ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ, МЕТОДИ ЇХ ВИРІШЕННЯ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ, МЕТОДИ ЇХ ВИРІШЕННЯ

17.12.2019 18:22

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Ампілогова Катерина Олександрівна, студент, Харківский торговельно-економічний інститут, Київський національний торговельно-економічний університет


Одним з важливих інструментів впливу на динаміку соціально-економічного розвитку є обґрунтоване дієве прогнозування видатків бюджету, оскільки це закладає фундамент прискореного економічного зростання на інвестиційно-інноваційній основі, формування конкурентоспроможної економіки, підвищення рівня і якості життя населення.

У нинішніх умовах важливо оптимізувати витрати бюджету, щоб забезпечити відповідні сектори економіки належними обсягами бюджетних асигнувань і в той же час досягти завдяки ефективності використання бюджетних коштів пріоритетних цілей соціально-економічного розвитку країни. Тому прогнозування є тим інструментом, який дозволяє на якісно новому рівні визначати оптимальні розміри витрат і раціональніше використовувати бюджетні кошти. У ринковій економіці неможливо досягти стабільного успіху, якщо уряд не буде чітко й ефективно планувати свою діяльність, постійно збирати і акумулювати інформацію про зміни на ринках, складати на їх основі прогнози для обґрунтування планів дій.

Найбільш прогресивний і передовий в багатьох країнах - програмно-цільовий метод планування, який є одним із способів вирішення складних загальнодержавних проблем, оскільки дозволяє за рахунок програмних заходів, орієнтованих на досягнення цілей, отримувати кращі результативні показники.

В Україні програмно-цільовий метод застосовується з 2002 р. Він базується на проведенні системного аналізу корисності і доцільності видатків бюджету для вирішення соціальних, економічних, екологічних, науково-технічних проблем, проблем розвитку регіонів та ін. Однак на сьогодні цей метод повністю не реалізований.

Оскільки в сучасних умовах істотно ускладнилися цілі соціально-економічного розвитку та їх співвідношення з фінансовими структурами, продовжують відбуватися зміни в фінансовому потенціалі держави за джерелами, структуру і динаміку. Це вимагає нових підходів і методологічних рішень при здійсненні фінансового прогнозування і планування.

Необхідність застосування в Україні ефективного інструменту бюджетного прогнозування викликана специфікою соціально-економічного розвитку держави - потрібно нарощувати обсяги виробництва, забезпечувати зростання ВВП для досягнення високих стандартів життя. У той же час, як свідчить практика, через низький рівень прогнозування в бюджетному процесі існують проблеми соціально-економічного розвитку, які викликані, зокрема, неефективним управлінням та використанням бюджетних коштів.

Відсутність системи ефективного прогнозування та планування видатків бюджету впливає на обґрунтованість і об'єктивність макроекономічних показників, а коли прогнозні макропоказники нереальні, при цьому ще й не стабільні, змінюються по кілька разів протягом формування і затвердження бюджету, то визначити реальні показники доходів проблематично, а тим більше - забезпечити їх виконання.

Дотримання науково обґрунтованих принципів і методів планування на всіх рівнях прогнозування і планування витрат бюджету дає можливість ефективніше використовувати бюджетні кошти та, відповідно, виконувати завдання, покладені на інструментарій бюджетного прогнозування і планування. Відхилення в одному з рівнів приведуть до порушень в необхідних пропорціях розвитку, до того ж, можуть спричинити плутанину в макроекономічних показниках, а це, у свою чергу, негативно позначиться на ефективності управління та використання бюджетних коштів. Тому необхідно вдосконалювати механізми сучасної статистичної бази розрахунку і оцінки ключових національних показників, підвищувати результативність відповідних інституційних структур, щоб за допомогою інструменту прогнозування і планування в бюджетному процесі забезпечувати ефективне управління і використання бюджетних коштів, посилювати вплив на динаміку соціально-економічних процесів.

У нинішніх соціально-економічних умовах залишається актуальним питання поглиблення теоретико-методологічних основ впливу витрат бюджету на перспективу розвитку соціально-економічних процесів, тому прогнозування витрат є ключовим фактором в динаміці розвитку і соціально-економічних зрушень. Прогнозування витрат бюджету створює базу для забезпечення послідовності, системності та результативності як бюджетної, так і економічної політики держави в цілому.

Складання середньо і довгострокового прогнозування бюджетів буде стимулювати розпорядників коштів розробляти стратегічні плани розвитку галузей, сфер та видів економічної діяльності, а також дотримуватися прогнозовані показники, тим самим рухаючись у напрямку досягнення пріоритетних цілей розвитку. Прогнозування і планування повинні здійснюватися на постійній, чітко визначеної нормативно-правовій основі з урахуванням можливих ризиків, коливання цін, економічної кон'юнктури, структурних змін в сегментах ринку і різного роду припущень, які можуть виникнути в бюджетному періоді і будуть впливати на кінцеві результати. Це дасть можливість безболісно обійти певні труднощі, втрати бюджету і зменшити вплив ризиків на динаміку соціально-економічних процесів.

Методологічні принципи ефективного прогнозування та планування витрат бюджету повинні ґрунтуватися на відповідних методах, підходах і принципах, які розкривають як логіку самого прогнозу, так і характер його здійснення. Ключовими принципами планування видатків бюджету має бути єдність бюджетів всіх рівнів, цілісність і узгодженість показників, обґрунтованість розрахунків і збалансованість бюджетної системи.

Державні цільові та галузеві бюджетні програми повинні відповідати національним пріоритетам соціально-економічного розвитку з урахуванням можливостей бюджету, що буде сприяти послідовності, ефективності і результативності бюджетної політики, а це, в свою чергу, забезпечить системність дій в далекоглядної економічної політики держави, активізації інвестиційно-інноваційних процесів, сприятиме структурним змінам в економіці, фінансовій стабільності та підвищення рівня життя населення.

Література:

1. Азаров М.Я., Ярошенко Ф.О., Єфименко Т.І. та ін. Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету України. – К. : НДФІ, 2016.

2. Даниленко А.И. Совершенствование модели управления экономикой и финансовые механизмы ее реализации // Экономика Украины. – 2017. – № 15.

3. Шим Дж.К., Сигел Дж.Г. Основы бюджетирования и больше. Справочник по составлению бюджетов ; [пер. с англ.] ; [под общ. ред. В.А. Плотникова]. – К. : Вершина, 2007. – 368 с.

________________

Науковий керівник: Сидоренко Ольга Олексіївна, старший викладач, Київський національний торговельно-економічний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота