ПРОБЛЕМИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ВНАСЛІДОК ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАПОДІЯНОЇ ВНАСЛІДОК ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

17.12.2019 18:30

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Дорошенко Тетяна Анатоліївна, магістр, юридичний факультет, Національний авіаційний університет, м. Київ


На сьогодні тероризм становить загрозу світовому порядку, демократії та негативно позначається на безпеці суспільства та держави в цілому. Проблема, яка неминуче виникає у зв'язку з вчиненням терористичних актів, полягає в захисті потерпілих від їх наслідків. Для її вирішення необхідно визначитися з тим, хто зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок вчинення терористичних актів.

За загальним правилом шкода заподіяна фізичній особі або її майну, а також шкода завдана майну юридичної особи, відшкодовується особою яка її вчинила. Проте у зобов’язаннях з відшкодування шкоди, заподіяних внаслідок вчинення терористичного акту, заподіювачем виступає досить специфічне коло суб’єктів. Так, притягнути терористів до відповідальності за завдану шкоду досить складно, тому такий тягар, як правило, несе держава.

На думку дослідників, покладання відповідальності за шкоду на державу пояснюється такими чинниками: 1) держава має більші можливості, ніж будь який інший орган, щодо відновлення потерпілому його колишнього стану, особливо у випадках, коли таке відновлення виходить за рамки виплати грошового відшкодування (відновлення житлових, трудових, пенсійних та інших прав); 2) внаслідок тісної взаємодії органів досудового розслідування, прокуратури і суду, діяльністю яких може бути заподіяно шкоду, інколи складно визначити винного суб’єкта [1].

Відшкодування шкоди, заподіяної терористичним актом, регламентується спеціальною нормою – ст. 19 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом», згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Тобто обов’язок відшкодувати завдану шкоду покладається на державу незалежно від її вини та до держави, яка відшкодувала шкоду фізичній особи, переходить право вимоги до винної особи [2].

Проаналізувавши статті 1, 11 та 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», можна зробити висновок, що встановлення осіб, які вчинили терористичний акт, які здійснювали терористичну діяльність, наявність щодо них обвинувального вироку суду, не є умовою відшкодування шкоди державою на підставі ст. 19 зазначеного Закону.

Стаття 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» передбачає наступне стягнення суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, тобто після відшкодування шкоди потерпілому, у разі встановлення осіб, якими заподіяно шкоду, держава може стягнути суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом [2].

Майнова шкода, завдана терористичним актом, може виражатися в таких наслідках: 1) знищенні, пошкодженні, псуванні речей (майна), наприклад: руйнування, пошкодження житлових будинків та інших будівель, споруд, транспортних засобів, особистих речей громадян тощо; 2) втраті годувальника, витратах на поховання, спорудженні пам’ятника внаслідок спричинення смерті громадянина; 3) витратах на лікування, сторонній догляд, протезуванні тощо внаслідок ушкодження здоров’я громадянина; 4) втраті заробітної плати та інших доходів внаслідок втрати працездатності у зв’язку з ушкодженням здоров’я; 5) витратах осіб понесених у зв’язку з переїздом в іншу місцевість або необхідністю найму житла тощо [3].

У разі виникнення зобов’язань із відшкодування моральної шкоди, завданої терористичним актом суди повинні виходити із презумпції наявності у потерпілого моральної шкоди. Як слушно зазначає І. П. Майстер: «Встановлення презумпції моральної шкоди у разі порушення всіх особистих немайнових прав фізичної особи, оскільки вони визнаються у Конституції України найвищою соціальною цінністю (ст. 3) та належать усім фізичним особам незалежно від обсягу їх правоздатності та дієздатності» [4, с. 8]. Відшкодування моральної шкоди може бути здійснено в грошовій та іншій майновій формі. Визначення її розміру залежить виключно від рішення суду.

Таким чином, положення Закону України «Про боротьбу з тероризмом» є заходами захисту держави, що виражаються у формі грошової компенсації особам, які постраждали внаслідок терористичного акту, і спрямовані на відновлення майнових і немайнових прав потерпілих. Водночас покладання відповідальності на терористів, які заподіяли шкоду як фізичним та юридичним особам, так і державі, слід вважати заходом відповідальності, спрямованим на покарання і виправлення осіб, які вчинили акт тероризму, попередження злочинів терористичного характеру і компенсацію грошових коштів, виплачених державою потерпілим.

Література:

1. Первомайський О.О. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, на підставі положень ст. 1173 ЦК України / О. О. Первомайський // Приватне право і підприємництво. - 2015. - Вип. 14. - С.  81-85

2. Про боротьбу з тероризмом Закон України від 20.03.2003 № 638-IV URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15

3. Завадська О. П. Особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану терористичним актом. Eurasian Academic Research Journal. 2019. № 2 (32). С. 37–45.

4. Майстер І. П. Компенсація моральної шкоди як спосіб захисту особистих немайнових прав фізичної особи : дис., канд. юрид. наук : 12.00.03. К., 2015. 199 c

_____________

Науковий керівник: Грабовська Г.М., кандидат юридичних наук, доцент, Національний авіаційний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота