ФУНКЦІЇ ПРИНЦИПІВ ПРАВА В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФУНКЦІЇ ПРИНЦИПІВ ПРАВА В ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

28.12.2019 15:10

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Станько Ірина Ярославівна, здобувач Національної академії внутрішніх справ


Правова система Євросоюзу, як і будь-якої демократичної країни складається із певних структурних елементів. Ядром правової системи Європейського Союзу є принципи права та норми права.

Аспект співвідношення принципів права та норм права ЄС найчіткіше можна простежити, аналізуючи функції принципів права.

Однією із найважливіших функцій можна відзначити регулюючу функцію. Виконання цієї функції слугує керівництвом для законодавчих введень [1, c. 128]. При цьому принципи впливають на формування юридичної конструкції. Таким чином, правила можуть бути сформовані на основі та за участю загальних принципів права. До того ж, юридичні правила повинні бути "погоджені" із загальними принципами права [2, c. 178].

Особливість регулятивної ролі принципів права ЄС полягає також в тому, що вони можуть безпосередньо вирішувати конкретні юридичні справи. Відтак, на думку В. Бабаєва правові принципи становлять вихідні начала правової системи, на які юристи посилаються при відсутності нормативно-правового акту, прецеденту, звичаю чи договору [3, c.46].

Загальні принципи права відіграють одну із найважливіших ролей, оскільки спрямовані на подолання прогалин у праві Європейських Співтовариств. Прогалина у праві Європейського Союзу – це відсутність правової норми, яка необхідна для здійснення цілей Європейського Союзу та Співтовариств [4].

Враховуючи наднаціональний характер правової системи ЄС та великий спектр правовідносин, що потребують правового регулювання, не виключена можливість виявлення певних прогалини. Коли національне законодавство не здатне вирішити конкретної проблеми, а право ЄС нормативно не визначило процедуру врегулювання, у таких випадках використовуються загальні принципи, які мають допомогти в тому випадку, коли законодавча влада не запропонувала суду жодного придатного правила [5, с. 131]. Такі принципи і втілюють найважливіші суттєвіші риси та моральні цінності права.

Інституційним суб'єктом, який уповноважений застосовувати, інтерпретувати та роз'яснювати загальні принципи права є Суд Європейського Союзу. Саме він є правотворчим органом [6, с.154] і є гарантом підтримки інституційної рівноваги всередині ЄС, формує прецедентне право [6, с.155]. Часте використання правових принципів у практиці Суду ЄС є реальним втіленням судочинства, де панує верховенство права – право природне. Таке право знаходить своє відображення в судових рішеннях, має обов'язковий характер у cилу розумності, справедливості та авторитетності cудових рішень. Це зумовлює оcобливий вид врегулювання спору, де відсутній "наказ суверена під загрозою", як результату виявлення волі політичного органу [7, с.20].

Аналіз судової практики Суду ЄС показує, що у випадках конкуренції чи суперечності між нормою права ЄС та принципом права, перевага буде віддаватися саме останньому. При цьому варто зазначити, що загальні принципи права займають більш високе місце, у порівнянні з установчими договорами [8, c. 282].

Іншою, проте не менш важливою функцією принципів права ЄС, є їх роль при тлумаченні норм права (тлумачна функція). Вона виникла на тлі наднаціональної ознаки самої природи Союзу. Очевидно, що повноваження ЄС визначені не остаточно і в майбутньому мають перспективу розширення у зв’язку з прийняттям нових законодавчих норм державами-учасниками. Функція тлумачення норм принципами права проявляє себе в можливості розкриття сутності норми, у випадку її нечіткості чи суперечності.

На думку, А. Черданцева тлумачна (інтерпретаційна) функція принципів права ЄС може розкриватися у таких випадках:

1. Посилаючись на принципи права, інтерпретатор повинен вказати конкретну статтю чи групу статтей, в яких міститься цей принцип; або статтю, з якої такий принцип випливає;

2. Якщо при тлумаченні виникне суперечність у зв’язку із мовними правилами, потрібно прийняти рішення, узгоджене з принципами права тої системи до якої відносить інтерпретаційна норма;

3. У випадку протиріччя норми права та принципу права потрібно так встановити значення інтерпретаційної норми, щоб це не суперечило цьому принципу [9, c. 178-179].

Роль принципів права при інтерпретації (тлумаченні) норм права зводиться до того, що суб’єкт тлумачення повинен віднайти зв'язок між нормою та принципом права, у якому норма права жодним чином не повинна суперечити принципу. При цьому очевидним є домінування значення принципів права над нормами права ЄС.

Іншою, також не менш важливою є інтегративна функція принципів права ЄС. Виходячи з природи правової системи ЄС, право ЄС за своєю суттю є інтеграційним, що обумовлюється гармонізацією та уніфікацією національних правових норм. Разом з тим, правопорядок Європейського Союзу втілюється в національні правові системи держав-учасниць [10, с. 72], наповнюючи їх основними засадничими ідеями європейської цивілізації. В. Муравйов [11], стверджує, що процес зближення є одностороннім, оскільки передбачає гармонізацію з боку однієї держави. В контексті інтеграційної функції принципи права реалізовуються засобом втілення в національне право країн-учасниць ЄС.

Прийняття принципів права національними правовими системами країн-учасниць ЄС обумовлена потребою втілення спільно вироблених цінностей в національне право. В цьому контексті принципи права виступають ефективним каталізатором процесу демократичного розвитку людства. Завдання права ЄС полягає у визначенні напрямку розвитку цілої правової системи ЄС, з намаганням створити новий правопорядок. Призначення і цінність даної правової системи виявляється в тому, що вона служить інструментом перетворення загальних правовідносин у напрямку соціально-економічної та політичної єдності [12, с. 107].

Охоронна функція принципів права ЄС спрямована на охорону правопорядку європейської спільноти від самовільного порушення чи недотримання порядку. Вона може виражатися в певних заборонах та застереженнях щодо вчинення дій. Наприклад, принцип заборони дискримінації, що є частиною загального принципу рівності, виражений в ст. 6 Договору про Європейський Союз [13]. Охоронна функція має майбутню дію з превентивним характером і спрямована на недопущення вчинення неправомірних дій.

Враховуючи багатофункціональність принципів права в правовій системі ЄС, можна дійти до висновку про широку сферу правової дії як окремих елементів, так і всієї правової системи Європейського Союзу загалом. 




Список використаної літератури:

1. Austin J. The Province of Jurisprudence Determined / Ed. by H. L. A. Hart. L.: George Weidefeld and Nicolson Ltd., 1954.

2. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Бержель Ж.-Л.; под общ. ред. В. И. Даниленко; пер. с фр. – М.: Издат. дом NOTA BENE, 2000. – 576 с.

3. Бабаев В. К. Теория права и государства в схемах и определениях / Бабаев В. К., Баранов В. М., Толстик В. А. – М., 1998. – 213 с.

4. Право Європейського Союзу: система, джерела, особливості [Електронний ресурс] / О. Головко – Гавришева. – Режим доступу: http: //archive. nbuv. gov. ua/portal/soc_gum/nzlubp/2008_2/37715. pdf

5. Погребняк С. П. Роль основоположних принципів у застосуванні права // Проблеми філософії права. – 2008-2009. – Том VІ-VІІ. – С.131.

6. Фесенко В. Окремі аспекти взаємодії суду ЄС з національними та міжнародними юрисдикційними органами // Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. – 2012. - № 1. – С. 152-155.

7. Шевчук С. Свобода вираження поглядів: практика Європейського Суду з прав людини у порівняльній перспективі. – К.: Видавництво "Реферат", 2005. – 192 с.

8. Марченко М. Н. Государство и право в условиях глобализации / Марченко М. Н. – М.: Проспект, 2008. – 436 с.

9. Черданцев А. Ф. Толкование права и договора: учеб. пособ. / Черданцев А. Ф. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 381 с.

10. Кашкин С. Ю. Введение в право Европейского Союза: учеб. пособ. / Кашкин С. Ю. – М.: Изд-во «Эксмо», 2005. – 368 с.

11. Право Європейського Союзу: підручник / за ред. В. І. Муравйова. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 704 с.

12. Право Европейского Союза: учеб. для вузов / Под ред. С. Ю. Кашкина. – М.: Юристъ, 2004. – 925 с.

13. Договор о Европейском Союзе (Маастрихт, 7 февраля 1992 года). (текст с изменениями и дополнениями от 13 декабря 2007 года). – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/show/994_029/print1388078094927817



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота