БЕНЧМАРКІНГ – СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ КРИЗИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

БЕНЧМАРКІНГ – СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ФУНДАМЕНТАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ КРИЗИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

10.12.2021 19:41

[Секція 1. Економіка, організація і управління підприємствами, галузями, комплексами]

Автор: Міга Володимира Казимирівна, кандидат економічних наук, Прикарпатський інститут ім. М. Грушевського ПрАТ «ВНЗ «МАУП»»


Бенчмаркінг - оснований на регулярному моніторингу систематичний процес пошуку, вивчення, оцінки і розвитку найкращих з відомих за якістю процесів і методів управління підприємством з метою удосконалення реальної ефективності ведення бізнесу. Фактично бенчмаркінг - це альтернативний метод стратегічного планування, у якому завдання визначаються не від досягнутого, а на основі аналізу показників конкурентів. Технологія бенчмаркінгу об’єднує в єдину систему розробку стратегії, галузевий аналіз і аналіз конкурентів. На основі результатів бенчмаркінгу розробляється антикризова стратегія фірми, тобто бенчмаркінг можна розглядати як один з найважливіших елементів механізму антикризового управління. Мова йде про формування нових процесів усередині організації, які не відносяться до основних або допоміжних, здійснюючи які співробітники підприємства створюють більш досконалі способи ведення бізнесу, що дозволяють повніше задовольняти запита зовнішніх і внутрішніх споживачів, ефективніше використовувати ресурси, підсилюючи власну конкурентоспроможність і здатність протистояти кризовим процесам [2]. Ефективне застосування методу бенчмаркінгу повинно сприяти виходу підприємства з кризи, зростанню прибутковості та ліквідності, створенню корисної конкуренції та задоволенню потреб споживачів продукції. Мета бенчмаркінгу полягає в тому, щоб достовірно встановити ймовірність успіху діяльності досліджуваного підприємства шляхом виявлення його слабких сторін і розроблення пропозицій щодо їх усунення. Іншими словами, проведення бенчмаркінгу допомагає знайти відповідь на питання: чому інші працюють успішніше, ніж ми? Саме тому бенчмаркінг є необхідним елементом антикризового управління і являє собою систематичну спрямовану на пошук, оцінку й навчання на кращих прикладах, незалежно їхнього розміру, сфери бізнесу й географічного положення (рис.1).




Рис.1. Бенчмаркінг в антикризовому управлінні

Бенчмаркінг не можна розглядати як одноразовий захід, це безперервний процес, тому що вимоги споживачів постійно змінюються, й характеристики роботі компаній-конкурентів. Відповідно еталони, порівняно з якими проводиться бенчмаркінг, також міняються, і тільки безперервний бенчмаркінг здатний допомогти компанії швидше дізнаватися про всі новації й вигідно застосовувати їх на практиці. У Японії, США й інших країнах програми бенчмаркінгу розвиваються при державній підтримці. Вважається, що завдяки такому обміну досвідом виграє економіка країни в цілому. Водночас, класичним прикладом бенчмаркінгу є метод радянського інженера Ф. Ковальова, який передбачає проектування раціональних виробничих процесів на підставі порівняння традиційних способів їхнього виконання зі способами, пропонованими кращими працівниками. Метод Ф. Ковальова включає такий алгоритм: 1) для дослідження вибирають найбільш трудомісткі й при цьому досить розповсюджені операції; 2) на основі статистичних даних визначають працівників, що найбільше успішно виконують операції; 3) проводять хронометричні спостереження за цими працівниками; 4) формують нові, більш раціональні робочі процеси, включаючи в них кращі прийоми праці; 5) складають технологічні інструкції на нові робочі процеси; 6) розробляють і впроваджують організаційно-технічні заходи на всіх робочих місцях, де виконуються дані операції (наприклад, заміна інструментів, реорганізація робочих місць, зміна способу подачі матеріалів, виключення зайвих рухів і т. п.); 7) проводять навчання всіх працівників, починаючи із групи передовиків, іншому технологічному процесу, для освоєння якого встановлюється певний строк, після чого цілком обґрунтовано вводиться більш жорстка трудова норма [3].

Натомість існують негативні бар'єри використання бенчмаркінгу в Україні: непрозорість середовища перебування підприємств; недоступність відкритої інформації для порівняння й обміну досвідом; нерозвиненість інфраструктури бенчмаркінгу в Україні; превентивна закритість компаній і власний комплекс "засекреченості"; існуючі системи фінансового обліку компанії й оподаткування не завжди дозволяють отримати реальні дані про ті чи інші показники; відсутність програм бенчмаркінгу, які фінансуються державою. Застосування методів «best practice» (передача передового досвіду) та «bench marking» (порівняння з показниками іншого підприємства) сприяють зниженню ризиків, скороченню часових і фінансових витрат, пов’язаних з отриманням власного досвіду через експериментування та  дозволяють створювати команду внутрішніх консультантів у структурі контролінгу, напрацьовувати власний досвід. Визначаючи ефект, що може забезпечити бенчмаркінг, варто мати на увазі, що ніколи й ніким не піддавався сумніву факт вигідності обміну досвідом і його вивчення. Правда не слід забувати, що "перехресне опилення" плідне не для будь-якого підприємства. Тому необхідність проведення бенчмаркінгу повинна бути доведена. Таким чином, користь бенчмаркінгу полягає в тому, що виробничі і маркетингові функції стають найбільш керованими, коли досліджуються і впроваджуються на своєму підприємстві кращі методи та технології інших, сторонніх підприємств чи галузей. Це може сприяти створенню прибуткового підприємництва з високою економічністю, корисної конкуренції та задоволенню потреб покупців. Бенчмаркінгове дослідження зазвичай триває біля шести місяців. Керівники, що ініціюють бенчмаркінг, повинні усвідомлювати, що більш короткого шляху немає. Якщо потрібні швидкі зміни краще вибрати інший спосіб. Для отримання ефекту необхідно зробити його інтегральною частиною процесу інновацій і удосконалення бізнесу. Використання бенчмаркінгу дає можливість підвищити якість продукції та знизити витрати на її виробництво, що призведе до здобуття підприємством конкурентних переваг. Успіх проекту бенчмаркінгу полягає в суворому дотриманні послідовності процесу еталонного зіставлення. Проведення бенчмаркингу, здійснюється у декілька етапів:

1. Визначається об'єкт бенчмаркінгу. Об’єктами бенчмаркінгу можуть бути; методи, процеси, технології, якісні параметри продукції, показники фінансово-господарської діяльності підприємств (структурних підрозділів). Досліджуючи виробничі процеси, методи чи технології виробництва і збуту продукції, головну увагу приділяють пошуку резервів зниження витрат виробництва та підвищенню конкурентоспроможності продукції.

2. Вибір партнера по бенчмаркінгу. Необхідно встановити, яким буде бенчмаркінг - зовнішнім або внутрішнім; провести пошук підприємств, які є еталонними; установити контакти із цими підприємствами; сформулювати критерії, за якими буде проводитися оцінка й аналіз. Підприємства-партнери повинні бути не тільки першокласними самі по собі, але й повинні мати по можливості високий рівень порівнянності із власного компанією,

3. Пошук інформації. Необхідно зібрати інформацію про своє підприємство й партнерів по бенчмаркінгу. Для цього використаються як первинні, так і вторинні дані. Отримана інформація повинна бути всебічно перевірена. Джерелами інформації є: фінансові звіти, журнали, книги, бази інших, ділові зв'язки; консалтингові компанії, спеціалізовані конференції, і семінари, ярмарки; союзи, дослідницькі установи, фахівці, маркетингові клуби, співробітники різних комісій, участь у наглядацьких радах.

4. Аналіз оцінки розходжень в ефективності, виявленні причин свого відставання, досвіду, який можна використати в себе. Цей крок висуває найвищі вимоги до творчих й аналітичних здібностей експертів, що беруть участь у процесі аналізу переваги.

5. Впровадження в життя розроблених можливостей поліпшення й подальший розвиток організації підприємства, щоб протистояти викликам, які очікуються в майбутньому.

6. Контроль за процесом при впровадженні результатів аналізу відбувається у двох площинах. По-перше, можна стежити за розвитком установлених оціночних показників результатів роботи підприємств. По-друге, необхідно перевіряти досягнення проміжних цілей і дотримання планів з ресурсів і строків.

Таким чином, бенчмаркінг можна розглядати як один з найважливіших елементів механізму антикризового управління. Бенчмаркінговий підхід призводить до істотної зміни процесів на підприємстві. На основі результатів бенчмаркінгу розробляється антикризова стратегія фірми. Мова йде про формування нових процесів усередині організації, які не відносяться до основних або допоміжних, здійснюючи які співробітники підприємства створюють більш досконалі способи ведення бізнесу, що дозволяють повніше задовольняти запити зовнішніх і внутрішніх споживачів, ефективніше використовувати ресурси, підсилюючи власну конкурентоспроможність і здатність протистояти кризовим процесам. Ефективне застосування бенчмаркінгу під час санації повинно сприяти виходу підприємства з зростанню прибутковості та ліквідності, створенню корисної конкуренції задоволенню потреб споживачів продукції.

Література:

1. Камнєва, А. В. Антикризове управління підприємством [Текст] : навч. посіб. / А. В. Камнєва, Т. Ю. Можевенко ; Нац. аерокосм. ун-т ім. М. Є. Жуковського "Харків. авіац. ін-т". - Харків : ХАІ, 2015. - 83 с. 

2. Линник, О. І. Антикризове управління на вітчизняних та закордонних підприємствах: теорія, діагностика кризового стану, соціально-економічні аспекти управління[Текст] : монографія / О. І. Линник, Р. Ф. Смоловик, І. А. Юр'єва ; Нац. техн. ун-т "Харк. політехн. ін-т". - Х. : Підручник НТУ "ХПІ", 2013. - 543 с. 

3. Прогнозування розвитку територій: бенчмаркінг : навчальні посібники /[К.М. Бліщук ... [та ін.] ; Національна академія державного управління при Президентові України]. Київ : К.І.С., 2014.-117 с.

4. Савчук Л. М. Діагностика фінансового забезпечення в процесі управління підприємством. Дніпропетровськ : Зоря, 2016. -128с. 

5. Терещенко О. О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: навч. посібник К. : КНЕУ, 2017.- 412 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота