ПРИВІД ЯК ЗАХІД ПРИМУСУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРИВІД ЯК ЗАХІД ПРИМУСУ В ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

24.03.2021 19:34

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Дяків Роман Васильович, слухач Центру післядипломної освіти, заочного і дистанційного навчання, Львівський державний університет внутрішніх справ


Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються у визначених кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ст. 143 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України)). 

Заходи процесуального примусу, як і будь-які інші заходи державного примусу, тісно пов’язані з обмеженням прав і свобод. Вони є формою цивільно-процесуальної відповідальності учасників процесу за невиконання процесуальних обов’язків. Заходи процесуального примусу застосовуються судом з метою припинення правопорушення, а також для стимулювання учасників цивільного процесу, щодо виконання ними своїх процесуальних обов’язків.

Стаття 144 ЦПК України визначає, що заходами процесуального примусу є: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

Привід полягає в примусовому супроводжені працівником органу Національної поліції особи, щодо якої він застосовується, до зали суду з відшкодуванням в дохід держави витрат на його здійснення.

Привід може застосовуватися лише до свідка, протиправність дій якого полягає у порушенні встановленого у ст. 69 ЦПК України обов’язку з’явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані як свідки (ст. 70 ЦПК України), а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, особи з інвалідністю I і II груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей з інвалідністю.

Привід може застосовуватися за наявності певних умов. Як зазначає В.І. Бобрик, до таких умов слід віднести: свідка належним чином повідомили про час і місце судового засідання; він не з’явився в судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини своєї неявки; він не підпадає під категорію осіб, до яких не дозволено застосовувати цей захід [1, с. 20].

Особа повинна бути належним чином викликана до суду судовою повісткою або сповіщена про час та місце судового засідання за допомогою телеграми, факсимільного повідомлення, інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Особа вважається належним чином сповіщеною, якщо вона отримала повістку за п’ять днів до судового засідання.

До поважних причин неприбуття у судове засідання можна віднести хворобу особи, яка підтверджується відповідною довідкою медичної установи, надзвичайні події природного, техногенного та іншого характеру, які мають певне підтвердження тощо). Також причиною неприбуття у судове засідання може бути інша поважна причина, наприклад особистого характеру, про яку особа, участь якої визнана обов’язковою, повинна повідомити заздалегідь.

Привід свідка до суду здійснюється за ухвалою суду, у якій має бути зазначено ім’я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід у суд передається для виконання до відповідного органу Національної поліції України за місцем провадження у справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.

Керівник органу Національної поліції, після отримання з суду належним чином засвідчену копію ухвали про привід особи, призначає виконавця з числа підпорядкованих йому осіб. Частина 5 ст. 147 ЦПК України, покладає на виконавця ухвали про привід – працівника органу Національної поліції України, обов’язок про оголошення ухвали учаснику процесу.

Як зазначають С.О. Кузніченко та О.О. Кашкаров, після оголошення ухвали про привід, особа, щодо якої виконується привід, повинна покоритись законним вимогам працівника правоохоронного органу. В разі непокори виконавець ухвали має право застосувати до особи заходи фізичного впливу та спеціальні засоби, а також скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КпАП України [2, с. 80].

У разі неможливості виконання приводу за об’єктивних умов, виконавець – працівник органу Національної поліції, складає відповідний документ (рапорт) на ім’я керівника органу Національної поліції, у якому зазначається причини невиконання (виїзд особи за кордон, смерть особи, щодо якої винесено ухвалу, тощо). Документ (рапорт) виконавця ухвали та копія ухвали повинні бути негайно скеровані до суду.

Література:

1. Бобрик В.І. Заходи процесуального примусу: порівняльно-правовий аналіз у різних видах цивілістичного судочинства. Підприємництво, господарство і право. 2014. № 10. С. 16-22.

2. Кузніченко С.О., Кашкаров О.О. Заходи процесуального примусу, передбачені кодексом адміністративного судочинства України. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. 2008. Том 21 (60), № 1. С. 75-81.

________________ 

Науковий керівник: Кучер Віталій Орестович, кандидат юридичних наук, доцент, Львівський державний університет внутрішніх справ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота