ФОРМУЛЮВАННЯ «НЕЗАКОННИЙ» У КОНСТРУКЦІЯХ СТАТЕЙ 176, 177 ТА 229 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ФОРМУЛЮВАННЯ «НЕЗАКОННИЙ» У КОНСТРУКЦІЯХ СТАТЕЙ 176, 177 ТА 229 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

27.01.2020 13:07

[Секція 8. Інтелектуальна власність та його захист. Інформаційне право]

Автор: Коротюк Оксана Вікторівна, кандидат юридичних наук, докторант кафедри кримінального права та кримінології Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ



Необхідно звернути увагу на використання у межах конструкцій вищезазначених кримінально-правових норм у багатьох випадках виразу «незаконний», що, передусім, позначає певні дії з об’єктами права інтелектуальної власності, однак, поряд із цим, вказує і на інші важливі аспекти кримінально-правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності. Деякі аспекти, пов’язані із розкриттям змісту поняття «незаконний» у статтях, що встановлюють відповідальність за посягання на об’єкти права інтелектуальної власності, були розглянуті у роботах Берзіна П. С. [2], Волинця Р. А. [3], Нерсесяна А. С. [6], Харченка В. Б. [8] тощо. Утім, комплексне дослідження цього питання не здійснювалося. Отже, його дослідження виявляється актуальним і доцільним.

Розуміння змісту поняття «законність» (і, відповідно, протиставленого йому формулювання «незаконний»), закріпленого у правових нормах, має засновуватися на його значенні, вираженому у системі політико-юридичних вимог – нормах, що включає в себе: всезагальність права, виражена у необхідності розвинутого, досконалого законодавства – такого, при якому усі суспільні відносини, які потребують юридичного опосередкування, регулюються законом, а не свавіллям; верховенство Конституції і законів, тобто підпорядкованість усіх інших нормативних та індивідуальних актів діючим законам, а усіх законів та інших актів державних органів – Конституції; рівність усіх перед законом, пред’явлення усім учасникам суспільних відносин однаковим вимог, відсутність у кого-небудь привілеїв; наявність соціальних і юридичних механізмів, що забезпечують реалізацію прав (найсуворіше дотримання і виконання обов’язків; безперешкодні можливості для використання суб’єктивних прав); гарантоване, якісне застосування права, активна і рішуча боротьба з правопорушниками, невідворотність юридичної відповідальності для всіх, хто порушив закон; стабільність, стійкість правопорядку, ефективна робота всього механізму правового регулювання [1, 270]. В літературі бланкетна вказівка на незаконність діяння розглядається як така, що вказує на зв’язок кримінального права з іншими галузями. З цих підстав, значення терміну «незаконний» розкривається як здійснення винним діянь всупереч забороні або порядку їх здійснення, установленому нормативними актами інших галузей права [5, 88 – 93]. 

Така бланкетна вказівка відноситься до ознак складу злочину, конкретний зміст якої залежить від іншої, у більшості випадків, підзаконної норми, яка відноситься до іншої галузі права. Зокрема, розкриття змісту даної вказівки на прикладі тлумачення поняття «незаконний» у межах складу злочину, що стосується незаконного затримання особи, показано таким чином: «вказівка на «незаконність» тут означає, що під цю статтю КК підпадає не усяке затримання, а лише таке, що не передбачено у якості правомірного кримінально-процесуальним законодавством» [9, 64 – 66]. З цього вбачається, що застосування формулювань «законний» чи «незаконний» у кримінально-правових нормах орієнтовано не лише на позначення характеру певних дій (бездіяльності) (тобто належності їх до законних або незаконних з точки зору виключно відповідності закону), але й вказує на спеціальний закріплений законодавством порядок виконання певних дій, наявність відповідних прав та обов’язків суб’єктів правовідносин тощо. Отже, наприклад, формулювання «незаконне використання» об’єкта права інтелектуальної власності може означати: «використання об’єкта з порушенням закону (законодавства)», «порушення встановленого (належного) порядку використання об’єкта», «використання об’єкта з порушенням прав правоволодільця», «використання об’єкта неналежною особою». Через це окремі автори розглядають режим законності створення та використання прав на об’єкти прав інтелектуальної власності як окрему складову частину механізму правового регулювання захисту цих прав [7, 9]. Крім того, розглядаючи питання адміністративної відповідальності за незаконне використання об’єктів права інтелектуальної власності, в літературі звертається увага на наступні аспекти розуміння таких дій: по-перше, питання про те, законним чи незаконним є використання об’єкта права інтелектуальної власності, слід визначити на підставі аналізу відповідних законів, які регулюють майнові й особисті немайнові права інтелектуальної власності; по-друге, в процесі з’ясування змісту поняття «незаконне» треба враховувати особливості норм спеціального закону, які визначають як заборону використання об’єкта права інтелектуальної власності, так і дозволяють за певних умов використовувати такі об’єкти; по-третє, незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності пов’язане з різними видами предмета правопорушення, що має свою специфіку, яку необхідно враховувати при кваліфікації [4, 4]. 

З урахуванням цього, формулювання «незаконний» стосовно діянь щодо об’єктів права інтелектуальної власності в кримінально-правовій нормі: а) застосовується для визначення характеру суспільно небезпечних дій; б) вказує на наявність правової охорони об’єкта права інтелектуальної власності і необхідність звернення до відповідних законодавчих актів; в) вказує на існування правовідносин інтелектуальної власності, у межах яких наявним є об’єкт, суб’єкти, взаємні права та обов’язки. Орієнтуючись на заборону розширеного тлумачення кримінального закону, вбачається, що за відсутності вказівки на незаконне використання відповідного об’єкта зміст кримінально-правової норми не дозволяв би виявити зазначені особливості.

Список використаної літератури:

1. Алексеев С. С. Теория права. – М.: Издательство БЕК, 1995. – 320 с. – С. 270.

2. Берзін П. С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України: Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 316 с.

3. Волинець Р. А. Кримінально-правова охорона фондового ринку: сучасний стан та перспективи вдосконалення : монографія / Р. А. Волинець. – Київ : ВД Дакор, 2018. – 452 с. 

4. Майданевич А. Г. Незаконне використання об’єктів інтелектуальної власності: адміністративно-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Майданевич Анатолій Григорович; Національний університет біоресурсів і природокористування України. – Київ, 2017. – 18 с. 

5. Михайлова И. А. Бланкетные нормы в уголовном законе и их применение органами внутренних дел: диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук: специальность 12.00.08 – уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право / Михайлова Ирина Анатольевна; Академии экономической безопасности МВД России. – Москва, 2009. – 290 с. 

6. Нерсесян А. С. Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності: Монографія. – Хмельницький: Вид-во Хмельницького університету управління та права, 2010. – 192 с.

7. Филь С. П. Правове регулювання захисту прав інтелектуальної власності у сфері митної діяльності в Україні: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Филь Світлана Петрівна; Державний науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ України. – Київ, 2017. – 21 с. 

8. Харченко В. Б. Кримінально-правова охорона прав на результати творчої діяльності та засоби індивідуалізації в Україні: монографія / В. Б. Харченко. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2011. – 480 с.

9. Энциклопедия уголовного права. Т. 4. Состав преступления. – Издание профессора Малинина. – СПб ГКА, 2-е изд. СПб., 2010. – 862 с. 

Коротюк О. В. ФОРМУЛЮВАННЯ «НЕЗАКОННИЙ» У КОНСТРУКЦІЯХ СТАТЕЙ 176, 177 ТА 229 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

У статті проаналізовано значення формулювання «незаконний» у статтях 176, 177 та 229 КК України. Встановлено, що ця законодавча конструкція стосовно діянь щодо об’єктів права інтелектуальної власності в кримінально-правовій нормі: а) застосовується для визначення характеру суспільно небезпечних дій; б) вказує на наявність правової охорони об’єкта права інтелектуальної власності і необхідність звернення до відповідних законодавчих актів; в) вказує на існування правовідносин інтелектуальної власності, у межах яких наявним є об’єкт, суб’єкти, взаємні права та обов’язки.

Ключові слова: незаконний, об’єкт права інтелектуальної власності, кримінально-правова норма, бланкетна диспозиція, кримінальна відповідальність.

Коротюк О. В. ФОРМУЛИРОВКА «НЕЗАКОННЫЙ» В КОНСТРУКЦИЯХ СТАТЕЙ 176, 177 И 229 УГОЛОВНОГО КОДЕКСА УКРАИНЫ

В статье проанализировано значение формулировки «незаконный» в статьях 176, 177 и 229 УК Украины. Установлено, что эта законодательная конструкция относительно действий относительно объектов права интеллектуальной собственности в уголовно-правовой норме: а) применяется для определения характера общественно опасных действий; б) указывает на наличие правовой охраны объекта интеллектуальной собственности и необходимость обращения к соответствующим законодательным актам; в) указывает на существование правоотношений интеллектуальной собственности, в пределах которых существуют объект, субъекты, взаимные права и обязанности.

Ключевые слова: незаконный, объект права интеллектуальной собственности, уголовно-правовая норма, бланкетная диспозиция, уголовная ответственность.

Korotiuk O. V. FORMULATION OF "ILLEGAL" IN THE CONSTRUCTIONS OF ARTICLES 176, 177 AND 229 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE

The article analyzes the meaning of "illegal" in Articles 176, 177 and 229 of the Criminal Code of Ukraine. It is established that this legislative framework regarding actions on the objects of intellectual property rights in criminal law: a) is used to determine the nature of socially dangerous actions; b) indicates the existence of legal protection of the object of intellectual property rights and the need to refer to the relevant legislative acts; c) indicates the existence of intellectual property relationships within which the entity, entities, mutual rights and obligations are present.

Keywords: illegal, object of intellectual property rights, criminal legal protection, blanket disposition, criminal liability.




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота