ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПРОБАЦІЇ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ ПРОБАЦІЇ

25.09.2020 20:02

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Христич Ірина Петрівна, аспірант кафедри кримінального права та кримінології, Університет державної фіскальної служби України


З метою мінімізації названих ризиків в України з 2015 року запроваджено пенітенціарну пробацію, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про пробацію» полягає в підготовці осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, до звільнення з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання. Для вирішення окреслених питань та визначення механізму взаємодії в процесі виконання завдань пенітенціарної пробації Міністерством юстиції України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством внутрішніх справ України підписано спільний наказ від 03.04.2018 року № 974/5/467/609/280 «Про затвердження Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб’єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк». Зазначений нормативний акт надає можливість консолідації дій усіх зацікавлених державних органів у наданні допомоги особам, які звільняються з місць позбавлення волі.

Не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку покарання засудженого, під час підготовки засудженого до звільнення, адміністрацією установи виконання покарань здійснюється моніторинг проблемних питань засуджених, які готуються до звільнення, та їхніх можливих потреб після звільнення. Залежно від отриманої інформації про потреби засудженого, з’ясувавши його наміри та прийнявши відповідну заяву, адміністрація установи виконання покарань надсилає до органу пробації відповідні повідомлення-запити.

Отримавши таке повідомлення-запит, персонал органу пробації вживає заходів щодо його відпрацювання в безпосередній взаємодії з органами місцевого самоврядування, суб’єктами соціального патронажу за обраним засудженим місцем проживання і сприяє засудженим, які готуються до звільнення, у: визначенні намірів щодо місця проживання після звільнення; працевлаштуванні працездатних осіб працездатного віку; влаштуванні до спеціалізованої установи для звільнених осіб, іншої установи (закладу) соціальної підтримки (догляду), закладу для бездомних осіб), закладів соціального обслуговування; наданні соціальних послуг; госпіталізації до закладів охорони здоров’я; вирішенні інших проблемних питань. Про результати проведеної роботи уповноважений орган з питань пробації сповіщає установу виконання покарань.

Отже, пенітенціарна пробація відіграє важливу роль у сприянні соціальній адаптації та інтеграції у суспільство звільнених громадян, що є провідним чинником зниження рівня злочинності [1].

У свою чергу, професори В. В. Голіна та І. С. Яковець зазначають, що на сучасному етапі становлення України як правової держави особливу увагу слід приділяти забезпеченню нормального існування осіб, що відбули покарання, оскільки відома певна залежність злочинності в цілому від злочинності осіб які відбули покарання, яка зараз викликає особливе занепокоєння у суспільстві [2, с. 6]. Так, на наш погляд, саме держава повинна взяти на себе головну роль у здійсненні соціально-виховних заходів осіб, які ступили на злочинний шлях. Також, можна погодитись з думкою А. О. Джужи, що для осіб які винили кримінальне правопорушення, моральні та правові принципи більше не є «непорушною цінністю життя». Зростає кількість безробітних, на базі яких формуються нові маргінальні середовища. Особи такого середовища чекають, що держава в більшій мірі братиме на себе виховну роль [3, с. 80-87]. Водночас, процес входження України до Європейського союзу, передбачає, зокрема, імплементацію європейських стандартів і підходів до забезпечення прав не тільки осіб, що відбули покарання, але і тих, що залишаються у місцях несвободи.

Література:

1.Електронний ресурс: http://www.probation.gov.ua/?page_id=136 (дата звернення 14.09.2020)

2. Голіна В. В., Яковець І. С. Кримінологічні проблеми попередження злочинності неповнолітніх у великому місті: досвід конкретносоціололгічного дослідження : монографія. Харків : Право, 2006. 292 с. 

3. Джужа А. О. Віктимологічні заходи запобігання дитячому наркотизму. Вісник кримінологічної асоціації України. Київ, 2017. Вип. 3 (17). С. 80–87.

________________

Науковий керівник: Мудряк Тамара Олександрівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримінального права та кримінології Університет державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота