ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАКТИКИ ЄСПЛ ПРИ ВИРІШЕННІ ЗЕМЕЛЬНИХ СУДОВИХ СПОРІВ - Наукові конференції

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ВИКОРИСТАННЯ ПРАКТИКИ ЄСПЛ ПРИ ВИРІШЕННІ ЗЕМЕЛЬНИХ СУДОВИХ СПОРІВ

25.11.2020 20:59

[Секція 6. Екологічне право. Земельне право. Аграрне право]

Автор: Палійчук Володимир Богданович, студент ІІ курсу ОР "Магістр" Інституту права, Київського національного університету імені Тараса Шевченка


З метою дотримання ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ) уже стали важливим елементом великої кількості судових рішень щодо земельних спорів. Суди усіх інстанцій охоче застосовують при розгляді земельних спорів як Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, так і практики ЄСПЛ [1].

Безумовно, гармонізація тлумачення змісту основоположних прав людини та юридичних принципів є важливою для усталеності судової практики щодо земельних спорів. Водночас, досі точаться дискусії щодо найбільш проблемних питань застосування практики ЄСПЛ, які і будуть предметом цієї доповіді.

• Щодо рішення ЄСПЛ як прецедента

На питання щодо того, чи є практика ЄСПЛ прецедентом, звертає увагу у своїх працях Коваленко Т.О. Фактично не погоджуючись із позицією А.О. Селіванова, який розглядає практику ЄСПЛ як класичне прецедентне право, основою якого є принцип "ratio decidendi", вчена доречно зазначає, що рішення ЄСПЛ не можуть бути прецедентами в традиційному розумінні цього слова (як воно використовується в англійській доктрині). Водночас,  практика ЄСПЛ розглядається як особливий вид прецеденту – інтерпретаційно-правовий, який означає офіційне загальнообов'язкове для використання в майбутньому тлумачення уповноваженим органом змісту тієї чи іншої норми [3, с. 83-84].

Додатковим аргументом на захист позиції, що рішення ЄСПЛ не є класичними прецедентами, є постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (надалі – КЦС ВС) від 28.05.2020 у справі № 367/3554/17 (код: 89518761). У вищезазначеному судовому рішенні КЦС ВС зазначив:

"Отже, обставини справи «Стретч проти Сполученого Королівства» та справи, яка переглядається, істотно різняться, а тому висновки щодо справедливої рівноваги між інтересами суспільства і особи в кожній з цих справ не можуть бути тотожними, а висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» не може бути безумовним прецедентом при розгляді справи, яка переглядається" [5].

• Щодо необхідної кількості рішень, які будуть свідчити про усталену практику тлумачення

Окрема увага також приділяється питанню того, що саме можна вважати цим специфічним прецедентом: одну справу чи певну сукупністю справ з одного і того ж питання. За результатами аналізу вітчизняної судової практики у сфері земельних спорів можна свідчити про те, що в переважній більшості випадків суди касаційної інстанції при застосуванні тієї чи іншої позиції ЄСПЛ використовують кілька справ, які розглядалися в ЄСПЛ. 

Так, наприклад, застосовуючи принцип "належного урядування" при вирішенні земельних спорів Верховний Суд часто використовує кілька рішень (зокрема, у справі "Стретч проти Сполученого Королівства" і у справі "Рисовський проти України"). Про вищезазначене свідчать постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (надалі – КЦС ВС) від 11.11.2020 у справі № 587/1464/17 (код: 92973113), від 28.07.2020 у справі № 369/11847/17 (код: 90985819), від 03.06.2020 у справі № 369/4085/16-ц (код: 90021385). 

Водночас, такий підхід не є універсальним, оскільки не поодинокою є практика застосування лише одного рішення ЄСПЛ. Так, про це свідчать постанова КЦС ВС від 08.04.2020 у справі № 359/3280/16-ц (код: 88667234) та постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 916/1837/18 (код: 87868357).

• Щодо застосування рішень у справах без участі України

Також в контексті застосування рішень ЄСПЛ у земельних спорах виникає питання щодо того, які саме рішення підлягають застосуванню. Наприклад, чи можливе застосування рішень у справах, де сторонами були іноземці та інші держави? 

Зважаючи на значну кількість вітчизняної судової практики з цього питання, можна без жодних сумнівів стверджувати, що застосуванню підлягають не тільки рішення у справах за участю України. Так, наприклад, часто судами касаційної інстанції при вирішенні земельних судових спорів застосовуються позиції ЄСПЛ у справах "Стретч проти Сполученого Королівства", "Золотас проти Греції", "Капітал Банк АД проти Болгарії", "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини", "Перес проти Франції" та низка інших.

Більше того, для отримання відповіді на це питання можна додатково звернутися до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 22.04.2016. Так, відповідно до цього листа суди при здійсненні судочинства використовують практику ЄСПЛ з "будь-якої справи, що перебувала в його провадженні" [2].

• Щодо застосування рішень без офіційного перекладу

Окремою проблемою застосування практики ЄСПЛ є відсутність офіційного перекладу рішень [4]. Якщо мова йде про справи, в який Україна не була стороною, то таких рішень більшість, що істотно ускладнює використання цього джерела права при вирішенні земельних спорів. Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" для цілей посилання на рішення та ухвали ЄСПЛ суди використовують переклади текстів рішень, які надруковані у відповідних юридичних виданнях відповідно до ст. 6 Закону. 

Незважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 18 вищезазначеного Закону у разі відсутності перекладу рішення чи ухвалу ЄСПЛ суд може використовувати оригінальний текст, якість власного перекладу підлягає сумніву. Більше того, такий самовільний переклад позицій ЄСПЛ може згодом призвести до видозмінення первинного тлумачення того чи іншого принципу при його застосуванні судом.

Отже, беручи до уваги все вищезазначене, навіть зараз залишається проблемним питання належного застосування практики ЄСПЛ українськими судами при вирішенні земельних спорів. Водночас, не можна ігнорувати той факт, що навіть за цих умов такі рішення ЄСПЛ як "Зеленчук і Цицюра проти України", "Стретч проти Сполученого Королівства", "Рисовський проти України", "Борщевська проти України", "Пономаренко проти України", "Бочан проти України" та низка інших є усталеним джерелом права при вирішенні земельних спорів у вітчизняних судах.

Література:

1. Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" [Електронний ресурс]. – 2006. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15.

2. Інформаційний лист Вищого господарського суду України [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://www.arbitr.gov.ua/news/2296/.

3. Коваленко Т. О. Практика Європейського суду з прав людини як джерело земельного права України / Тетяна Олександрівна Коваленко. // Юридична Україна. – 2016. – №11. – С. 82–88.

4. Монаєнко А. Застосування практики ЄСПЛ та суду ЄС на прикладі адміністративного судочинства [Електронний ресурс] / А. Монаєнко, К. Смирнова // Юридична газета. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/zastosuvannya-praktiki-espl-ta-sudu-es-na-prikladi-administrativnogo-sudochinstva.html.

5. Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 367/3554/17.


________________

Науковий керівник: Марченко Світлана Іванівна, кандидат юридичних наук, доцент, Інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота