КЛАСТЕРИ ПОЛЬЩІ – ВЕКТОР РОЗВИТКУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КЛАСТЕРИ ПОЛЬЩІ – ВЕКТОР РОЗВИТКУ

20.07.2020 17:36

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Мищишин Ольга Львівна, аспірант кафедри економіки підприємства та інвестицій, Національний університет «Львівська політехніка»; Козик Василь Васильович, кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємства та інвестицій, Національний університет «Львівська політехніка»; Павелчак Тарас Ігорович, студент кафедри економіки підприємства та інвестицій, Національний університет «Львівська політехніка»; Завербний Андрій Степанович, доктор економічних наук, доцент, доцент кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності, Національний університет «Львівська політехніка»


Сучасний світ, чітко орієнтований на інновації та різні форми прогресу, динамічний розвиток економік та суспільств, все частіше асоціюється із співробітництвом і кооперацією. Великої популярності та визнання набувають також різні форми територіального співробітництва, в т.ч. транскордонне співробітництво. Міста, громади та регіони свідомо намагаються створити свої конкурентні переваги та привабливу пропозицію, пристосовуючи їх як до потреб і уподобань внутрішніх клієнтів, тобто мешканців та місцевих підприємств, так і до очікувань зовнішніх клієнтів, таких як туристи чи інвестори. Більше того, доступні в межах Європейського Союзу програми та системи підтримки призвели до зміни так званих «центрів прийняття рішень», які колись знаходились в центрах міст, а тепер локалізовані у конкретних регіонах. Це позитивно вплинуло на розвиток цих регіонів, а також стало каталізатором транскордонного співробітництва та сприяло розвитку інтеграційних процесів в прикордонних районах.

Транскордонні регіони, однорідні з точки зору географії та природи, історично та економічно пов’язані, розташовані в прикордонній смузі та перетинаючи хоча б один кордон, в даний час стають ареною розвитку інноваційних форм міжгалузевого партнерства, яке зазвичай бере свій початок із спільних проектів Європейського Союзу, але з часом мають шанс трансформуватися в довготривалі та постійні інституційні форми співпраці, зокрема, такі як транскордонні кластери [1].

Кшиштоф Кристовський, віце-президент роботодавців Республіки Польща (найстарішої організації, що об’єднує роботодавців у Польщі), президент Асоціації роботодавців «Польські кластери», президент Асоціації роботодавців «Федерація авіаційних фірм», президент Сілезького авіаційного кластеру, а з 2020 року обраний віце-президентом Європейського кластерного альянсу, маючи значний досвід в цій сфері, на сьогоднішній день акцентує увагу на ключовій ролі кластерів в економічному відродженні єдиного європейського ринку у напрямку «зеленого» та цифрового майбутнього континенту [2]. Він говорить про те, що кластери Польщі є практиками бізнесу, які співпрацюють з компаніями. Вони підключають понад 120 000 організацій, в яких працює приблизно 20 відсотків населення Європейського Союзу. Польські кластери, мабуть, є найбільш ефективною формою підтримки підприємств, включаючи малі та середні підприємства, адже вони є гнучкими, дешевими та «спритними» організаціями. Кластери представляють усі галузі європейської економіки, але не є суто галузевими.

З огляду на свій мережевий характер кластери Польщі спільно проводять багато міжгалузевих проєктів між підприємцями та вченими з різних країн-членів Європейського Союзу, і таким чином, виступають найбільш проєвропейським рухом в економічній сфері. Кластери – це також найкращий інструмент інтеграції науки з економікою, що не лише функціонують на стику цих двох сфер, але й включають ці групи у свій рух. Це велика сила, яка досі застосовувалася набагато нижче своїх можливостей і має потужний потенціал для одночасного керування великими групами компаній з різних секторів з метою пошуку шляхів покращення ситуацій й допомоги в кризових умовах сучасного суспільства.

Зараз настав час кластерам стати відповідальними за здійснення промислової політики Європейського Союзу. Це може бути «зелена» економіка, діджиталізація, галузь 4.0 і навіть європейський авіаційний та оборонний сектор. Кластери Польщі прагнуть бути партнером Європейської комісії майже на рівні з великими корпораціями, розуміючи при цьому, що Європейська Комісія спрямовуватиме державні гроші саме туди, де вони будуть примножені на партнерство з «приватними грошима» та принесуть «приватні інвестиції».

Кластери Польщі відкриті для Програми спільних кластерних ініціатив, але, беручи до уваги нові обставини та стратегію наступного покоління, така кластерна ініціатива повинна бути значно більшою та краще фінансуватися, ніж планувалося спочатку. Незважаючи на те, що в Польщі активно діє як на національному, так і на глобальних ринках ряд кластерів, проте з’являються нові вектори їх розвитку – потрібно приділяти більше відповідальності, більше довіри, і тоді можна буде досягти більшого результату як для Республіки Польща, так і для Європи загалом.

Література:

1. Howaniec, H.і Kurowska-Pysz, J., 2014. Klaster jako instrument rozwoju polsko-słowackiej współpracy transgranicznej, Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Biznesu w Dąbrowie Górniczej. https://depot.ceon.pl/handle/123456789/5616. 

2. Krystowski, K., 2020. Dlaczego klastry powinny być rozszerzone? https://klastrypolskie.pl/news/wywiad-dlaczego-klastry-powinny-byc-rozszerzone-,375.htm.  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота