ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ ЗА УЧАСТІ СУДДІ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ВРЕГУЛЮВАННЯ СПОРІВ ЗА УЧАСТІ СУДДІ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

23.11.2021 20:53

[Секція 5. Адміністративне право. Адміністративне процесуальне право. Митне та податкове право. Муніципальне право]

Автор: Петренкo Oльгa Oлегiвнa, студентка 4 курсу юридичного факультету, Дoнецького нaцioнaльного унiверситету iменi Вaсиля Стусa


З розвитком суспільства в цілому поширюється і розвиток спорів у будь-якій сфері, зокрема це стосується справ, що належать до компетенції адміністративного судочинства. Важливим нововведенням в адміністративному судочинстві є доповнення в Кодексі адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) можливості врегулювання спору за участі судді. 

Інститут врегулювання спору за участі судді давно набув свого розвитку в зарубіжних країнах, зокрема у США, Франції, Німеччині, Австрії та інших, де така процедура досить широко використовується про, що свідчить ефективність примирення конфліктуючих сторін даної процедури. В Україні це нова практика вирішення спорів, яка дасть змогу побудувати нову культуру вирішення спорів в адміністративному судочинстві.

Відповідне питання стало основою для дослідження у таких працях теоретиків права: Г. М. Шерстюк, Я. В. Головачов, К. С. Токарєва, Н. В. Боженко, Л. Д. Романадзе, Н. І. Шинкар, Л. І. Бурова, В. В. Малиновська та інші.

На думку Г. М. Шерстюк, метою такого врегулювання є знаходження взаємопорозуміння між сторонами спору та налагодження взаємодії з метою прийняття найбільш вигідного, а не компромісного рішення [1]. Погоджуючись з такою думкою потрібно зауважити, що під час врегулювання спору сторони не тільки знаходять вигідне рішення для себе, але йдуть на компроміс один одному, адже у разі не згоди іншої сторони дана справа не буде вирішена.

Суддя судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду Т. О. Анцупова зазначила, що судді зацікавлені у розвитку позасудових (альтернативних) механізмів вирішення спорів, які відрізняються високим ступенем психологічного комфорту, компромісів та взаємних поступок між сторонами спору [2]. Довіра населення до ефективності судової системи, на жаль, на низькому рівні, але як недивно звернень до суду не меншає. Однією з проблем вирішення спорів є довготривалість їх вирішення. Розвиток врегулювання спору за участі суддів дав би змогу зменшити навантаженість на суддів і як наслідок пришвидшити розгляд та вирішення справи.

На практиці існують певні проблеми саме використання відповідної процедури, а саме для цього потрібно дві умови: 

1) Розгляд відповідної справи по суті не повинен розпочатись, тобто врегулювання спору за участі судді проводиться до початку розгляду справи по суті.

2) Згода двох сторін. Часто через не згоду однієї сторони даний спосіб не використовується тому, що сторони не вірять в ефективність даної процедури.

3) Відсутність третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

4) Наявність виняткових випадків за яких врегулювання спору за участі судді не проводиться. До них належать: справи за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; типові справи; справи щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій та інші справи визначені главою 11 розділу II КАСУ [3]. 

Зрозуміло, що вирішення питання про необхідність  врегулювання спору у такий спосіб, здійснюється на стадії підготовчого провадження. Часто сторони навіть не знають про таку можливість, а якщо і знають, то не мають чіткого бачення порядку її проведення. Тому, суддя може самостійно запропонувати врегулювати спір за його допомогою, роз’яснити права та обов’язки сторін, правові наслідки досягнення мирової угоди та безрезультатних переговорів та роль самого судді у проведенні таких переговорів.

Особливими перевагами вирішення таких спорів є відсутність факту примусового виконання судового рішення, оскільки сторони самі зацікавленні у вирішенні справи, а також повернення половини сплаченого судового збору.

Процес врегулювання спору за участю судді передбачає проведення спільних та (або) закритих нарад. Під час врегулювання спору за участі судді забороняється надавати сторонам юридичні поради та рекомендації, надавати оцінку доказів у справі, але з огляду на закритий характер нарад можна дізнатися професійну думку судді щодо предмету доказування у справі, також суддя може запропонувати нові шляхи вирішення спору, навести судову практику по даній категорії справ. В. В. Малиновська зазначила у своїй статті, що це ніби «погляд зі сторони» і це допоможе сторонам сформувати свої позиції по справі та можливо дасть поштовх для вирішення справи [4]. Пропозиції щодо шляхів вирішення спору та інформування сторін щодо судової практики з аналогічних спорів можна розцінювати як надання юридичних порад та рекомендацій, тому я погоджуюсь з думкою К. С. Токарєвою, що згадані положення потребують уточнень [5].

Отже, ефективність врегулювання спору за участі судді в адміністративному судочинстві допоможе не тільки розвантажити суди, а  здобути довіру громадян до судової влади, що забезпечить вирішення спорів мирним шляхом та досягнення вигідного та компромісного рішення для обох сторін. 

Література:

1. Шерстюк Г. М. Особливості інституту врегулювання спору за участі судді у адміністративному судочинстві. Право і суспільство. № 4. 2018. С. 148-151.  

2. Матеріали круглого столу «Медіація та адміністративний суд: дискусійні аспекти». Судова влада України. URL: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/696311/.

3. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06 лип. 2005 р. № 2747-ІV. Відомості Верховної Ради України. 2005. № 35-36, 37. Ст. 446.

4. Малиновська В. В. Врегулювання спору за участю судді: практика та перспектива. URL: https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/vregulyuvannya-sporu-za-uchastyu-suddi-praktika-ta-perspektivi.html.

5. Токарєва К. С. Порівняльний аспект врегулювання спорів за участю судді та за допомогою медіації. Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія: Юридичний вісник «Повітряне і космічне право». № 4(57). С. 83-88.

_________________ 

Науковий керівник: Мілієнко Олена Анатоліївна, доцент, старший викладач кафедри господарського та адміністративного права, Донецький національний університет імені Василя Стуса



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота