СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМАТИКА ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

СТРАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМАТИКА ЗАКОНОДАВЧОГО ВИЗНАЧЕННЯ

26.10.2020 10:10

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Когут Денис Віталійович, магістр другого року навчання, юридичного факультету Західноукраїнського національного університету


Найбільш усталеним у науковій літературі є погляд на суспільні відносини як на стабільні, стійкі, такі, що повторюються, моменти спільної діяльності людей у найрізноманітніших проявах. Саме тому предметом правового регулювання є закріплена в нормах права існуюча стабільна структура людської діяльності. Результатом такої діяльності є формування різного роду суспільних відносин, в основі яких реалізуються потреби, інтереси та цілі учасників людської діяльності, неоднорідність складу учасників, специфічність предмета і засобів діяльності, інші характерні особливості та прояви соціальних зв’язків між членами суспільства.

Страхові відносини у сфері господарювання знаходять свій безпосередній прояв через страхову діяльність, яка характеризується специфікою мети здійснення, особливістю суб’єктного складу та специфічністю умов її реалізації.

Суспільні відносини щодо захисту майнових інтересів зацікавлених осіб шляхом формування страхових фондів, які забезпечують захист майнових інтересів суб’єктів господарювання та фізичних осіб, можуть бути забезпечені виключно за рахунок нормального функціонування страхової діяльності, [1, с. 62] яка упорядковує процес соціального регулювання страхових відносин, що здійснюється суспільством як органічною системою за допомогою соціальних норм (у тому числі норм права).

Теорія страхової діяльності є однією з існуючих у науковій літературі концепцій, яка визначає сутність страхування як діяльність страхових організацій щодо компенсації збитку, що виникає у страхувальників при настанні певних обставин (страхових випадків), передбачених законом або договором, шляхом здійснення виплат із страхового фонду, сформованого із внесків останніх [2, с. 13].

Прихильниками вказаного наукового напряму в різні часи були К. Г. Воблий, А. Манес, В. Р. Ідельсон, А. Вагнер, В. В. Шахов. Вказана теорія не позбавлена вад, проте заслуговує на увагу, адже розглядає страхування не лише як вид певного галузевого зобов’язання, проте має свої недоліки з огляду на звужене розуміння сутності страхових відносин.

Незважаючи на те, що у правовій системі України існує інститут страхування, більшість норм якого стосуються питань здійснення суб’єктами страхової діяльності даного виду господарювання, відсутність поняття страхової діяльності є прогалиною, на що вже було звернено увагу в науковій юридичній літературі. З цієї причини вже тривалий час між науковцями точаться суперечки з приводу того, що саме являє собою страхова діяльність (справа).

Питання щодо необхідності визначення поняття страхової діяльності, і перш за все його співвідношення з такою науковою категорією, як страхування, є давньою науковою дискусією, яка і на сьогодні не втратила своєї актуальності. Слід звернути увагу, що фахівцями були зроблені спроби визначити межі страхової діяльності, ті елементи, з яких вона складається, та надати цьому явищу загального розуміння.

Починаючи з першої чверті ХХ ст., вчені-економісти намагалися вивести єдине на той час поняття «страхування» як категорії економічної, і надавали своїм визначенням деяких елементів, що притаманні страхуванню як виду господарської діяльності. Науковці - як юристи, так і економісти -розуміючи, що проблема визначення науково обґрунтованого поняття страхової діяльності є актуальною, пропонують законодавчо більш точно визначити саме поняття «страхування», причому в його різних значеннях (розуміннях): з економічної точки зору, з господарсько-правових та цивільно- правових позицій, з точки зору фінансово-правової науки тощо [4, с. 36].

Вказану теоретико-практичну проблему багато в чому генерує чинне страхове законодавство України. Поняття страхування на сьогодні міститься у двох нормативно-правових актах. У Законі України «Про страхування» страхування визначається лише як вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Стаття 352 Господарського кодексу України «Страхування у сфері господарювання» (далі – ГК України) визначає страхування як діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), пов’язану з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Таким чином, у ч. 1 ст. 352 ГК України під страхуванням розуміється особливий вид господарської (страхової) діяльності з надання страхових послуг шляхом захисту майнових інтересів страхувальників (фізичних або юридичних осіб) за рахунок спеціально створених грошових фондів (страхових резервів).

Зрозуміло, що ситуація з наявністю в законодавчому масиві України двох різних за змістом понять, що позначені одним терміном, не відповідає вимогам законодавчої техніки. 

Наведені статті вітчизняного законодавства під одним терміном «страхування» позначають різні аспекти одного явища. Спільним елементом у наведених визначеннях є лише призначення страхування – захист майнових інтересів учасників, який забезпечується саме завдяки наявності в суспільстві особливого виду господарювання – професійної страхової діяльності, яка виконує важливі соціальні функції, у процесі якої зазначені відносини реалізуються безпосередньо і яка є особливим видом господарської діяльності.

Згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку, є некомерційною господарською діяльністю.

Отже, огляду на викладене слід наголосити, що страхову діяльність, залежно від мети її здійснення, можна класифікувати за двома видами:

1) господарська страхова комерційна діяльність (підприємництво), яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку;

2) господарська страхова некомерційна діяльність, що може здійснюватись і без зазначеної мети.

Література:

1. Сильченко Н. В. Проблемы предмета правового регулирования. Государство и право. – 2014. – № 12. – с. 62.

2. Белых В. С. Страховое право / В. С. Белых, И. В. Кривошеев. – М. : НОРМА, 2002. – с. 47.; Страхування / [під ред. С. С. Осадець]. – К. : КНЕУ, 1998. – с. 13.;

3. Пацурія Н. Б. Правове регулювання страхової справи в Україні (організаційно - правовий аспект): дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.04 / Н. Б. Пацурія. – К., 2000. – с. 27.

4. Глушко Г. М. Ключевой вопрос в страховании / Г. М. Глушко // Страховое ревю. – 1997. – № 8. – с. 36

5. Про страхування : Закон України від 7 березня 1996 року / Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 78.

6. Господарський кодекс України : від 16 січня 2003 року / Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

__________________

Науковий керівник: Шевчук Оксана Романівна, кандидат юридичних наук, доцент, Західноукраїнський національний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота