УКРАЇНА ТА ЇЇ ШЛЯХ ДО НАТО, ЯК ОСНОВА ВСТУПУ ДО ЄС - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

УКРАЇНА ТА ЇЇ ШЛЯХ ДО НАТО, ЯК ОСНОВА ВСТУПУ ДО ЄС

16.12.2019 17:35

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Геков Максим Віталійович, студент 5 курсу, 2 групи, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків, Україна


Зараз ми бачимо, що Україна визначилась зі своєю ціллю щодо приєднання до європейської спільноти. Не є міфом те, що сильна та незалежна держава з міцною соціальною та економічною структурою зможе стати надійним і передбачуваним партнером Європейського Союзу. В такому випадку багато факторів впливає на досягнення таких результатів і серед них не можна не згадати потужне безпекове підгрунтя, яке може надати нашій країні Організація Північноатлантичного договору (НАТО). НАТО є об'єднанням, яке було створено з метою досягнення цілей Північноатлантичного (інша назва – Вашингтонський) договору, підписаного 4 квітня 1949 року. Згідно з Договором, фундаментальною роллю НАТО є збереження свободи та безпеки країн-членів шляхом використання політичних та військових засобів. НАТО відіграє важливу роль, яка дедалі зростає, у сфері подолання кризових ситуацій та миротворчої діяльності. Доволі цікаво, що ЄС і НАТО мають спільні, ідентичні цінності. Практично, НАТО і ЄС це єдиний “дім” з двома входами. Цей дім об’єднує найбільш розвинені країни світу. Беззаперечно, що країна яка вступила до НАТО поділяє спільні євроатлантичні цінності і питання безпеки вже є вирішеним. Досвід країн, які приєдналися до ЄС свідчить, що вступ до НАТО є етапом на шляху до повномасштабної участі в ЄС [3, с. 9-10]. На нашу думку затягування процесу вступу в Організацію Північноатлантичного договору, буде призводити до витіснення України з міжнародної політики, та загрозу потрапити під зовнішні впливи. Тому в таких умовах Європейський Союз не зможе брати на себе зобов`язання щодо інтеграції нашої країни як члена ЄС. Тому це питання є дуже важливим, якщо ми обираємо шлях до ЄС. Україна і НАТО почали співпрацювати з 9 липня 1997 року коли була підписана Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору. Але зараз і є саме той момент коли наші відносини знаходять свій вияв у протидії реальному агресору – РФ. Партнерство з НАТО находить свій вияв у необхідності реформування сектора оборони нашої держави та разом з цим наближення до стандартів Альянсу, що забезпечить нам у подальшому відповідати критеріям, які є необхідними для вступу до НАТО. Безсумнівно зараз такі дії мають місце і вони знаходять свій вияв в широкому колі галузей, це і миротворчі операції, і військове співробітництва, а також реформи у структурі безпеки і оборони. Ми впевнені, що ці всі дії зможуть у подальшому гарантувати Україні безпеку. Агресія з боку РФ, надала ідеї вступу до НАТО нового звучання. Було прослідковано таку тенденцію, що наше населення вбачали вступ до НАТО, як тягар для України який нам не потрібен, але сьогодні за результатами останніх соціологічних досліджень, більша частина українців підтримує двосторонні відносини і не проти подальшого приєднання України до блоку НАТО (в 2012 р. 62 % українців не хотіли вступати в НАТО (тільки 15 % – «за»), у березні 2014 р. ситуація кардинально змінилася – 47 % українців виступали «за» і стільки ж «проти», найменше «проти» було в серпні 2014 р. – 19 і 52 % «за» [4]. Одним з елементів вступу до НАТО є референдум.  В Україні були пропозиції щодо проведення такого, на який буде винесено питання щодо вступу до НАТО, і якщо українці проголосують «за», наша країна потенційно може стати повноцінним членом Північноатлантичного Альянсу. Нещодавно було затверджено Концепцію вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017-2020 роки» в якій зазначається, що для підвищення рівня підтримки громадськістю державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та досягнення політичних цілей необхідним є:

інформування громадськості України з питань євроатлантичної інтеграції, зокрема шляхом роз'яснення засад, принципів, політики та діяльності НАТО, змісту і засад взаємодії України з НАТО, стану та перспектив такого співробітництва, а також ролі НАТО у зміцненні міжнародної стабільності і безпеки;

подальше поглиблення співробітництва України з НАТО щодо впровадження глибинних демократичних реформ, використання потенціалу та практичної допомоги держав – членів НАТО у підвищенні обороноздатності України для протидії агресії Російської Федерації, а також у сфері реформування сектору безпеки і оборони та оборонно-промислового комплексу за стандартами НАТО. Основною метою цієї концепції є підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, яка відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки. 

Тобто ми бачимо що зараз проводяться всі дії, до яких залучені Центральні і місцеві органи виконавчої влади та інші державні органи, для того щоб забезпечити розуміння громадянами України необхідності посилення міжнародного сприйняття та репутації України шляхом більш тісної співпраці з НАТО. Очевидно, що громадянська підтримка членства України в НАТО значною мірою легітимізує відповідний вектор зовнішньої політики України всередині країни та є значущим аргументом у міжнародних переговорах стосовно перспектив інтеграції України, але аж ніяк не є вирішальним інструментом для практичної реалізації теперішніх євроатлантичних прагнень України. Також щодо референдуму стосовно членства в НАТО, то можна сказати звичайно він має політичний характер. Альянсу потрібно насамперед те, як Україна виконує вимоги організації. Згідно зі статутом Альянсу, його членом не може стати країна, яка воює або на території якої йде військовий конфлікт. Наша армія, хоч і почала впровадження стандартів Альянсу, все ще повністю на них не перейшла, і в НАТО чекають наших реформ. Зараз багато хто сприймає НАТО тільки як військову організацію. На нашу думку, відповідні зміни щодо інформування населення стосовно Евроатлантичної інтеграції забезпечать правильне розуміння та важливості вступу до Альянсу. Питання реформування сектора безпеки й оборони містить у собі схвалений урядом проект указу Президента України «Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік». Цим документом створюється платформа для досягнення Україною стандартів НАТО. Натовський вишкіл особового складу українського війська, нові підходи в командуванні і забезпеченні, ефективна зброя і якісне надання медичної допомоги – це тільки частина завдань, до реалізації яких рухатимемось при виконанні РНП. 

Отже, зараз зрозуміло, що коли є основа у вигляді громадської підтримки членства в НАТО, яка спрямовує відповідний вектор розвитку, нам є куди спрямовувати зусилля, для того щоб створити безпекове становище, яке надасть Україні великі можливості стати повноправним членом Альянсу, та в подальшому стати членом ЄС. Ми впевнені, що в сьогоденних реаліях співробітництво з НАТО стає для нас прихованим методом досягнення членства ЄС. 

Література:

1. Довідник НАТО.  — 1110 Brussels, Belgium : NATO Public Diplomacy Division, 2006. — 386 с. — ISBN 92-845-0184-9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.nato.int/docu/handbook/2006/hb-ukr-2006.pdf

2. Указ Президента України №43/2017 Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017- 2020 роки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/432017-21350

3. Стратегія і тактика, стан національної безпеки України / за заг. ред. акад. НАН України, д.т.н. В. П. Горбуліна. – К. : ГО «Розмай», 2006. – 366 с. – (Серія «Дослідження і розробки у сфері євроатлантичної інтеграції України» ; вип. 35)

4. Прес-реліз – Громадська думка населення України про НАТО / Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 2017. – Режим доступу: http://dif.org.ua/uploads/pdf/574143415595c9b3a39c058.39544100.pdf


________________




Науковий керівник: Бойчук Дмитро Сергійович, кандидат юридичних наук, асистент кафедри права Европейського Союзу, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого 







Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота