ПРАВОВИЙ СТАТУС КРИПТОВАЛЮТ В КРАЇНАХ-СУСІДАХ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВИЙ СТАТУС КРИПТОВАЛЮТ В КРАЇНАХ-СУСІДАХ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

23.11.2020 13:59

[Секція 7. Господарське право. Господарське процесуальне право. Фінансове право. Банківське право]

Автор: Рогозін Денис Андрійович, студент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Відносно нещодавнім явищем для сьогоденної економіки є поява так званих криптовалют, як можливої альтернативи вже існуючим засобам грошового обігу. Ця подія хвилює далеко не лише спеціалістів у галузі економіки, але й простих пересічних громадян – активних користувачів сучасних фінансових послуг в умовах існування всесвітньої мережі Інтернет. Необхідність дослідження істинної природи криптовалют та пошуку раціональних шляхів до її правового регулювання зумовлюється постійно зростаючим обсягом ринку їхнього обігу. Так за даними дослідження «Розвиток ринку криптовалют: метод Херста» авторства Михайлова А. Ю., станом на вересень минулого року загальна капіталізація ринку криптовалют складала майже 221 мільярд доларів, а вже за рік, у вересні 2020 року, складає майже 400 мільярдів доларів. Тобто порівнюючи дані із різницею всього в один рік, бачимо зростання обсягів ринку криптовалют у 2 рази, і все це незважаючи на коронавірусну кризу та обвал ринків у березні цього року. Наразі правове регулювання обігу криптовалюти в Україні знаходиться у «підвішеному» стані: зареєстровано декілька законопроектів, внесені зміни до ряду нормативно правових актів, але всього цього недостатньо для усестороннього регулювання даної галузі. Втім, слід відмітити позитивні просування на даному шляху: у прийнятому у грудні 2020 року Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» зафіксовано законодавче визначення поняття «віртуальний актив», що закладає потужне підґрунтя для розвитку зазначеної галузі. Згідно із положеннями Закону, під даним поняттям слід розуміти цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей [1, 2].

Найнадійнішим джерелом, що може надати ідеї для подальшого правильного регулювання у площині вітчизняного законодавства, є аналіз досвіду наших сусідів у цій сфері, який і буде здійснено у даній роботі. 

Потужним підґрунтям для дослідження зазначеної теми послугували роботи ряду вчених. Серед них наукові праці Кудряшової Е.В., Бабіної К.І., Усоського В.М., Бабкіна О.В., Володіної Н.В. та інших вчених.

В першу чергу слід розібратися із істинною сутністю досліджуваного явища. Так криптовалюти являють собо не що інше, як децентралізовану відкриту пірингову мережу, в основі якої лежать методи криптографічного шифрування. Особи, що використовують ресурси своїх комп’ютерів для обробки інформації, що стосується криптовалютних транзакцій, тим самим підтримують працездатність усієї мережі, а у якості винагороди за це отримують визначену кількість цієї самої криптовалюти. Зберігаються криптовалюти в електронному вигляді та передаватися можуть виключно в рамках децентралізованої мережі. Крім того, слід наголосити на тому, що усі транзакції знаходяться у відкритому доступі, а учасники замість імен використовують унікальні цифрові коди, що їх замінюють. Отже, з’ясувавши сутність такого явища, як криптовалюта, перейдемо до безпосереднього аналізу її законодавчого регулювання країнами-сусідами України. 

Безспірно, аналізуючи правові доробки країн-сусідів України у цій сфері, очевидним стає те, що флагманом даної галузи виступає Республіка Білорусь. У 2018 році Президентом Білорусі був підписаний декрет № 8 «Про розвиток цифрової економіки». Документ встановлює умови для всебічного використання криптовалюти, а також запроваджує податкові пільги для криптовалютних операцій. Так згідно із положеннями декрету, юридичні особи-резиденти та нерезиденти Республіки Білорусь отримали право володіти криптовалютою та розміщувати власні блокчейн-активи через резидентів Парку високих технологій Білорусі, а також купувати та відчужувати цифрові активи, здійснювати із ними операції через спеціалізовані біржі. Фізичні особи ж були наділені правом вільно вести майнінг, купувати, обмінювати та відчужувати криптовалюту за білоруські рублі та електронні гроші. Слід також відмітити, що згідно із положеннями декрету, особи отримали право вільно дарувати та заповідати свої цифрові активи. Така діяльність фізичних осіб із криптовалютою не визнається підприємницькою та до 1 січня 2023 року не підлягає оподаткуванню [3].

На особливу увагу також заслуговує нещодавно прийнятий у Республіці Польща закон щодо оподаткування доходів від продажу криптовалюти. Закон розмежовує децентралізовані криптовалюти та централізовані віртуальні гроші, а також визначає податковий режим, який застосовується для кріптовалютної торгівлі та майнінгу. Головною мета закону було спростити та прояснити процедури декларування та сплати податків на доходи від операцій з криптовалютою. Положення закону застосовуються до оподаткування як фізичних, так і юридичних осіб. Основна позиція законодавця полягає в необхідності декларування доходів від транзакцій з віртуальними валютами як частини оподатковуваного доходу фізичних осіб та компаній. Сюди входять кошти, виручені від продажу криптовалюти на біржах та інших торгових платформах, а також від позабіржових угод на нерегульованому ринку. Доходи від продажу за криптовалюту товарів, послуг та отримані від майнінгу вважаються прибутком від приросту капіталу. Обмін криптовалюти, згідно положень закону, податком не обкладається. Майнери криптовалюти також будуть платити податки з прибутку, однак режим оподаткування буде визначатися в залежності від характеру їх економічної діяльності. Якщо майнер працює на себе, він буде платити податки на прибуток від продажу видобутої криптовалюта. Якщо ж майнер працює на інших осіб або організації за трудовим договором, податком буде обкладатися сума його заробітної платні [4].

Позиції інших країн, що межують із Україною залишаються вкрай консервативними. Так уряди Словаччини, Угорщини, Росії та Молдавії не розцінюють криптовалюти, як законні платіжні засоби.

Отже, проаналізувавши ситуацію із правовим регулюванням обігу криптовалют у країнах-сусідах України, можна зробити висновок, що більш-менш врегульованою ця галузь є лише на території Республіки Білорусь та Республіки Польща. Беручи до уваги все найкраще із досвіду наших сусідів, в Україні неодмінно повинен бути прийнятий закон про віртуальні цифрові активи, який би вивів з тіні мільярди неоподатковуваних донині гривень. 

Література: 

1. Михайлов А. Ю. Развитие рынка криптовалют: метод Херста //Финансы: теория и практика. – 2020. – Т. 24. – №. 3.

2. Закон України № 361-IX "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" [Електронний ресурс] // Голос України. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361-20#Text.

3. Декрет Президента Республики Беларусь № 8 от 21 декабря 2017 г. "О развитии цифровой экономики" [Електронний ресурс]. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: http://president.gov.by/ru/official_documents_ru/view/dekret-8-ot-21-dekabrja-2017-g-17716/.

4. Ustawa z dnia 23 października 2018 r. o zmianie ustawy o podatku dochodowym od osób fizycznych, ustawy o podatku dochodowym od osób prawnych, ustawy - Ordynacja podatkowa oraz niektórych innych ustaw [Електронний ресурс] // Sejm Rzeczpospolitej Polskiej. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20180002193.

________________

Науковий керівник: Овчаренко Анастасія Сергіївна, кандидат юридичних наук, асистент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота