МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ РІВНЯ СУТТЄВОСТІ В АУДИТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ РІВНЯ СУТТЄВОСТІ В АУДИТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

25.11.2020 21:25

[Секція 4. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит]

Автор: Матковська Діана Анатоліївна, студентка факультету фінансів та обліку, Київського Національного торговельно-економічного університету


Суттєвість – одне із основоположних понять в аудиторській практиці, оскільки саме суттєвість супроводжує аудитора з моменту визначення виду, об’єму і строку здійснення аудиторських процедур і формування аудиторського висновку. Метою аудитора є в процесі встановлення рівня суттєвості помилок допущених при складанні фінансової звітності, підтвердити або заперечити її достовірність. Крім цього, важливість цієї дефініції обумовлена також нагальною потребою відображення виправлень у фінансовій звітності через допущені помилки при її складанні. Оскільки для коректних правок допущених помилок у фінансовій звітності недостатньо ідентифікувати її, але і потрібно визначити її суттєвість. Адже положення МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» застосовуються тільки до суттєвих статей.

Міжнародний стандарт аудиту 320 (далі - МСА320) не містить конкретно сформульованого визначення поняття «суттєвість», але водночас зазначено, що викривлення, а також упущення інформації сприймаються як суттєві в тому випадку, якщо вони можуть вплинути на економічні рішення користувачів, які ґрунтуються на даних фінансової звітності. Розглянемо сутність поняття «суттєвість» більш ґрунтовно (табл. 1).




Узагальнюючи визначення, наведені в нормативно-правових актах, поняття «суттєвість» розглядається переважно як:

- один з принципів бухгалтерського обліку;

- одна з основних вимог до фінансової звітності;

- характеристика якості облікової інформації.

Однак, з огляду на той факт, що суттєвість показника залежить від деякого набору факторів (таких, як оцінка показника або його відносного розміру, характеру показника і конкретних причин його виникнення), на мою думку, визначення суттєвості, яке наведене в вітчизняних нормативних документах, необхідно доповнити інформацією про те, що на суттєвість впливає не тільки розмір тієї чи іншої статті, а й її характер. Отже, суттєвість це досить широке поняття, яке слід розглядати і як один з принципів бухгалтерського обліку, і як важливу вимогу, що пред'являється до фінансової звітності, і як характеристику якості облікової інформації, яка визначає здатність останнього впливати на прийняття рішень користувачів фінансової звітності.

Згідно зі змістом терміну «суттєвість», основними факторами при оцінці

суттєвості статті звітності можуть бути:

- кількісна характеристика статті;

- якісна характеристика статті;

- її природа;

- комбінація цих трьох чинників.

Отже, критеріями суттєвості є її кількісні та якісні характеристики, значимі для користувачів такої інформації. Розглянемо кожну із зазначених характеристик.

З позиції кількісної оцінки суттєвості вона може бути визначена в абсолютних або відносних показниках. Ухвалення абсолютного значення суттєвості використовується на практиці дуже рідко. На практиці ж найбільш популярним є встановлення рівня суттєвості в відносних показниках від базових значень, тобто у відсотках або частках. Рівні суттєвості в відносних показниках можуть бути встановлені як в вигляді точкових (наприклад, 3%, 5%), так і у вигляді діапазонних значень (наприклад, 3-5 %%).

Беручи до уваги практику визначення порогу суттєвості, варто відзначити, що ні в стандартах МСФЗ, ні стандартах GAAP USA не вказані жодні конкретні цифри щодо того, яка зі статей є суттєвою. Визначення такої межі – це виключно проблема думки аудитора, хоча б на підставі тієї обставини, що сам термін «суттєвість» включає в себе як кількісні, так і якісні компоненти аналізу. Потрібно зауважити, що окремі кількісні показники, що згадуються в стандартах МСФЗ, жодним чином не є індикаторами рівня суттєвості в тому значенні, про яке йдеться в Концептуальних засадах МСФЗ (Framework). Наприклад, в МСФЗ 8 ці граничні пороги дані для логічного почергового розкриття однотипної інформації за сегментами усіма підприємствами в порівнянній і зручному для сприйняття форматі - для уникнення випадків, коли, наприклад, дві схожі і за структурою, і за видом діяльності організації можуть розкривати абсолютно різну кількість статей звітності: одна - 3, а інша – 33.

Більш глибоко в порівнянні з МСФЗ, питання визначення рівня суттєвості розкриті в Міжнародних стандартах аудиту (International Standards on Auditing, ISA), тому що аудиторам ці положення потрібні безпосередньо для виконання їх основної роботи. В аудиторській практиці розмір суттєвості може бути знайдений двома методичними шляхами:

1) дедуктивний, який полягає у визначенні загальної величини допустимого загального рівня суттєвості і подальшого її розподілу між статтями звітності;

2) індуктивний - спочатку визначається істотність окремих статей звітності, а потім на підставі підсумовування всіх оцінок розраховується загальна істотність в цілому.

Крім цього теорія аудиту та його закордонна практика має в своєму арсеналі кілька методичних прийомів розрахунку суттєвості при аудиті звітності, методологія яких представлена в таблиці 2.







Як показує практика, єдине процентне значення суттєвості не можна застосовувати для всіх суб'єктів господарювання. Тому деякі вчені схиляються до думки, що рівень суттєвості повинен визначатися розрахунково:




де С - відсоток суттєвості; 

ГО - грошовий оборот по рахунках бухгалтерського обліку за звітний період (за даними підсумкового рядка оборотно-сальдової відомості); 

СБ – сальдо балансу на кінець звітного періоду. 

Недоліком вищенаведеної формули є те, що при будь-яких кількісних значеннях грошового обороту і сальдо балансу рівень суттєвості завжди перевищує 3%, проте не завжди доцільно встановлювати істотність помилок на такому рівні.

Навіть з огляду на існуючі можливості застосування загальноприйнятої практики, все одно в кожному окремо взятому випадку визначення рівня суттєвості залишається досить складним індивідуальним процесом при кожному складанні фінансової звітності за МСФЗ і подальшому аудиті за стандартами МСА. Вирішення цього завдання вимагає застосування високопрофесійних думок, які використовуються в моделях при визначенні індивідуальної суттєвості.

Список використаних джерел:

1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової звітності» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_013#Text 

2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_020#Text 

3. Міжнародний стандарт аудиту 320 «Суттєвість в аудиті»

4. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#Text 

5. Новіченко Л. С. Актуальні питання визначення суттєвості в аудиті. Економіка та держава. 2020. № 6. С. 122–125. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.6.122 

6. Чопляк Є. І. вплив фінансових показників на визначення межі суттєвості в аудиті. Бізнес-аналітика в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю: матер. IV міжнар. наук.-практ. конф. 2017. С. 212-214

________________

Науковий керівник: Роздобудько Валерій Васильович, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний торговельно-економічний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота