МЕТОДИ ОЦІНКИ ВИБУТТЯ ЗАПАСІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДИ ОЦІНКИ ВИБУТТЯ ЗАПАСІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

25.11.2019 17:26

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Матковська Діана Анатоліївна, студентка 3 курсу Київського національного торговельно-економічного університету; Кириленко Наталія Олександрівна, студентка 3 курсу Київського національного торговельно-економічного університету


На сьогоднішній день підприємства здійснюють свою діяльність в умовах жорсткої конкуренції, особливо це стосується підприємств торговельної галузі. Про це свідчать статистичні дані, які показують, що обсяг товарообороту підприємств за останні п’ять років збільшився на 230 млрд. грн. і становить 668 млрд. грн., в той же час кількість підприємств торгівлі зменшилась майже вдвічі [1].

Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів торговельного підприємства, тому актуальним є дослідження питань щодо їх оцінки в момент вибуття. Адже саме від вибору методу оцінки запасів залежить об’єктивність даних про отриманий підприємством прибуток, оскільки неправильно вибраний метод списання в умовах збільшення або зменшення ринкових цін на ті чи інші запаси може призвести до завищення або заниження оподатковуваного прибутку підприємств. 

Проблеми обліку й оцінки запасів розглядали такі вчені: Ю. Бакун, О. Бровко, М. Бойцов, Ф. Бутинець, С. Голов, П. Гарасим, Н. Домбровська. В. Завгородній, М. Пушкар, М.С. Самко, В. Фесенко, Г.М. Шамота та інші. Проте невирішеними залишаються питання вибору оптимального методу оцінки вибуття запасів для підприємств торговельної галузі.

Проведені нами дослідження дали можливість визначити, що оцінка вибуття запасів – це процес визначення вартості запасів, які списуються з балансу підприємства. Підприємство самостійно обирає метод оцінки, зважаючи на такі фактори, як: асортимент запасів; особливості управління запасами на підприємстві; цінова політика запасів; товарооборот; технічні можливості автоматизації обліку тощо. При цьому дуже важливо обрати той метод, який дозволяє найточніше провести оцінку з урахуванням інтересів власників підприємства та специфіки торговельної діяльності.

Слушною є думка В.В. Фесенка [1, ст. 55], що спосіб списання запасів впливає на формування фінансового результату і рентабельності; на вартість оборотних активів у структурі балансу на кінець звітного періоду та, як наслідок, ліквідність і фінансову стійкість підприємства; на податок на прибуток. Вважаємо змістовним твердження, що проведення оцінювання запасів залежить від багатьох факторів, основним з яких є обрана підприємством система обліку запасів.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 9 «Запаси», який складений на основі Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 2 «Запаси» з урахуванням національних особливостей економіки України.

За даними П(С)БО  9 п.16 при вибутті оцінка запасів здійснюється за одним із методів: ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів, середньозваженою собівартістю, собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО), нормативних витрат, ціни продажу. Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Метод оцінки вибуття запасів є одним з елементів облікової політики підприємства і прописується в наказі про облікову політику. 

Нами досліджено переваги та недоліки зазначених методів та згруповано отримані результати у таблиці 1.







Для невеликих торговельних підприємств з незначними обсягами надходження та вибуття запасів і різноманітністю їх видів найкраще підійде метод ФІФО, оскільки в них не широка асортиментна політика. Якщо ж на підприємстві велика кількість запасів різноманітної номенклатури та ще й висока інтенсивність руху таких матеріальних цінностей, тоді для їх оцінки доцільно обрати метод середньозваженої собівартості. А от  наявність на торговельному підприємстві запасів, які не замінюють один одного, вимагає застосування методу ідентифікованої собівартості. Метод нормативних витрат не доцільно використовувати на торговельних підприємствах. Для підприємств роздрібної торгівлі найоптимальнішим є метод ціни продажу. 

До 2004 року в практиці використовували також метод ЛІФО. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на умові, що запаси, які першими вибувають, оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження. Використання методу ЛІФО в умовах зростання або зниження цін призводить до того, що балансовий залишок запасів відображається за цінами перших закупівель, тобто їх балансова оцінка не збігається з їх реальною вартістю: у період інфляції вона виявляється заниженою, у період дефляції - завищеною порівняно з їх поточною ринковою вартістю.

Отже, під час дослідження були розглянуті переваги та недоліки різних методів оцінки вибуття запасів. Таким чином, ми вважаємо, що в сучасних умовах функціонування найоптимальнішим методом списання запасів є метод ціни продажу. Але не потрібно нехтувати іншими методами списання запасів, бо їх вибір в першу чергу залежить від специфіки та галузі діяльності підприємства, що потребує подальших досліджень.

Список використаних джерел:

1. Державна служба статистики України URL: http://ukrstat.gov.ua/ 

2. Фесенко В.В. Вибір методу оцінки списання запасів як фактор впливу на формування фінансових результатів . Фесенко В.В. Управління розвитком. – 2012. - №4

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20.10.1999 № 246 (зі змінами та доповненнями). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0751-99/ 

4. Самко М.С. Порівняльний аналіз існуючих видів оцінок виробничих запасів підприємства / М.С. Самко // Управління розвитком. – 2013. – № 3. – С. 62–65. 

5. Вибуття запасів / iFactor / URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/nibu/2018/june/issue-50/article-37373.html 

6. Оцінка вибуття запасів/ Дебет-Кредит/ URL: https://dtkt.com.ua/show/1cid03868.html/ 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота