ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗНИКНЕННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ АСПЕКТИ ЗНИКНЕННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ

26.05.2020 13:08

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Пілюшенко Дар’я Олегівна, студентка, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Користування водними об’єктами є досить важливою складовою життя будь-якої людини. Важливість полягає в тому, що вони здатні задовольнити базові господарсько-побутові, лікувальні, рекреаційні, оздоровчі, енергетичні, рибогосподарські, промислові та інші потреби населення. З приводу задоволення даних потреб виникають відносини між суб’єктами використання того чи іншого водного об’єкта.

Відповідно до статті 1 Водного кодексу України (далі – ВК), водний об’єкт – це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, лиман, річка, струмок, озеро, водосховище, ставок, канал, а також водоносний горизонт) [1].

Деякі науковці наголошують, що поняття водного об’єкта, котре зазначене у ВК, не відбиває всіх характеристик даного об’єкта, але водночас дає зрозуміти, що, наприклад, калюжа не визнається як водний об’єкт. В. Лозанський характеризує водний об’єкт як природний або штучно створений об’єкт ландшафту (геологічна структура), в якому зосереджені води (річка, озеро, море, водоймище, водоносний горизонт) і який входить до складу природних ланок круговороту води [2, c. 85]. Л. І. Дембо у своїй праці стверджує, що водні об’єкти є водними ресурсами, тобто природними багатствами, що мають господарське значення та використовуються у різних галузях водного господарства [3, c. 59].

З наведених визначень можна визначити наступні ознаки, котрі притаманні всім водним об’єктам, а саме: мають бути зосередженими на певній території та мати свій обсяг, межі; є придатними для використання для певних цілей; можуть виступати об’єктом правовідносин, що дають можливість їх використання; мають бути внесені до певного кадастру.

Згідно з науковими даними Україна належить до найменш забезпечених водою держав у Європі, адже існує порушення пропорційності між попитом на воду та можливістю його задоволення як у кількісних, так і у якісних показниках. Лише близько 1 тис. м3 води на рік припадає на одного мешканця країни.

Зникнення та погіршення стану водного об'єкта може відбуватися як з природних, так і з антропогенних причин. Щодо останніх, то передумовами їх появи стали саме відсутність коштів для впровадження нових ресурсо- та енергозаощаджувальних, екологічно-безпечних технологій та здійснення ефективного технологічного регулювання. В умовах незалежності України сформувалася складна екологічна ситуація, що у свою чергу потребує усунення наступних недоліків:

1. Недосконале управління та охорона використання водних ресурсів з боку уповноважених державою органів;

2. Більшість нормативно правових актів щодо здійснення водоохоронної діяльності мають суто декларативний характер;

3. Відсутність ефективного механізму водокористування та водоохорони, низький рівень контролю та звітності, недостатнє фінансування;

4. Недостатня участь громадськості в процесі розроблення та прийняття рішень щодо використання, охорони та контролю за використанням водних ресурсів та виконання рішень [4, с. 64-65].

Хочу наголосити, що зникнення та погіршення стану водних об’єктів потребує рішучих дій, а саме – розробка програми щодо перешкоджання погіршенню та зникненню, створення механізмів задля забезпечення даної програми та здійснення належного фінансування з боку держави. Ще у серпні 2018 році був проведений круглий стіл «Проблеми екологічного стану малих річок України», де було розроблено Загальнодержавну програму відновлення та екологічного оздоровлення малих річок України. Учасники зробили висновок, що починати слід з малого – впровадження даної програми на місцевому рівні, у разі її успіху слід впровадити вже на обласному та державному рівнях. На жаль, інформація щодо впровадження даної програми відсутня. 

Зникнення водних об’єктів є досить поширеною проблемою у наші часи, особливу роль грають саме антропогенні чинники, що викликають дисфункцію в навколишньому природному середовищі, що у свою чергу, чинить негативний вплив на життя та здоров’я населення. Існує безліч проблем та недоліків, які необхідно усунути задля забезпечення водними ресурсами кожну людину, адже масове зникнення водних об’єктів може призвести до масштабної екологічної катастрофи. Тому не тільки держава за допомогою законодавчих важелів має врегулювати дану проблему, а й кожен підприємець, кожна людина має докласти максимум зусиль.

Література:

1. Водний кодекс України: 1995 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 (дата звернення 20.05.2020)

2. Лозанський В. Організаційні питання удосконалення правового і економічного регулювання відносин водокористування. Видавництво «Преса України».  1997. №11. С. 85-87.

3. Дембо Л.И. Основные проблемы советского водного законодательства Издательство Ленинградского гос. ун-та 1948. С. 135-137.

4. Хільчевський В.К. Основні засади управління якістю водних ресурсів та їхня охорона. Міністерство освіти та науки України Київський національний університет імені Тараса Шевченка: навчальний посібник. Київ, 2015. С. 51–65



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота