ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННІЙ МІГРАЦІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЗАПОБІГАННЯ НЕЗАКОННІЙ МІГРАЦІЇ: СУЧАСНИЙ СТАН, ОРГАНІЗАЦІЙНІ ТА ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ

15.01.2020 17:17

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Сольська Світлана Русланівна, студент групи ПМКПз-18-2, Університет державної фіскальної служби України



У сучасному світі проблеми міграції все частіше розглядаються як загрози національної безпеки держави, оскільки набувають глобального характеру і мають серйозні наслідки для країн, які приймають мігрантів. Адже швидкий ріст нелегальної міграції протягом останніх десятиліть створює серйозну загрозу національній безпеці будь-якої країни. Завдяки цьому докорінно змінюється демографічна, культурна, соціальна карта світу. Ця проблема потребує комплексного підходу вирішення її регулювання, пошуку нових шляхів вирішення виникаючих проблем, пов’язаних з переміщенням мігрантів, як на національному, так і загальноєвропейському рівнях. Міждержавний характер даного явища дає підстави вважати, що мігранти змінюють постійне місце проживання як вимушено так і добровільно.

Проблеми міграційної політики та протидії нелегальній міграції протягом останніх років у своїх роботах досліджували О. Малиновська, О. Чуприна, К. Соколецька, О. Санчин, Т. Огнєва та О. Відлер.

Проблема впливу міграційних процесів на соціальне, економічне та політичне життя країни є неоднозначною: в залежності від цілей переміщень і причин міграція може нести як позитивні, так і негативні наслідки для приймаючої країни.

З одного боку, міграція при несприятливій демографічній ситуації в країні може компенсувати дефіцит трудових ресурсів, забезпечивши тим самим економічне зростання, а також заповнити склад працездатної частини населення в умовах постійного його старіння. З іншого боку, в сучасному світі міграція населення набула стихійний характер і проблеми, пов’язані з міграційними потоками, знаходяться у центрі уваги керівників багатьох країн і всього світового співтовариства в цілому.

У політичній сфері нелегальна міграція може виступати як пряма загроза безпеці країни, її геополітичним інтересам і міжнародному авторитету. В економічній сфері міграція може сприяти розширенню масштабів тіньової економіки, загостренню ситуації на ринку праці і витіснення з нього працівників з числа місцевих жителів [2, с.26].

Національна безпека – це не тільки її захищеність від зовнішніх загроз, але й це такий стан держави, при якому зберігається її цілісність і можливість бути самостійним суб’єктом системи міжнародних відносин.

Україна на сьогоднішній день виступає як країною виїзду, так і країною прийняття нелегальних мігрантів. З України нелегально виїжджає за кордон не тільки населення, яке постійно проживає на її території, але й прибулі, які нелегально перебувають у країні з метою подальшого нелегального виїзду за кордон [2, с.25].

Нелегальний мігрант – іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в країні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули певну країну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з цієї країни [5].

Чинниками, які впливають на ріст нелегальної міграції в Україні є: зниження рівня життя громадян, нестабільна економічна ситуація в державі, невиплата зарплатні, позбавленням соціальних пільг. Це утворює основу виникнення злочинів, пов'язаних із задоволенням природних життєвих потреб населення.

Зазначені наслідки для країн від міграційних процесів визначають необхідність удосконалення міграційної політики з урахуванням нових завдань і світових тенденцій.

Для цього необхідно, по-перше, посилити адміністративну відповідальність роботодавців за наймання нелегальних мігрантів, які не мають дозволу на роботу. Відомо, що багато роботодавців вдаються до послуг іноземної робочої сили, що дозволяє їм мінімізувати витрати по оплаті їх праці і утримувати податкові відрахування.

По-друге, вирішити і стимулювати в'їзд мігрантів, в ті регіони, де спостерігається виражений дефіцит робочої сили. Залучати іноземну робочу силу необхідно, як відповідно до потреб російської економіки в цілому, так і окремих її регіонів, для забезпечення їх подальшого поступального розвитку.

По-третє, посилити контроль за метою прибуття мігрантів на територію країни, причиною вибуття зі своєї країни; складом мігрантів, які прибули, особливо осіб, які вперше в’їжджають в країну.

По-четверте, стимулювати приплив висококваліфікованих спеціалістів, рівень професіоналізму яких відповідає економічним цілям і задачам в області інноваційного розвитку країни. Причому, як відомо, конкуренція за залучення висококваліфікованих працівників має міжнародний масштаб.

По-п’яте, посилити роботу по депортації іноземних громадян, у разі недотримання і порушення ними законодавства країни, причому цей процес повинен носити безповоротний характер.

По-шосте, реалізовувати політику квотування або обмеження в`їзду іноземних громадян на територію країни, з урахуванням національних інтересів.

Для вирішення кризової проблеми управління неконтрольованими міграційними процесами, перш за все, слід звернути увагу на неузгодженість дій і відсутність механізмів, що дозволяють враховувати інтереси національних економік. Мова йде не тільки про політичні проблеми, а й соціально-економічні протиріччя, що виникають у приймаючих країнах.

Таким чином, тільки комплексний підхід до вирішення проблеми міграції, підвищення ефективності діючої системи управління міграційними процесами сприятиме забезпеченню національної безпеки країни. 

З огляду на складну міграційну ситуацію в світі, необхідно також удосконалювати законодавчу і організаційну бази регулювання потоків міграції, як на національному, так і міжнародному рівнях, з метою виявлення загроз територіальної цілісності країни і попередження внутрішньополітичної соціально-економічної і політичної нестабільності.

Список літератури:

1. Амирова Д.Р. Регулирование миграционных процессов как фактор обеспечения национальной безопасности страны. Современные научные исследования и инновации. 2016. №6 (62). С. 889-893.

2. Дацко О.І. Вплив міжнародної міграції на посилення загроз економічній безпеці держави.  Проблеми зовнішньої міграції України та інших пострадянських держав: матеріали засідання круглого столу. Члени редколегії: М.І. Флейчук, У.В. Щурко, Н.І. Черкас, О.Б. Василиця. Львів: Сполом, 2014. С. 25-29.

3. Лист Державної міграційної служби України щодо надання інформації з питань протидії нелегальній міграції за 2017 рік / Державна міграційна служба України. 4 с.

4. Прибиткова І.М. Сучасні міграційні процеси в Україні. Безпека документів та міграційна політика: висновки та рекомендації міжнародних робочих груп для України. К.: Європа без бар’єрів, 2011. С. 9-30.

5. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 № 3773-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 (дата звернення 11.111.2019).





________________

Науковий керівник: Богатирьов Іван Григорович, доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального права та кримінології, Університет державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота