КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ» - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНЕ ДІЯННЯ»

21.12.2021 21:18

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Попович Ольга Станіславівна, кандидат юридичних наук, науковий співробітник відділу дослідження проблем кримінального та кримінально-виконавчого права, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В.В. Сташиса Національної академії правових наук України


У науковому колі продовжується дискусія навколо питання про поняття злочину та його ознаки, зокрема, предметом спорів є така ознака злочину, як суспільна небезпечність. 

Згідно ч. 1 ст. 11 Кримінального кодексу України (далі – КК або КК України) злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Отже, обов’язковою ознакою будь-якого злочину є діяння: (1) у формі дія або бездіяльності, яке (2) є суспільно небезпечним, (3) воно передбачено у КК України, (4) є винним і (5) вчинене суб’єктом злочину. Суспільно небезпечне діяння характеризує і відповідний злочин як суспільно небезпечний.

У науці кримінального права визнання діяння суспільно небезпечним пов’язують  з його здатністю заподіяти не менш ніж істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. І такий підхід ґрунтується на законодавчому рішенні визначення малозначності діяння, презентованому в ч. 2 ст. 11 КК. Як писала Л.М. Кривоченко при дослідженні проблем класифікації злочинів, суспільна небезпечність «є основною суттєвою ознакою злочину», вона «розкриває його сутність, є об’єктивною за своєю природою, здатна відображати як тотожність злочинів, що класифікуються, так і їх відмінність за ступенем суспільної небезпечності, а тому може визнаватися суттєвим, матеріальним критерієм класифікації злочинів за їх ступенем тяжкості» [1, с. 44].

У юридичній літературі зазначається, що «порівняльний аналіз різних видів правопорушень (адміністративних, дисциплінарних, цивільно-правових та ін.) свідчить про те, що їх суспільна небезпечність значно менша, не рівнозначна суспільній небезпечності злочину». Далі дослідниця вказує, що «не однакові за своєю небезпечністю і різні злочини: наприклад, значно різняться між собою посягання проти особи, проти власності, проти громадського порядку тощо. Таким чином, суспільна небезпечність як ознака злочину має оціночний характер» [2]. З таким розумінням суспільної небезпечності діяння погодитися не можна. Така ознака притаманна виключно злочину і це підтверджується, зокрема, ч. 2 ст. 11 чинного КК України.

Отже, суспільна небезпечне діяння є основною (визначальною) ознакою будь-якого злочину. Втрата такої ознаки означає, що діяння не є злочином, хоча при цьому може бути малозначним з формальною притаманністю йому ознак певного злочину, передбаченого в статті або частині статті Особливої частини КК України.

Суспільно небезпечне діяння як основна (визначальна) ознака кримінального правопорушення збережена законодавцем у Законі України № 2617−VІІІ від 22 листопада 2018 р., відповідно до якого з 1 січня 2020 р. в кримінальне законодавство України запроваджується інститут кримінального проступку і вводяться до термінологічного апарату терміни «кримінальне правопорушення», «кримінальний проступок» тощо. 

Однак усе частіше лунають пропозиції відмовитися від визнання злочинного діяння суспільно небезпечним (наприклад, В.В. Шаблистий). Не слід погоджуватися з таким підходом до визначення злочину, при цьому мивраховуємо таке: (1) у національному вимірі: в умовах розбудови в Україні громадянського суспільства значення суспільних інтересів суттєво зростає, що потребує удосконалення їх кримінально-правової охорони. Крім того, Україна реалізує євроінтеграційний курс, а в Європейському Союзі питанням безпеки соціальних груп, суспільства приділяється значна увага, зокрема, у кримінальному законодавстві певних країн Європейського Союзу злочином також визнається суспільно небезпечне діяння (наприклад, у Польщі); (2) у міжнародному вимірі : у світі спостерігається досить швидка за темпами глобалізація суспільних процесів з виникненням нових або модернізованих видів злочинності (терористичного характеру, організованих форм тощо), тому продовжується пошук ефективних кримінально-правових заходів відстоювання і захисту загальних для населення різних країн інтересів. А це і означає, що злочини у транснаціональному масштабі є суспільно небезпечними діяннями. 

Список використаних джерел: 

1. Кривоченко Л.М. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості у Кримінальному кодексі України: монографія /Л.М. Кривоченко. – К.: Юрінком, Інтер, 2010. – 120 с.

2. Бабинець З.Ю. Суспільна небезпечність як ознака злочину.URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/20997/1/%D0%91%D0%B0%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C%20%D0%97.%D0%AE..pdf.

3. Семикіна Л. О. Відмежування вимагання як злочину з ознаками тероризування від тероризму. URL:file:///C:/Users/user/Downloads/boz_2007_16_10.pdf.  



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота