ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНСЦЕНУВАНЬ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНСЦЕНУВАНЬ

11.12.2019 11:46

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Семеногов В'ячеслав Володимирович, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри криміналістики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Аналіз сутності інсценування вимагає розгляду психологічного аспекту, який може бути визначений шляхом вивчення психології суб'єкта інсценування. Злочинець психологічно готує себе до інсценування, де роль імпульсу до її здійснення грає сукупність мотивів. Інсценування має особливу складність побудови розумової моделі, яка є основою для подальших дій, спрямованих на її здійснення. Складність полягає в цілому ланцюзі логічно пов'язаних міркувань, що відносяться до способів інсценування та рефлексивному мисленню, програє розумову платформу слідчого, а також навколишніх осіб. При цьому злочинець обирає такі варіанти інсценування та супутнього йому поведінки, які б найбільш переконували осіб в тій версії, яка була сформульована злочинцем і здійснена, як найбільш оптимальна і вражаюча.

Слід зазначити, що рівень інсценування залежить певною мірою від того, в який період злочину останнє здійснюється. Мова йде про такі етапи інсценування, які пов'язані: а) з підготовкою до злочину, коли рівень розумової діяльності не обмежений часом, б) в період вчинення злочину, коли раптово виявляється можливість створити інсценування і тим самим уникнути відповідальності, в) після вчинення злочину, коли обстановка і аналіз вчиненого підказує, що скоєне можна приховати інсценуванням. У всіх названих позиціях рівень інтелектуальної напруженості різний і обумовлений суб'єктивними (стан психіки) і об'єктивними факторами (пошук можливостей для інсценування). Психічний стан у всіх названих випадках у злочинця наближений до стану стресу, фрустрації, депресії, що й обумовлює наявність помилок (промахів) у створенні інсценування. 

У рішенні таких завдань, переважне місце належить рефлексивному мисленню і управлінню, де перше передбачає програвання уявної моделі інсценування, проаналізованого слідчим, як справжня подія, друге - управління, передбачає те, що створена структура інсценування, управляє мисленням слідчого, акцентуючи останнього на факти й обставини, які є найбільш переконливі відповідно до дійсних обставин тієї версії, що висувається і підказується злочинцем. У цьому сенсі створюється розумова платформа, при якій виводиться неправильне, помилкове уявлення. 

Стосовно до злочинів різного виду, злочинці, залежно від мотивів, навколишнього оточення і ряду інших обставин, інсценують події, що носять різний характер, в тому числі і некримінальний. 

Поведінка людини завжди знаходить відображення в навколишньому середовищі у вигляді комплексного особистісно - регуляційного "сліду". Поведінковий слід завжди присутній на місці події і зберігає в собі досить великий обсяг криміналістично-значущої інформації про особу злочинця [1, c. 75]. Морально-психологічні властивості особи злочинця знаходяться в діалектичній єдності з його соціальними властивостями і проявами. Специфічні риси, які його характеризують, знаходять свій прояв насамперед у поведінці, що передує вчиненню злочину [5, c. 12]. У всіх категоріях злочинів досліджуваної категорії, особа злочинця виступає свого роду, носієм інтелектуальних завдань, які містять в собі безліч невідомих, які підлягають встановленню й з’ясуванню. Злочинець не тільки моделює, але й надає події нібито природного прояву і тому, при її аналізі, не завжди можна виявити і простежити ту помилку, яка порушує схему події. У практиці розслідування, інсценування буває настільки складним і продуманим, що тягне за собою випадки залишення злочинів нерозкритими. Саме тому дуже важливим є ретельний аналіз обстановки, комплексу слідів, показань свідків та іншої інформації, що дозволяють виявити допущені злочинцем помилки. 

Особа злочинця, як і будь-яка інша людина, характеризується безліччю самих різних ознак. Це - соціальні зв'язки (політичні, трудові, побутові, сімейні і т. д.); морально-політичні якості (світогляд, спрямованість, переконання, інтереси); психологічні властивості і особливості (інтелект, вольові якості, емоційні особливості, темперамент); демографічні та фізичні дані (стать, вік, стан здоров'я; біографія, життєвий досвід, освіта, заслуги і провини перед суспільством. 

Саме ж поняття "особа злочинця" І.М. Даньшин пропонує визначити як: сукупність істотних і стійких соціальних ознак і соціально обумовлених біопсихологічних особливостей індивіда, які, об'єктивно реалізуючись у скоєному конкретному злочині (злочинах) під вирішальним впливом негативних обставин зовнішнього середовища, надають учиненому діяння характер суспільної небезпеки, а винної особи (даному індивіду ) властивість суспільної небезпеки у зв'язку з чим він і притягується до відповідальності, передбаченої кримінальним законом [4]. 

Для типологічної розробки видового поняття особи злочинця є доцільним в якості основних ознак обрати такі кримінологічні критерії, як глибина і стійкість антигромадської спрямованості. Крім того, М.Ю. Валуйська пропонує використовувати ще один додатковий критерій, який має кримінально-правову природу і може рельєфно відобразити внутритипові структурні відмінності досліджуваної сукупності. Це критерій, що характеризує ступінь участі особи у вчиненні злочину (з урахуванням видів співучасті, передбачених ст. 19 КК України.). Уточнюючими параметрами названих критеріїв є: домінуючі інстинкти, умови соціалізації (особливо ранньої), темперамент, інтелект, вольові якості, мотивація злочину (в тому числі ступінь віддаленості від умовної психологічної норми рушійних сил конфлікту, який знайшов свій дозвіл у скоєнні злочину), суб'єктивна кількість зусиль, прикладених для досягнення злочинного результату (фізичних, інтелектуальних, а також психологічне навантаження з подолання психологічних бар'єрів), ступінь підготовленості злочину [3, c. 140]. 

Стосовно до різних видів злочинів, приховуваних інсценуванням, можливо, є необхідність доповнити названі характеристики такими позиціями: 

1. Витонченість у виборі способу вчинення та приховування злочину. 

2. Індивідуальні якості злочинця, які мають вплив на спосіб інсценування (створення інтелектуальної моделі). 

Для виявлення інсценування дуже важливо мати уявлення про психологію особи, що приховує природну картину того, що сталося, підпорядкованої певним стандартам. Слідчий, повинен правильно використовувати можливості рефлексивного мислення. Саме ж поняття "рефлексія" включає такі процеси як: проникнення людини в явище чужої свідомості, пізнання його людиною і подання, "моделювання" цих явищ у своєму внутрішньому світі [2, с. 127-146].

Рефлексивне мислення має велике значення при створенні інсценування, так як імітує не тільки власне уявлення про її дійсність, а й мислення слідчого, аналізує всю доказову інформацію. При цьому перевага особи в рефлексивному мисленні визначається наступним: а) загальноосвітнім рівнем; б) рівнем професійної підготовки; в) рівнем обізнаності про подію; г) умінням будувати і варіювати розумові моделі інших осіб [6, c. 184-185].

Інсценування має особливу складність побудови уявної моделі, яка є основою, підґрунтям для дій, спрямованих на її здійснення. Складність полягає в цілому ланцюзі логічно пов'язаних міркувань, які відносяться до способів інсценування і рефлексивного мислення, які подумки програються слідчим, а також оточуючими особами, причетними до розслідування. 

В основі інсценування злочину завжди лежить штучне створення матеріальних слідів. Поведінка й повідомлення виконавця інсценування або пов'язаних з ним осіб, які мають на меті посилення впливу на слідчого матеріальних слідів, завжди є доповненням до них, хоча за часом можуть і передувати їх виявленню та сприйняттю слідчим. Немало випадків, коли виконавці інсценування самі повідомляють органу розслідування про виявлення ними ознак вчиненого злочину, або про виникнення у них припущень про можливе вчинення злочину. 

Необхідно пам'ятати, що в основі інсценування місця події лежить рефлексивне мислення, яке дозволяє керувати уявними процесами, а отже, діями конфліктної сторони. Таким чином, при наявності інсценування злочинець може здійснювати рефлексивне управління слідчим у процесі огляду їм місця події й проведенні інших слідчих дій. При цьому злочинець має на меті ввести слідчого в оману щодо події, яка фактично сталося на місці, викликати помилкове припущення про існування іншої події і таким чином приховати істину. Іншими словами, особа, яка провадить розслідування, направляється злочинцем за вигідним для останнього хибним шляхом. 

Література:

1. Антонян, Ю. М. Психология преступления и наказания [Электронный ресурс] / Ю. М. Антонян, М. И. Еникеев, В. Е. Эминов. - М.: Пенатес - Пенаты, 2000. - 451 с. 

2. Баранов П. В. Рефлексивное управление и рефлексивная структура решений в играх двух лиц со строгим соперничеством / П. В. Баранов // Проблемы принятия решения: сб. статей /Акад. наук СССР; Ин-т психологии. – М.: Наука, 1976. –318 с.

3. Валуйская М.Ю. К вопросу о типологии лиц, совершивших умышленные убийства при отягчающих обстоятельствах // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ.- Луганськ, 2000.- Вип. 2.- С. 140-145.

4. Даньшин И.Н. К вопросу о понятии личности преступника / И.Н. Даньшин // Проблемы социалистической законности. Вып. 6. - Х. : Вища шк., 1980. - С. 117-126.

5. Кондрашков Н.И., Кудрявцев В.Н., Лейкина Н.С. и др. Личность преступника: Монографiя. - М.: Юрид. лит., 1971. - 356 с.

6. Коновалова В.Е. Убийство: искусство расследования : [монография] / В.Е. Коновалова. – Харьков : Факт, 2013. – 320 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота