НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ: ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

НАЦІОНАЛЬНА СЛУЖБА ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ: ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА ПРАВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

25.03.2020 12:12

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Максименко Валерія Володимирівна, студентка 1 курсу магістратури, юридичного факультету, Київський національний університет імені Тараса Шевченка


Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1101 від 27 грудня 2017 р. була утворена Національну службу здоров’я України та затверджено Положення, що визначили її статус, основні завдання та особливості функціювання.

Так, Національна служба здоров’я України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я, який реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення [5].

Аналіз діяльності Національної служби здоров'я України став предметом дослідження таких вітчизняних науковців як Л.М. Петренко, Д.І. Горбатова, Т.М. Ямненко, проте не як окремий структурний елемент, а як один з аспектів фінансового забезпечення охорони здоров’я в Україні. Проте під час початку другої частини медичної реформи, актуальним залишається саме питання функціювання Національної служби здоров'я України.

Колишній міністр охорони здоров'я У.Н. Супрун, почавши виконувати свої професійні обов'язки, почала втілювати в життя ідею медичної реформи. Так, у 2016 році було прийнято близько десяти постанов, що стали фундаментом для реформування системи охорони здоров'я України.

Найбільшим досягненням являється прийнятий Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що визначив державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій, а також сформував засаду «гроші ходять за пацієнтом» [2]. Наступним же вагомим кроком можна вважати створення та початок функціювання спеціального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я – Національної служби охорони здоров'я. 

Основними завданнями Національної служби охорони здоров'я відповідно до закону є: 1) реалізація державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення (програма медичних гарантій); 2) виконання функцій замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій; 3) внесення на розгляд Міністра охорони здоров’я пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення [5].

Тобто, Національна служба здоров’я була створена для реалізації зміни принципу фінансування системи охорони здоров'я. Умовно кажучи, це окреме міністерство. Саме у такій структурі, вважається, що є ціла низка переваг. Наприклад, медичні протоколи затверджує не Національна служба здоров’я, а МОЗ. Це дає можливість службі виступати у ролі незалежної контролюючої структури. Служба замовляє медичні послуги у лікарень, у тому числі й приватних, до яких не має жодного відношення. Лікарню обирає пацієнт – служба здоров’я лише оплачує лікування і контролює його вартість та якість. Це окрема урядова структура, якій не належить  жоден медичний заклад [6].

Також, як зазначається, створення Національної служби здоров’я є одним із кроком подолання корупції в МОЗ. Національна служба здоров’я України сплачуватиме медзакладам за обслуговування конкретних пацієнтів, але не володітиме цими коштами. Гроші зберігаються на казначейських рахунках. Національна служба здоров’я є оператором, який підписує договори з медичними закладами і лікарями-ФОП та закуповує медичні послуги для населення. Так з наших податків гарантовано будуть оплачені медичні послуги, які необхідні конкретному пацієнту [7].

Також, як зазначає МОЗ, Прозорість і відкритість роботи Національної служби здоров‘я України, зокрема, забезпечується завдяки використанню електронної системи охорони здоров’я. Підписання договорів із медичними і аптечними закладами, звітування і оплата за договорами здійснюються виключно в електронній формі [4].

Тобто, з усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки її, як центральний орган виконавчої влади, контролюватимуть Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційні органи НАБУ та НАЗК [7].

Визначальне питання є таким: яку роль буде грати Національна служба здоров'я в другому етапі медичної реформи, що розпочнеться з 1 квітня 2020 року? Відповідь на це дає ексголова Національної служби здоров'я Олег Петренко – «Визначальна. Національна служба здоров’я є уповноваженим органом, який реалізує державну політику у сфері фінансування медичних послуг. Відповідно, майже все що буде відбуватись, буде йти через Національну службу здоров'я» [1].

Ще раніше Олег Петренко зазначав, що Національна служба здоров’я стане тією структурою, котра гарантуватиме право українців на доступ до якісного лікування і право лікарів на гідну оплату праці. Вона допоможе забезпечити сталий, ефективний і якісний захист головного – здоров’я українців [3].

Відповідно, як в цілому буде працювати нова система охорони здоров’я ми дізнаємося лише з квітня, проте як ідея – нова система відповідає всім міжнародним стандартам та направлена лише на вдосконалення.

Література:

1. Деньги, врачи, пациенты: 30 важных вопросов о медреформе. Интервью с Олегом Петренко [Електронний ресурс]. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://biz.liga.net/amp/all/fmcg/interview/dengi-vrachi-patsienty-30-vajnyh-voprosov-o-meditsinskoy-reforme-otvechaet-oleg-petrenko.

2. Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19. 10. 2017 №2168-VII // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2168-19

3. Мартиненко Ю. Як зміниться життя пацієнтів та лікарів за медичної реформи – голова Нацслужби здоров'я [Електронний ресурс] / Юлія Мартиненко. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://delo.ua/econonomyandpoliticsinukraine/jak-zminitsja-zhittja-pacijentiv-ta-likariv-za-medichnoji-reform-340942/.

4. МОЗ України: Що було, є і буде // МОЗ України [Електронний ресурс]. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://moz.gov.ua/uploads/2/13773-transition_book_healthcare.pdf.

5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Національної служби здоров'я України» від 27. 12. 2017 р. № 1101 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1101-2017-п

6. Ямненко Т.М. Медична реформа: реалії України та міжнародний досвід / Т.М. Ямненко. // Юридичний вісник 2 (47). – 2018. – №2. – С. 116–120. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://jrnl.nau.edu.ua/index.php/UV/article/view/12972/17883

7. 4 кроки МОЗ у подоланні корупції // МОЗ України [Електронний ресурс]. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://moz.gov.ua/article/news/4-kroki-moz-u-podolanni-korupcii.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота