu-gendernoyi-rivnosti-rady-yevropy-2018-2023-v-ukrayini-obgovoryly-u-kyyevi

8. Служба Віце-прем’єр-міністра України (опубліковано 16.01.2018). URL : https://www.kmu.gov.ua/ua/news/vprovadzhuyuchi-strategiyu-gendernoyi-rivnosti-v-osviti-mi-tvorimo-majbutnye-bez-seksizmu-i-domashnogo-nasillya-ivanna-klimpush-cincadze

9. Урядовий Комітет схвалив Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти. URL: https://genderindetail.org.ua/news/uryadoviy-komitet-shvaliv-strategiyu-vprovadzhennya-gendernoi-rivnosti-u-sferi-osviti-134328.html

10. Формування ґендерної компетентності дошкільників у процесі організації навчально-виховної роботи за Базовою програмою розвитку «Я у Світі» : методичні рекомендації / за заг. ред. Туркот Т. І. Херсон : КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти». 2012. 48 с. URL: https://studfiles.net/preview/5537874/



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота