ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

19.05.2020 10:09

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Гончар Інна Валентинівна, студентка 5 курсу, економічного факультету, Національний університет «Острозька академія»


В сучасних умовах ведення господарської діяльності вагомим процесом в дослідженні умов формування необоротних активів підприємства є оцінка ефективності їх використання. При оцінюванні ефективності будь-якого ресурсу як правило використовують відносні показники ефективності, які являють собою співвідношення результату від використання цього виду ресурсу і витрат на його використання. З цієї позиції, під ефективністю використання необоротних активів, слід розуміти співставлення результатів, отриманих від використання необоротного активу, і відповідних витрат. У зв'язку з цим постає проблема визначення результативних показників використання необоротних активів. 

Прибуток є основним результативним показником, що визначає ефективність. Він є кінцевим показником результативності діяльності будь-якого субєкта господарювання, і необоротні активи прямо чи опосередковано впливають на його розмір. А товарообіг є одним із специфічних показників, що визначає результативність операційної діяльності підприємства. Але при цьому слід зауважити, що не всі необоротні активи беруть участь у створенні товарообігу, а лише ті, що забезпечують здійснення підприємствами операційної діяльності. 

Згідно з НП(С)БО, "необоротні активи – всі активи, що не є оборотними". У цьому ж Положенні зазначено, що до оборотних активів належать "грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу" [1].

Отже, під необоротними активами потрібно розуміти активи, що використовуються підприємством протягом тривалого періоду часу (більше одного року) та від використання яких підприємство в майбутньому отримає економічні вигоди; та їх вартість може бути достовірно визначена.

Доцільно зазначити, що ефективність - це показник, який характеризує результативність діяльності економічних систем. Основною особливістю таких систем є вартісний характер засобів досягнення результатів, а в деяких випадках і самих цілей, тобто одержання прибутку.

Для оцінки ефективності використання необоротних активів суб`єкта господарювання варто застосувати такі основні показники, як коефіцієнт виробничої віддачі, рентабельність необоротних активів, коефіцієнт виробничої місткості. Але усі існуючі показники оцінки ефективності використання необоротних активів є статичними й вимагають бази порівняння для прийняття кінцевого результату щодо визначення ефективності. Тому необхідно використовувати такі показники, які б не тільки визначали статичний рівень ефективності, а й відображали його динамічну складову й при цьому не потребували бази порівняння. З цієї точки зору, можна доповнити дану групу показників, коефіцієнтом еластичності прибутку від необоротних активів та коефіцієнтом еластичності товарообігу від операційних необоротних активів, які відображають вплив зміни необоротних активів на зміну результативних показників ефективності - товарообігу або прибутку. Логічно, що стан ефективності характеризує ситуація, коли збільшення вартості необоротних активів викликає більше збільшення товарообігу чи прибутку. Тому дані коефіцієнти для засвідчення ефективності використання повинні бути більше ніж одиниця [2, с. 230]. 

Завдання аналізу можна виділити в певні групи:

1. Виявлення міри забезпеченості підприємства необоротними активами відповідно до виробничої програми (яка повинна вписуватися в загальну стратегію розвитку підприємства) бізнес-плану тощо. 

2. Вивчення міри використання необоротних активів за узагальнюючими і частковими показниками. Виявлення і вимір чинників, що вплинули на рівень цих показників. 

3. Встановлення міри використання основного (технологічного) устаткування і виробничої площі. 

4. Виявлення і вимір резервів підвищення ефективності необоротних активів [3, с. 89].

Таким чином, основною метою управління необоротними активами є забезпечення їх достатності й економічної ефективності для нормального функціонування суб`єкта господарювання з метою здійснення виробничо-господарської діяльності. При виборі методики аналізу ефективності необоротних активів важливим є конкретизація завдання аналізу. Адже це дозволяє уникнути недоліків того або іншого методу, підвищити його репрезентативність, вибудувати окрему систему аналізу, застосовуючи за необхідності комплекс показників. 

Література:

1. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/showz0336-13.

2. Мамонтова Н.А. Новітні підходи до визначення вартості нематеріальних активів // Актуальні проблеми економіки. - 2016. - №5. - С. 228-235.

3. Власова Н.О. Ефективність політики фінансування необоротних активів підприємств торгівлі: монографія / Н.О. Власова, М.В. Чорна, С.О.Зубков;



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота