КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН В ІНТЕРЕСАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН В ІНТЕРЕСАХ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

25.11.2019 10:49

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Ходико Валерія Ігорівна, магістрант, Національна академія державного управління при Президентові України


Центральним моментом зовнішньої політики будь-якої держави є реалізація та захист її національних інтересів. Національні інтереси – це усвідомлені потреби держави, артикульовані її елітою. Вони включають в себе державну незалежність, розвиток демократії та громадянського суспільства, збільшення конкурентоспроможності національної економіки, територіальну неподільність, непохитний демократичний лад України та суверенітет, а також забезпечення державної внутрішньої безпеки, гарантуючи дотримання людських прав, безпе-ку та захищеність населення.   

Особливе місце займає сфера національної безпеки. Адже вона, безумовно, є пріоритетною для забезпечення національних інтересів. Так, для реалізації державної політики національної безпеки, захисту національних інтересів в усіх сферах суспільного і державного життя створюється система забезпечення національної безпеки України. Як зазначає Гетьманчук М., вона є організованою державою сукупністю суб'єктів: державних органів (законодавчої, виконавчої та судової влад), громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об'єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства України [4].  

В нашій державі сфера забезпечення національної безпеки регулюється досить великою кількістю нормативно-правових актів. Найважливіші серед них це: Конституція України, закони України «Про національну безпеку», «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», «Стратегія національної безпеки», ЗУ«Про основні засади забезпечення кібербезпеки», Указ Президента «Про рішення РНБО від 29 грудня 2016 р. «Про Доктрину інформаційної безпеки», «Про рішення РНБО від 16 травня 2019 р. «Про організацію планування в секторі безпеки і оборони», «Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», Стра-тегічний оборонний бюлетень України та інші.

Також це закони, що регулюють діяльність окремих органів державної влади, які забезпечують національну безпеку нашої держави. Мається на увазі: Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони», «Про службу безпеки», Положення «Про Міністерство закордонних справ», Положення «Про Національну поліцію», ЗУ «Про національну гвардію», «Про Національний банк України», «Про контррозвідувальну діяльність», положення «Про Міністерство оборони», ЗУ «Про Державну спеціальну службу транспорту», ЗУ «Про збройні сили», Положення «Про Міністерство внутрішніх справ», а також інші нормативно-правові акти державних органів влади й управління; міжнародні договори й угоди, укладені чи визнані Україною [2]. В них детально прописані принципи та засади діяльності цих органів, завдання, повноваження й функції, права та обов’язки, а також склад та структура цих органів, порядок призначення на посади та звільнення з них і т.д.

Детальніше хотілося б зупинитись на «Стратегії національної безпеки України». Так, це документ довгострокового планування, в якому вказані актуальні загрози національній безпеці України та відповідні цілі, завдання, механізми за-хисту національних інтересів України. Він є основою для планування і реалізації державної політики у сфері національної безпеки. Стратегія є основним документом оборонного планування. Виходячи з її положень розробляються доктринальні документи з питань воєнної безпеки, зокрема воєнна доктрина, основні напрями зовнішньої політики, стратегії інформаційної безпеки, кібербезпеки, реформування сектору безпеки і оборони, інших нагальних питань національної безпеки, а також державних програм за окремими напрямами державної політики національної безпеки. Органи державної влади керуються Стратегією при розробленні та реалізації законодавчих актів, концепцій, доктрин, програм, планів та окремих заходів, укладенні міжнародних договорів і угод, інших міжнародноправових документів, звітують про стан виконання Стратегії. 

Чинна Стратегія національної безпеки затверджена Указом Президента від 26 травня 2015 р. Основою її формування стало рішення РНБО від 6 травня 2015 р. «Про Стратегію національної безпеки». Вона охоплює актуальні питан-ня сучасної національної безпеки нашої держави. Її реалізацію забезпечують КМУ, органи виконавчої влади, органи сектору безпеки і оборони, інші державні  органи відповідно до їх компетенції. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії є основним пріоритетом бюджетної політики держави [3].

Отже, проаналізувавши вищезазначені документи можна зробити висновок, що сфера міжнародних відносин, зокрема національної безпеки, врегульована вітчизняний законодавством на належному рівні. Завдяки такому ретельному регулюванні у органів державної влади чітко визначені їхні повноваження та обов’язки, що дозволяє належним чином здійснювати процес стратегічного планування в інтересах забезпечення національної безпеки. Залишається лише реалізувати ці задекларовані ідеї.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ur-l.ru/kFIRi

2. Закон України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://qps.ru/EbXvH

3. Указ Президента України  від 6 травня 2015 р. «Про Стратегію національної безпеки». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://u.to/FMrLFg

4. Гетьманчук М.П. Система забезпечення національної безпеки України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://goo-gl.su/f5b7ec



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота