МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ

10.12.2019 19:38

[Секція 2. Менеджмент]

Автор: Угоднікова Олена Ігорівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри Туризму та готельного господарства Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова; Котенко Ганна Максимівна, магістрант кафедри Туризму та готельного господарства Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова; Гужва Анастасія Юріївна, магістрант кафедри Туризму та готельного господарства Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова


На сьогодні туристична галузь набуває стратегічного значення для соціально-економічного розвитку України та її регіонів. Саме ця галузь сприяє становленню нашої країни на світовому ринку товарів та послуг як повноправного партнера міжнародних торгівельних відносин. Дослідження механізмів державного управління зумовлено такими факторами, як динамічний розвиток туристичної діяльності у світі та в Україні, в цілому, посилення ролі місцевих органів державного управління, висока ймовірність не тільки позитивного впливу туристичної галузі на соціально-економічний розвиток регіону, але й виникнення ризиків від неконтрольованих туристичних потоків, чутливість туристичної галузі до факторів зовнішнього оточення.

Метою дослідження є визначення суті змісту державного управління туристичною галуззю та туристичним потенціалом. 

Завданням виступатимуть:

- аналіз поняття туристичний потенціал;

- визначення поняття механізмів державного управління та їх специфіки у галузі туризму;

- аналіз факторів туристичного розвитку;

- визначення шляхів управління туристським потенціалом через реалізацію ефективної держаної політики у галузі туризму.

Автори наводять два трактування поняття «туристичний потенціал». Згідно с першим туристичний потенціал визначається, як ємне поняття, що охоплює сукупність природних, етнокультурних та соціально-історичних ресурсів, а також наявності господарської та комунікаційної інфраструктури території, що служать чи можуть служити передумовами розвитку певних форм туризму [1]. Друге визначення - потенціал підприємства, який включає внутрішні ресурси організації у формуванні ринкового продукту реалізації та представляє сукупність його матеріальних та нематеріальних ресурсів. 

Також досить поширеним визначенням поняття державного управління є визначення, яке приводить А. Мельник. Так він визначає державне управління як цілеспрямований, організаційний та регулюючий вплив держави на стан і розвиток суспільних процесів, свідомість, поведінку та діяльність особи та громадянина з метою досягнення цілей та реалізацій функцій держави [2]. 

Узагальнюючи вище приведені трактування, державне управління туристичним потенціалом можна розглядати як вид діяльності держави, що передбачає цілеспрямований вплив на систему відносин на ринку туристичною послуг із метою його збалансованого розвитку через дієвий механізм державного управління. 

Під сприятливими умовами для розвитку туризму передбачають усунення бюрократизму на окремо взятих етапах розвитку суб’єктів підприємства, формування такого бізнес-середовища, яке не допускає утворення недобросовісної конкуренції, а також підтримку ведення бізнесу різними формами стимулювання, в тому числі і податкового.

Інструментом реалізації державної туристичної політики є механізм державного управління. Це складна відносно відособлена система впливу держави на процеси та явища, що пов’язані із впорядкуванням соціально-економічних відносин у сфері людської діяльності з приводу продукування, розподілу та споживання туристичного продукту. Для ефективного функціонування механізму державного управління туристичною галуззю важливо чітко розуміти зміст низки понять, серед яких: туризм і рекреація; туристична галузь, туристична індустрія, тощо. Саме недоліки понятійно-категорійного апарату прийнято вважати однією із причин недосконалості реалізації державної туристичної політики. 

Можна визначити такі складові механізму державного управління, які можуть бути адаптовані до управління в туристичній галузі: методи управління; інституційне забезпечення; інформаційне забезпечення; ресурсне забезпечення; науково-методичне забезпечення.

Вважаємо, що існуючий на сьогодні механізм державного управління туристичною галуззю потребує значного вдосконалення, зокрема в частині підсилення кадрового забезпечення, адже професіоналізм осіб, які працюють у складі спеціалізованих органів управління туризмом потребує суттєвого розвитку.

При прогнозуванні та плануванні розвитку туристичної галузі необхідно враховувати дію факторів, які найчастіше використовується у дослідженнях, а саме зовнішніх (екзогенних) і внутрішніх (ендогенних), які в туризмі мають специфічні прояви.

Важливим критерієм розвитку туристичної галузі є аналіз факторів впливу на його стан і розвиток. Більша кількість дослідників вирізняє дві групи факторів розвитку туризму – соціально-економічні та екологічні. 

В соціально-економічних факторах виділяють природні та антропогенні фактори. Природними називають ті фактори, що діють незалежно від людини, без її участі. Антропогенні фактори – це будь-які процеси зміни довкілля, обумовлені діяльністю людини. 

Екологічні фактори поділяються ще на три групи факторів – абіотичні, біотичні та антропогенні. Слід відмітити, що антропогенні фактори можуть здійснювати прямий та опосередкований вплив на розвиток туристичної галузі. 

Розвитку туристичної галузі також активно сприяє внутрішньополітична стабільність країни; розширення міжнародних зв’язків; мирні, дружні, добросусідські відносини між державами. Досвід змін в Україні показав, що економічна криза, погіршення рівня життя населення неминуче призведуть до політичної нестабільності, яка вплине на зменшення туристичних потоків.

Розвиток туристичної галузі залежить від системи факторів, які справляють на нього як позитивний, так і негативний вплив. Систематизація та класифікація цих факторів дозволить сформувати державну політику в галузі туризму, яка сприятиме його стійкому розвитку.

Необхідною умовою для управління туристським потенціалом є ліцензування. Видачу ліцензій на здійснення туроператорської діяльності здійснює Державна служба туризму і курортів, турагентської – обласна державна адміністрація. 

Важливою формою механізму державного управління туристичною галуззю на регіональному рівні виступає податкове регулювання. До місцевого бюджету суб’єкти туристичної діяльності сплачують такі податки та збори: податок на прибуток підприємств, податок з доходів фізичних осіб. Основними дискусійними питаннями податкового регулювання туристичної діяльності є зменшення ставки ПДВ для суб’єктів туристичної діяльності. Через податкову політику місцеві органи державної влади суттєво впливають на ціну туристичних послуг. 

Інформаційне регулювання здійснюється частково через інформаційне забезпечення як окрему складову механізму державного управління туристичною галуззю на регіональному рівні, а також являє собою одну з форм психологічних методів управління. Важливим інструментом інформаційного регулювання є консультування туристів протягом їх перебування на території області.

Висновки. На сьогоднішній день є можливість спостерігати певні зрушення в напрямі вдосконалення реалізації механізму державного управління туристичною галуззю в Україні. Проте, низка гострих проблем гальмують розвиток туризму. Серед причин недостатніх обсягів туристичних потоків виділяють: неналагоджений механізм співпраці органів державної влади з громадськими, науковими та бізнесструктурами; незадовільна участь області у  рограммах міжрегіонального і транскордонного співробітництва, низький рівень якості їх реалізації; нерозвинена туристична інфраструктура; невідповідність ціни якості пропонованих туристичних послуг; недостатній рівень матеріального добробуту населення для розвитку приватного туристичного бізнесу в регіонах, значні обсяги тінізації підприємницької діяльності тощо.

Література:

1. Біль М.М. Механізм державного управління туристичною галуззю на реґіональному рівні: теоретико-прикладний аспект [Текст] / М. М. Біль ; за наук. ред.  д.  е. н. О. П. Крайник. — Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. - 228с.

2. Мельник О. М. Туризм у західному регіоні України і його стратегічні складові / О. М. Мельник // Актуальні проблеми економіки. - 2012. - № 6. - С. 191-197



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота