ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА СТАНОВЛЕННЯ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ

30.11.2021 22:56

[Секція 7. Податкова система. Бюджетна система]

Автор: Найденко Олексій Євгенович, кандидат економічних наук, доцент кафедри митної справи, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця; Амбарцумова Поліна Суренівна, студентка, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця


Проголошення державного суверенітету і незалежності України обумовило необхідність у масштабній розбудові національної митної системи, котра б сприяла становленню ринкової економіки в державі, зміцнювала її економічну конкурентоспроможність на державному та міжнародному рівні, забезпечувала національну безпеку та територіальну цілісність. При цьому розвиток національної митної системи повинен був відбуватись на засадах впровадження прогресивних митних технологій та інструментів, врахування зарубіжного митного досвіду та гармонізації із міжнародними митними стандартами. Проте, слід зазначити, що реалізація таких завдань ускладнювалася через перехідний етап розвитку держави та її економіки, а також відсутності належного ресурсного забезпечення. Значна когорта учених при дослідженні історії розвитку митної справи України умовно виокремлює шість послідовних етапів [1; 2]: 

І етап — докиївський період (V ст. до н.е. — VІІІ ст. н.е.); ІІ етап — період Київської Русі та монголо-татарського панування (ХІ—XVII ст.); ІІІ етап — період запорізького козацтва — Гетьманщини (XVI ст. — перша половина XVIІІ ст.); ІV етап — період входження українських земель до Російської імперії (кінець XVIІІ ст. — початок ХХ ст.); V етап — період перебування України у структурі СРСР (1917—1991 рр.); VІ етап — період становлення незалежності України та розвитку суверенної держави (1991 р. — дотепер). 

Слід зазначити, що у контексті реформування митної системи України в умовах європейської інтеграції найбільш репрезентативним в історії розвитку митної справи є останній вищезазначений етап [3]. 

У 1991-1993 рока проводилась лібералізація зовнішньоторговельних відносин, проведення політики вільної імпортної торгівлі, яка не передбачала митно-тарифного захисту стратегічних галузей національного виробництва. У період 1994-1995 років відбувається встановлення квот і ліцензій на нетривалий час для обмеження імпорту через низьку конкурентоспроможність національного виробництва.

На початку 1998 року на кордоні з Польщею введено в експлуатацію найбільший у Східній Європі міжнародний пункт пропуску – Краковець пропускною спроможністю до 5000 легкових автомобілів на добу. Визнанням зрослого авторитету митної служби України стало обрання її у 1997 році до складу Фінансового комітету Всесвітньої митної організації, а у 1998 році - до складу Політичної комісії цієї організації. Наприкінці 2000 – на початку 2001 років в усіх митних органах запроваджено єдині технології здійснення митного контролю при переміщенні суб’єктами ЗЕД товарів, предметів і транспортних засобів через автомобільні пункти пропуску, а також водним  та авіаційним транспортом. 

Період 2003-2004 років характеризується як етап комплексного удосконалення діяльності митної служби і реалізації заходів з наближення стандартів її роботи до європейського й світового рівня. Всі митниці виведено з підпорядкування регіональних митниць та підпорядковано безпосередньо центральному апарату Держмитслужби. 

З 2004 року, коли Україна активно проводила діяльність в напрямку приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). В той же час проведено наступний етап реорганізації структури митних органів, внаслідок чого в Україні у 2008р. діяло 2 регіональні (Київська і Енергетична) і 26 митниць, 3 Департаменти, 7 спеціалізованих митних установ і 2 спілки. На шостому етапі розвитку Державної митної служби України варто відмітити низку законодавчих та організаційних змін, внаслідок чого відбувалася постійна реорганізація організаційної структури з метою пошуку її оптимальної моделі, а також напрацювання ряду законодавчих ініціатив, які пізніше були втіленні як в новій редакції Митного кодексу, яку поспіхом приймали, а потім відміняли її норми у 2011р., проте кінцевий варіант Кодексу все ж було сформовано і прийнято в редакції документу від 13.03.2012№ 4495[4]. Подібна ситуація відбулася і з організацією митної системи шляхом реорганізації митних органів, яка реалізувалася внаслідок злиття органів контролю в сфері митної справи та оподаткування в новому органі виконавчої влади – Міністерстві доходів і зборів України. Відповідний Указ Президента був підписаний 24 грудня 2013 року. 

Міністерство доходів і зборів України функціонувало близько 2 років та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 160 від 21 травня 2014 р. було реорганізовано у Державну фіскальну службу України, діяльність якої координується Кабінетом Міністрів України.

У 2019 р. була утворена Державна митна служба України (Держмитслужба) як центральний орган виконавчої влади України, котрий реалізує державну митну політику. Її діяльність координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів. І це стало завершальною фазою шостого етапу розвитку митних органів незалежної України.

Література:

1. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2012. – 696 с. 

2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991р. № 959 – XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/959-12.

3. Дубініна А.А. Митна справа: підручник / А.А. Дубініна, С.В. Сорокіна, О.І. Зельніченко. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — 320 с.

4. Митний кодекс України. Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.03.2012 № 4495-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота