ПРОБЛЕМАТИКА ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМАТИКА ДОГОВОРУ ДАРУВАННЯ

26.04.2021 23:20

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Лутай Дарина Анатоліївна, студентка 2 курсу, Університет митної справи та фінансів, Навчально-науковий інститут права та міжнародно-правових відносин


Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що договір дарування передбачає безоплатне передання дарувальником свого майна у власність іншій особі – обдаровуваному. Така спрямованість дій дарувальника відокремлює договір дарування від інших цивільно-правових договорів. Проблематика договору дарування закладена на значно глибшому рівні, ніж це висвітлено в Цивільному кодексі України. Особливості правового регулювання класичного договору дарування за цивільним законодавством України не можна вважати дослідженими в належній мірі. 

Вчених та юристів неодноразово зацікавлювала правова природа як договору дарування, так і самого дарування в цілому. Неодноразово проводилися дискусії з питань сутності самого договору дарування та його спрямування. Це спосіб встановлення та зміцнення людських взаємостосунків, прояв ввічливості чи все-таки цивільно-правова підстава виникнення прав та обов’язків у сторін цього договору? 

Як нам відомо, договір дарування може укладатися щодо предметів незначної вартості і навіть щодо нерухомих речей, наприклад земельної ділянки, житлових приміщень, чи рухомих речей особливої цінності [1]. 

Одним з важливих моментів правової характеристик договору дарування є віднесення його до безоплатних договорів, що не передбачає вчинення обдаровуваним будь-яких дій майнового чи немайнового характеру на користь дарувальника [3]. Проте, передбачаються випадки, наприклад передання пожертви, коли обдаровуваний зобов’язується використовувати передану йому рухому чи нерухому річ відповідно до обумовленої дарувальником мети. Крім того, не має значення, на чию користь виконуються обов’язки: дарувальника чи третьої особи. Навіть якщо дії майнового чи немайнового характеру будуть вчинятися на користь третьої особи, суть відносин не змінюється і виконання таких обов’язків не відрізняються від тих, які спрямовані на користь дарувальника [2].

Право власності обдаровуваного на дарунок, як відомо, відповідно до ч. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України виникає з моменту його прийняття. Проте, за ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України договір дарування нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Наступні ч. 3, ч. 4 та ч. 5 цієї статті також передбачають додержання письмової форми та нотаріального посвідчення у разі дарування майнового права, рухомих речей особливої цінності та деяких валютних цінностей [4]. Проаналізувавши вищезазначені норми, можемо побачити певні розбіжності стосовно набуття права власності на майно, яке було подароване, адже виходить, що право власності на нерухоме майно за договором дарування має виникнути у набувача з моменту нотаріального посвідчення цього договору. 

Ще однією складовою правової характеристики обраного договору є момент його укладення. Договір дарування може бути як реальним, так і консенсуальним. Хочу звернути увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 729 Цивільного кодексу України договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви [4]. З цієї норми випливає наступне – договір дарування варто відносити лише до реальних договорів.  

Укладаючи договір про дарування, сторонам ватро конкретизувати предмет договору. Це необхідно для того, щоб визначити вартість дарунки, який має бути переданий у майбутньому [1]. До того ж, за ч. 1 та ч. 2 ст. 723 Цивільного кодексу України, на дарувальника покладається обов’язок передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк або у разі настання невідкладної обставини. Обдаровуваний у свою чергу може вимагати виконання таких дій від дарувальника у разі настання зазначених обставин [4]. Тобто, для належного виконання обов’язків з боку кожної сторони договору, потрібно подбати, щоб зміст договору містив предмет договору, його вартість та інші важливі нюанси. 

З аналізу вищезазначеного можна зробити висновок, що відсутність певних досліджень, нерозривно пов’язаних з договором дарування, стала причиною виникнення деяких розбіжностей щодо практичного застосування і теоретичного вивчення сутності та особливостей дарування. Оскільки факт дарування зустрічається досить часто в повсякденному житті, він є одним з тих договорів, якому притаманна істотна суспільна значимість. Законодавцям варто звернути увагу на зміст деяких статей, присвячених договорам дарування, та дещо удосконалити окремі положення, оскільки договір дарування є не тільки одним із найдавніших, а і одним із та найпоширеніших цивільно-правових договорів.

Література:

1. Гончаренко В. О. Договір дарування у цивільному праві // Young Scientist – 2016. – № 6 (33). – С. 235.

2. Гриняк А. Спірні питання договорів дарування та довічного утримання як підстав виникнення спільної власності громадян / Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 23. 

3. Новікова В. В. Правова природа безвідплатних договорів у цивільному праві України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03/ В. В. Новікова. — Х., 2007. — 20 с

4. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 № 435-IV. Редакція від 01.01.2021.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота