ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ» - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «КОНСТИТУЦІЙНІ ОСНОВИ»

18.02.2020 15:16

[Секція 2. Конституційне право. Конституційне процесуальне право. Міжнародне право]

Автор: Ситник Олеся Вікторівна, студентка магістратури навчально–наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


Практика досліджень конституційних основ місцевого самоврядування в Україні може бути успішною лише із дотриманням принципу об’єктивності та неупередженості, а теоретичні висновки мають ґрунтуватись лише на фактах.

Конституційні основи місцевого самоврядування представляють собою сформовані історично та відтворені в теорії конституціоналізму, правотворчій і правозастосовній практиці систему зразків та цінностей, що окреслюють конституційні засади територіальної, публічно – владної та фінансово – матеріальної основи, що пов’язані із організацією та діяльністю місцевого самоврядування в окремій державі чи групі держав [1, c. 24-26].

Треба розрізняти категорії «конституційні основи місцевого самоврядування» та «конституційна модель місцевого самоврядування», вони спорідненні, проте не тотожні. Оскільки перше поняття охоплює ті ідеї, принципи та цінності місцевого самоврядування, що закріплені в Конституції України, а друге – включає їх параметри, зокрема: територіальну організацію місцевого самоврядування, систему органів місцевого самоврядування, місцеву демократію та методи й механізми її втілення, а також визначає практичні здобутки чи інші виміри в реалізації в конкретно взятій державі [2, c. 37-44].

До ознак конституційних основ місцевого самоврядування належать: теоретико – методологічні основи місцевого самоврядування та територіальної організації публічної влади на місцях. Вони знаходять своє місце у державних стратегіях, програмах розвитку та реформування місцевого самоврядування, а також у конституційних концепціях та теоріях.

Варто вивчати успішні та усталені історичні традиції, які стосуються врядування та територіальної організації місцевого самоврядування, зокрема Магдебурське право, котре відстежується в історичних джерелах права.

Не менш важливі й документи сучасного періоду та ще й у порівнянні з минулими актами, що подають закріплення територіальної, публічно – владної та фінансово – матеріальної основи щодо організації та функціонування місцевого самоврядування, корисно переглянути конституційні норми та закони, інші акти – статути територіальних громад або комун, ґмін. 

Має суттєве значення узгодженість між конституційними основами місцевого самоврядування та глобальними й регіональними договорами та документами міжнародного характеру, котрі встановлюють виміри міжнародних стандартів у сфері місцевого самоврядування та локальної демократії. Для України та держав – учасниць ЄС основоположними є положення ЄХМС.

Ефективне забезпечення діяльності публічної влади на місцях можливе при достатних фінансових, матеріально – технічних, кадрових та організаційних ресурсах, при наявності співпраці громад. За таких обставин належною є владоспроможність територіальних громад або комун, ґмін, тощо.

Для налагодження відносин між центральними владними органами та місцевим самоврядуванням, їх посадовцями діють основні принципи територіальної публічної влади – децентралізація та субсидіарність.

Ознакою конституційних основ є й розвинута система локальної демократії, де є ефективні форми для доступу населення до влади, шлях вияву активності громадян через місцеві вибори, референдуми, місцеві ініціативи і тп.

Зрілість держави та органів врядування перевіряється через наявність дієвих механізмів захисту прав та свобод людей, гарантії культурного й іншого розвитку національних меншин на місцевому рівні. 

Актуальними є партнерські стосунки, що складаються між інститутами громадянського суспільства, тобто органами самоорганізації населення, громадськими об’єднаннями, локальними ЗМІ та органами й посадовими особами місцевого самоврядування.

В цілому конституційні основи місцевого самоврядування знаходяться в полі зору теорії та практики, це предмет уваги українських конституціоналістів та зарубіжних вчених [3, c. 128–137].

Аналізуючи тенденції під впливом реформ органів місцевого самоврядування в Україні, варто зауважити, що ними отримані ті функції та повноваження, які відкривають змогу самостійно вирішувати місцеві проблеми, займатись перспективами розвитку. Але є ще чимало резервів для пошуку нових підходів з метою удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування, запровадження демократичних форм врядування, спільної участі громадян у справах місцевої ваги.  

Список використаних джерел:

1. Чернеженко О.М. Територіальний устрій в Румунії: cучасний стан. Пріоритетні напрямки розвитку правової системи України : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Львів, 25–26 січ. 2019 р.). Львів : Центр прав. ініціатив, 2019. С. 24–26.

2. Федоренко В.Л., Чернеженко О.М. Реформа місцевого самоврядування та територіальна організація публічної влади в контексті децентралізації: досвід Польщі для України (частина перша). Публічне право. 2015. № 2 (18). С. 37–44.

3. Стешенко Т.В., Луніна Ю.О. Основні моделі організації місцевого самоврядування. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2012. Вип. 23. С. 128–137.


_____________

Науковий керівник: Рижук Юлія Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, заступник завідувача кафедри навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота