ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВБИВСТВ З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ: ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ ЯК ЕЛЕМЕНТ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВБИВСТВ З ОСОБЛИВОЮ ЖОРСТОКІСТЮ: ЩОДО ФОРМУВАННЯ ЗМІСТУ

20.01.2022 17:44

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Ісагова Наталія Магомед кизи, головний консультант Слідчого управління Генеральної Прокуратури Азербайджанської Республіки, аспірантка кафедри кримінального процесу та криміналістики ННІ Права Київського національного університету імені Тараса Шевченка


У 2021 році в Україні обліковано 25 вчинених вбивств з особливою жорстокістю, підозра вручена у 24 кримінальних провадженнях, до суду (п.п. 2,3 ст. 283 КПК України) скеровано 18 кримінальних проваджень, 17 з яких з обвинувальним актом і 1 з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

У 2020 році обліковано 23 вчинених вбивства з особливою жорстокістю, підозра вручена у 23 кримінальних провадженнях, до суду (п.п. 2,  3 ст. 283 КПК України) скеровано 22 кримінальні провадження, 19 з яких з обвинувальним актом і 3 з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно статистичних даних, кількість досліджуваних злочинів щорічно не перевищує 1% із загальної кількості вбивств, кваліфікованих за ст. 115 КК України. Разом з тим,  вбивства, вчинені із особливою жорстокістю є безпрецедентними за своїми проявами та жорстокістю. Такі злочини на сьогодні отримують широкий резонанс в засобах масової інформації, викликають нагнітання страху в населення, а часто й справедливе обурення громадян бездіяльністю правоохоронних органів, значною тривалістю розслідування й судового розгляду. 

Розробка й удосконалення методик розслідування окремих видів злочинів, до яких, зокрема, відносяться вбивства, вчинені з особливою жорстокістю, у силу їх високого ступеня небезпечності й суспільного резонансу, які вони викликають, потребують ретельного наукового аналізу їх криміналістичної характеристики. Ще Л.О. Сергєєв, вперше формулюючи поняття криміналістичної характеристики злочинів, зазначав, що саме криміналістична характеристика злочину в межах кожного виду злочинів виокремлює ознаки способів, слідів злочинних зв’язків тощо, які є типовими для окремих видів і груп злочинних посягань. Саме вони утворюють підґрунтя для формування криміналістичних методик [1, с. 437]. 

Криміналістичний аспект вивчення особи передбачає збирання та дослідження інформації про неї з метою вироблення найбільш ефективних напрямів розслідування у кримінальному провадженні, прийомів та засобів впливу на особу [2, с. 48]. Необхідність вивчення особи у криміналістичному аспекті набуває ще більшої актуальності, якщо мова йде про злочини особливої тяжкості.

Але перед цим очевидною є необхідність наукового визначення змістовного наповнення й висвітлення особи злочинця як складового елементу криміналістичної характеристики, оскільки не всі ознаки та властивості особи мають безпосереднє значення та чинять вплив як на вчинення нею кримінального правопорушення, так і на процес розкриття та розслідування злочину.

07.02.2003 року Пленум Верховного Суду України у п. 8 своєї Постанови від № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи» надав роз’яснення щодо того, яке саме умисне вбивство повинно визнаватися вчиненим з особливою жорстокістю. Так, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань. Під особливою жорстокістю слід вважати умисну дію (або бездіяльність), що супроводжує або наступає за насильницьким злочином, є необов`язковою для його вчинення і настання звичайних для злочину наслідків, що полягає в заподіянні потерпілому або його близьким додаткового, як правило, тяжкого фізичного або психічного страждання, тобто винний усвідомлює, що він вчиняє діяння, які є надмірними для досягнення злочинного наслідку та обирає спосіб вчинення злочину, який охоплює діяння зайві (надмірні) для позбавлення життя потерпілого [3].

Загальновизнаним є те, що особа має дві складові: біологічну, що стосується життєвих процесів організму [4, с. 1440], та соціальну – пов'язану із життям і стосунками людей у суспільстві, породжену умовами суспільного життя [4, с. 1164].

 Звичайно, ці складові є взаємопов’язаними, оскільки виключно біологічні фактори, такі, наприклад, як стать чи вік особи безумовно впливають на соціальне оточення людини, а соціальні фактори – наприклад, умови життя чи виховання можуть бути факторами, що призводять до появи та розвитку певних психопатологічних змін особистості, що ми відносимо до психічного здоров’я як біологічної складової. На наш погляд, на стику біологічної та соціальної складової має місце третя складова – це психологічні фактори, які мають надважливе значення в структурі особи, яка вчинила вбивство з особливою жорстокістю. При цьому важливо зауважити, що особа не є пасивним продуктом взаємодії спадковості (біологічного) і середовища (соціального). Вони реалізуються, у тому числі змінюються, через активність самого індивіда, його включеність у взаємовідносини з оточуючим середовищем і навколишніми людьми [5, с. 34].

Отже, вважаємо, що зміст такого елементу криміналістичної характеристики вбивств з особливою жорстокістю, як особа злочинця обов’язково повинен включати в себе групу біологічних властивостей та ознак, таких як, вік, стать, стан психічного здоров’я; соціальних – культурно-освітній рівень, зайнятість, наявність антисоціальної поведінки (зловживання алкоголем, вживання наркотиків, вчинення насильства в сім’ї тощо) та протиправного кримінального досвіду; та психологічних – це індивідуально-типологічні психологічні якості (рівень інтелекту, розвиненість вольової сфери, імпульсивність, навіюваність та ін.)

Література:

1. Криминалистика : учебник / отв. ред. Н. П. Яблоков. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2005. – 781 с. 

2. Кузьмічов В. С. Вивчення особи обвинуваченого як умова ефективного застосування криміналістичних прийомів та засобів / В. С. Кузьмічов // Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи в розкритті й розслідуванні злочинів : зб. наук. пр. / Укр. акад. внутр. справ. – К., 1996. – С. 48–55.

3. Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров’я особи: Постанова Пленуму Веровного Суду України №2. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03

4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [укл. і гол. ред. В. П. Бусел]. – Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.

5. Педагогічна психологія : [навч. посіб.] / Л. М. Проколієнко, М. Й. Боришевський, В. О. Моляко та ін. ; за ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Николенка. – К. : Вища шк., 1991. – 183 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота