ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ВИБОРУ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ МЕТОДОМ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЇВ ВИБОРУ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ВІДХОДАМИ МЕТОДОМ ЕКСПЕРТНИХ ОЦІНОК

26.06.2020 12:45

[Секція 8. Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка]

Автор: Хандогіна Ольга Вадимівна, старший викладач кафедри інженерної екології міст, Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова


В процесі прийняття рішень щодо реформування системи управління відходами на регіональному та місцевому рівні, вибору сценаріїв, технологій поводження з відходами, особи, що приймають рішення, зазвичай користуються певними критеріями вибору тих чи інших траєкторій розвитку. Розуміння пріоритетних критеріїв, механізмів вибору варіантів поводження з відходами, та, за потреби, внесення коректив, є важливою передумовою для прийняття зважених системних рішень в даній сфері. 

Для цього було проведено дослідження найбільш значущих з точки зору фахівців та посадових осіб аспектів систем управління відходами з використанням методу експертних оцінок. Було визначено 37 індикаторів оцінки сценаріїв розвитку систем управління відходами, які об’єднано в 4 групи (економічні, соціальні та організаційні, екологічні, технічні). В якості експертів виступали представники органів місцевого самоврядування (голови селищних рад), спеціалісти компаній, що здійснюють господарську діяльність в сфері управління та поводження з відходами (перевізники, оператори полігонів), співробітники відділу поводження з відходами обласного департаменту екології та природних ресурсів.

Ступінь узгодженості експертів визначалась за коефіцієнтом конкордації Кендала [1], який показав середній рівень узгодженості. 

В результаті проведеного аналізу встановлено, що при виборі сценаріїв розвитку системи управління відходами в першу чергу розглядаються та приймаються до уваги фінансові та економічні критерії, зокрема інвестиційні затрати на впровадження методів та технологій поводження з відходами, загальна вартість та питомі витрати на одну людину, що проживає на території, яка буде обслуговуватись в рамках запропонованої системи. Найменш значущими є деякі екологічні фактори (рівень шуму, візуальний вплив об’єктів, умови транспортування відходів).

Ранжування груп критеріїв за методом середніх балів дозволило визначити їх пріоритетність для осіб, що приймають рішення (табл. 1). 




Загалом на місцевому рівні фінансові та економічні питання є найбільш вагомими та враховуються в першу чергу. В умовах обмеженого фінансування даної сфери такий підхід є абсолютно передбачуваним та зрозумілим. Разом з тим, планування та організація ефективних систем управління відходами потребує комплексного підходу та системного бачення, оскільки всі аспекти тим чи іншим чином пов’язані. Так, вибір технології, що спричиняє забруднення довкілля, призводить до погіршення стану здоров’я та якості життя, збільшення податкового навантаження (розміру екологічного податку за забруднення навколишнього середовища), тощо, і, врешті-решт, призводить до додаткових фінансових витрат та удорожчання системи управління відходами на місцевому та регіональному рівні.

Література:

1. Застело О.В. Аналіз методів визначення узгодженості думки групи експертів під час оцінювання рівня сформованості іншомовної комунікативної компетентності слухачів. Комп’ютер у школі та сім’ї. 2015. № 8. С. 18-22



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота