ПРОБЛЕМИ НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ ЯК ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ СУДОВОЇ ВЛАДИ ЯК ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

31.10.2021 22:47

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Чабан Наталія Анатоліївна, кандидат юридичних наук, інспектор сектору ювенальної превенції відділу превенції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві


1. В умовах розбудови в Україні правової держави, судова влада як складне і багатогранне явище, потребує комплексного підходу до її вивчення, а розвиток сильної і розгалуженої системи органів судової влади є обов’язковою умовою формування правої держави.

Еволюція судової влади в Україні пов’язана з процесами розвитку категорій «влада», «державність», «інститут права» в сучасному світовому співтоваристві [1-5, 7, 8]. Ці категорії є підставою для розгляду неупередженості судової влади. Доцільним є введення правової категорії «неупередженість судової влади» як основоположної характеристики судової влади.

Необхідність запровадження у науковий обіг правової категорії «неупередженості судової влади» обумовлюється наступними обставинами. По-перше, відправлення правосуддя (мається на увазі процесуальний аспект розгляду і вирішення підвідомчих суду проваджень) і організаційна структура органів судової влади, як явища є взаємообумовлювані і взаємовизначаємі. По-друге, урахування «неупередженості» при характеристиці судової влади дозволяє виділити це явище і ступінь його впливу на функціонування судової влади. По-третє, визначення правоохоронної і правозахисної функцій судової влади також пов’язано з необхідністю урахування неупередженості судової влади. По-четверте, «неупередженість» і «рівень неупередженості судової влади» доцільно розглядати в якості ознаки, що характеризує судову владу і дозволяє формувати думку про розвиток даного правового явища як складового елемента судової влади в різних правових системах, міжнародно-правових актах, міжнародних стандартах.

2. Проаналізовані та акумульовані підходи науковців щодо визначення ознак судової влади, дають підстави стверджувати, що поняття «правосуддя» та «судова влада» близькі за змістом, але не тотожні. Судова влада – більш широке за змістом, системне поняття, що охоплює усі аспекти судових правовідносин.

Історичний аналіз джерел права дозволяє стверджувати, що основною метою існування неупередженої судової влади, в усіх її формах, є вирішення конфліктів у суспільстві, поряд із захистом і охороною прав і свобод людини.

Ідея неупередженості судової влади з урахуванням її багатогранного характеру, повинна самостійно виступати окремою гарантією захисту прав людини, що створює необхідні умови для постановлення об’єктивного, справедливого судового рішення.

Вихідною засадою у розумінні судової влади є поняття «державна влада». На основі цього, судова влада визначається як специфічна, незалежна, гілка державної влади, яка здійснюється уповноваженими на те державними органами – судами і призначенням якої є вирішення правових конфліктів у суспільстві із застосуванням спеціальних процедур.

Серед ознак судової влади, доцільно розрізняти правову (нормативну) групу ознак і владну групу ознак. У характеристиці судової влади доцільно виокремлювати організаційні та функціональні аспекти. Неупередженість відноситься до функціональних правових гарантій. Функціональну характеристику судової влади слід розглядати крізь призму різних понять – принципи, вимоги, умови, завдання та інших, що орієнтує на плюралістичність як наукового розуміння, так і нормативного закріплення неупередженості судової влади у національному законодавстві, міжнародному та європейському праві [2, 7, 8].

3. Загалом державна влада може розглядатися як спосіб управління суспільством з погляду спеціального державного механізму, що спирається на забезпечене державним примусом право. Особливе місце судової влади у загальній структурі державної влади прямо зумовлюється окремою функцією держави.

Забезпечення прав і свобод людини зумовлює сенс і зміст діяльності неупередженої судової влади. Діяльність неупередженого суду спрямована на досягнення справедливості. Саме в цьому проявляється сенс правосуддя, його значимість для суспільства.

Неупередженість суду по відношенню до сторін процесу є важливою гарантією забезпечення справедливого, об’єктивного, всебічного, а відповідно й законного розгляду та вирішення справи [1, 6]. Неупередженість є умовою справедливості і складовою частиною об’єктивності суду. З’ясовано, що на судову владу України домінуючий вплив чинить певне коло функцій держави. Функції судової влади похідні від функції держави, за своїм змістом вони базуються на функціях права і класифікуються на такі види: загальні, регулятивні, спеціальні.

4. Термін «неупередженість» як правове явище та наукова категорія, використовується у нормативних актах, науковій літературі, державних стандартах і може бути формальною, змістовною і процедурною категорією. Формальна неупередженість втілюється в принципи формальної рівності, що конкретизується у вимогах рівності перед законом, рівності перед судом. Змістовну неупередженість слід розуміти як морально-етичну категорію, як об’єктивну поведінку судді по відношенню до сторін провадження. Процедурна неупередженість виражається у неухильному дотриманні процесуальних правил, що спрямовані на забезпечення справедливості результату тієї чи іншої дії. Неупередженість виконує координуючу роль в системі інших гарантій, і є гарантією ефективного здійснення суддівської діяльності, а отже, гарантією забезпечення прав і свобод людини.

5. Міжнародно-правові стандарти неупередженої судової влади – є системою основоположних норм та принципів міжнародного права, закріплених у міжнародно-правових актах, які характеризують правову сутність неупередженості суду, суддів та визначають вимоги щодо них та їх повноважень.

Основні причини прийняття міжнародно-правових стандартів неупередженої судової влади, статусу суддів, нормативно закріплені у міжнародно-правових актах, зокрема, у преамбулах до них. До основних з них належать: створення різних умов для забезпечення справедливості (Статут ООН, 1945 р.), необхідність реалізації права кожної особи на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним, безстороннім судом (Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, 1966 р.), необхідність забезпечити допомогу державам-членам у вирішенні завдань забезпечення незалежності суддів з тим, щоб посилити верховенство права у демократичних державах (Рекомендація № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів»,1994 р.), необхідність того, щоб положення, спрямовані на забезпечення найкращих гарантій компетентності, незалежності та неупередженості суддів, були визначені в офіційному документі для усіх держав (Європейська хартія про статус суддів, 1998 р.).

Реалізація міжнародно-правових стандартів неупередженої судової влади і статусу суддів, в процесі судової реформи в Україні, забезпечить вирішення проблемних питань щодо покращення доступності до правосуддя, зміцнення незалежності, приведення системи правосуддя у відповідність до потреб суспільства, і як наслідок, забезпечить здійснення правосуддя компетентним, справедливим та незалежним і неупередженим судом.

Література:

1. Винокурова Л. В. Судова влада як правовий механізм захисту та реалізації прав громадян. Вісник Вищої ради юстиції. 2010. № 2. С. 31-37.

2. Гриценко І. С., Погорецький М. А. Судова влада в Україні: до визначення поняття. Право і суспільство. 2012. № 2. С. 23-27.

3. Карпечкін П. Ф. Судова влада на сучасному етапі. Вісник прокуратури. 2003. № 3 (23). С. 56-57.

4. Сіда Ю. С. Судова влада в умовах трансформації українського суспільства: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2005. 20 с.

5. Смородинський В. С. Судова влада в Україні (загальнотеоретичні проблеми): дис. … канд. юрид наук: 12.00.01. Харків: НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. 2001. 187 с.

6. Стефанюк В. Судова влада як основна юридична гарантія захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні. Право України. 2001. № 1. С. 15-18.

7. Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку: монографія / В. С. Бігун, I. Й. Бойко, Т. I. Бондарук та ін. За ред. І. Б. Усенка. Київ: Наукова думка, 2014. 503 с.

8. Судова влада: монографія / І. Є. Марочкін та ін.; за заг ред. І. Є. Марочкіна. Харків: Право, 2015. 792 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота